Справа: № 361/2522/14-а(2а/361/160/14) Головуючий у 1-й інстанції: Маценко Н. П.
Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
Іменем України
11 червня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Бєлової Л.В.
суддів: Гром Л. М.,
Міщука М. С.
при секретарі: Корінець Ю. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою позивача - ОСОБА_3 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
У квітня 2014 року позивач - ОСОБА_3 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області, в якому просив:
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області поновити порушені права та привести розмір щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до вимог ст. 48 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до 5 мінімальних заробітних плат;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області сплатити невиплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 р. в розмірі 6090 грн.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2014 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, у зв?язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.
Згідно ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо судом не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач є інвалідом ІІ групи і має категорію 1 як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 та копією довідки огляду МСЕК серії КИО- 1 № 0415397 (а. с. 4, 5).
17 березня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до відповідача із заявою про виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 (п'яти) мінімальних заробітних плат на підставі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2014 р. (а. с. 6).
Відповідно до листа від 21.03.2014 р № 01-12/1036 Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області повідомило позивача, що щорічна допомога на оздоровлення за 2014 р., яка передбачена ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», нарахована в розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 562 , а саме 120 грн (а. с. 7).
Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12.07.2005 р. № 562 видана на основі і на виконання Закону Україна «Про державний бюджет України на 2014 рік», виходячи з наступного.
Виходячи із змісту ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що щорічна допомога на оздоровлення інвалідам ЧАЕС II групи складає в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Відповідно до п. 17 ч. 1 с. 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, запобігання виникненню та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха.
Відповідно до абз. 8 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 63 Закону України «Про статусі і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.
Проте, починаючи з 01.01.2014 р., Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 р. не містить жодної норми, яка б обмежувала у 2014 р. пряме застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема ст. 48 вказаного Закону, яким визначено щорічну допомогу на оздоровлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ч. 4 ст. 9 КАС України визначено, що, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення позивачу з 01 січня 2014 року застосуванню підлягає норма ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12.07.2005 р. № 562.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необхідність захисту прав позивача, визнавши неправомірним нарахування та виплату позивачу Управлінням соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області щорічної допомоги на оздоровлення всупереч положенню ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язання управління провести позивачу перерахунок та виплатити з 01 січня 2014 року щорічну допомогу на оздоровлення на підставі ст. 48 зазначеного Закону України у розмірі у 5 мінімальних заробітних плат.
Крім того, апеляційний суд зазначає, що вимога про нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення у визначеному розмірі позивачем (6090 грн) не може бути задоволена, так як обчислення та нарахування розміру відповідних сум допомоги із застосуванням різних норм законодавства належить до компетенції Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області.
Таким чином, виходячи з вищезазначеного, проаналізувавши норми законодавства та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області про зобов'язання вчинити певні дії - необхідно скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області про зобов'язання вчинити певні дії - потрібно задовольнити частково.
В решті позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Статтею 202 КАС України передбачено, що підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_3 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2014 року - задовольнити частково.
Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області провести з врахуванням виплачених сум ОСОБА_3 перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік на підставі статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
В решті позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Постанова складена в повному обсязі 12.06.2014 року.
Головуючий суддя: Л.В. Бєлова
Судді: Л. М. Гром,
М. С. Міщук
Головуючий суддя Бєлова Л.В.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.