Справа: № 826/3018/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В. П. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
Іменем України
11 червня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Гром Л.М.
Міщука М.С.
при секретарі: Корінець Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2014 року у справі за позовом Державного підприємства «Держекоінвест» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, за участю третьої особи - Державного агентства екологічних інвестицій України, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ДП «Держекоінвест» звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі від 19.09.2013 року №0005972203.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2014 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ДП «Держекоінвест» зареєстроване 28.01.2010 року Солом'янською районною в м. Києві державною адміністрацією, свідоцтво про державну реєстрацію від 28.01.2010 року №10731020000018452. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 36939719.
Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 03035, м. Київ, вул. Урицького, 35, кв. 603
Позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби 29.01.2010 року за № 30295.
ДП «Держекоінвест» є платником податку на додану вартість відповідно до виданого свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 06.07.2012 року №200055687. Індивідуальний податковий номер позивача - 369397126581.
Позивач за КВЕД 2010 проводить діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, веде посередницьку діяльність у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками, організовує конгреси і торгівельні виставки, надає інші допоміжні комерційні послуги, займається видавництвом довідників і каталогів, видавництвом іншого програмного забезпечення.
На підставі наказу ДПІ у Солом'янському районі районі ГУ Міндоходів у м. Киві від 27.08.2013 року №424 на підставі п.п.75.1.2п.75.1 ст.75 , п.п. 78.1.4 п.78.1 ст.78, п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ДП «Держекоінвест» (код ЄДРПОУ 36939719) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за звітній період з 01.04.2013 року по 30.04.2013 року., за результатами якої складено акт №1160/26-58-22-03-17/36939719 від 03.09.2013 року.
Копію наказу №424 від 27.08.2013 року та повідомлення №90/26-58-22-03 про проведення невиїзної позапланової документальної перевірки відповідачем вручено головному бухгалтеру підприємства Ліщинському Михайлу Петровичу 27.08.2013 року.
В ході перевірки податковим органом встановлено порушення:
- п.200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 624 037, грн., в тому числі по періодам: квітень 2013 року - 624 037 грн., та занижено податок на додану вартість на суму 2 041 357 грн., в тому числі по періодам: квітень 2013 року - 2 041 357 грн.
На підставі акту від 03.09.2013 року № 1160/26-58-22-03-17/36939719 ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 19.09.2013 року №0005972203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 062 036, 00 грн., з яких 2 041 357 грн., податок на додану вартість та 1 020 679 грн. штрафні (фінансові) санкції.
Також ДПІ у Солом'янському районі на підставі акту від 03.09.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення від 19.09.2013 року №0005982203, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 624 037 грн.
Позивач не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням №005982203 та №005972203 від 19.09.2013 року оскаржив їх до Головного управління Міндоходів у м. Києві. Рішенням головного управління Міндоходів у м. Києві від 29.11.2013 року №7094/10/26-15-10-06-01 податкове повідомлення-рішення від 19.09.2013 року №0005972203, яким ДП «Держекоінвест» збільшено грошове зобов'язання податку на додану вартість у рзмірі 3 062 036 грн., - залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення від 19.09.2013 року № 005982203, яким зменшено залишок від'ємного значення на суму 624 037 грн. - скасовано.
ДП «Держекоінвест» не погоджуючись із рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві в частині залишення без змін податкового повідомлення-рішення від 19.09.2013 року №0005972203, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 062 036 грн., оскаржило до Міністерства доходів і зборів України. Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 11.02.2014 року №2603/6/99-99-10-01-15 залишено без змін рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві від 19.09.2013 року №7094/10/26-15-10-06-01.
Підставою для визначення податковим органом податкових зобов'язань у спірному податковому повідомленні-рішенні стало те, що, на думку контролюючого органу, позивачем неправомірно занижено показники, задекларовані в рядку 25 Декларації стосовно суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду - за квітень 2013 року.
З матеріалів справи вбачається, що ДП «Держекоінвест» подано до ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за звітній період березень 2013 року (вх. №9020988607 від 17.04.2013 року), згідно якої задекларовано залишок від'ємного значення (різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту), що відображене у рядку 19 податкової декларації та який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 2 665 394 грн.
У акті перевірки встановлено, що ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві у червні 2013 року проведено позапланову документальну виїзну перевірку щодо правомірності нарахування ДП «Держекоінвест» залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту за період березень 2013 року, за результатами якої складено акт №35/15.3-32/36939717 від 10.06.2013 року.
На підставі висновків вказаного акту винесено податкове повідомлення-рішення від 20.06.2013 року №0000011503, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 2 665 394 грн.
ДП «Держекоінвест» оскаржило податкове повідомлення - рішення від 20.06.2013 року №0000011503 в судовому порядку.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.10.2013 року в адміністративній справі № 826/16482/13-а у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2013 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва та винесено нову, якою податкове повідомлення - рішення від 20.06.2013 року №0000011503 скасовано.
В межах розгляду вказаної адміністративної справи №826/16482/13-а судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період березень 2013 року позивачем надано копії всіх документів: зокрема, податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2013 року, податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2013 року, податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2013 року, податкові накладні, розрахунки коригувань кількісних та вартісних показників до податкової накладної, реєстри виданих та отриманих податкових накладних.
Судом апеляційної інстанції встановлено та вбачається із акту перевірки, документальна позапланова виїзна перевірка, за наслідками якої складений акт та прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, була здійснена за місцем розташування відповідача без будь-яких письмових пояснень позивача та аналізу первинних документів і лише з використанням інформації комп'ютерних баз відповідних даних.
ДП «Держекоінвест» подало до ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 року (вх. № 9029275661 від 20.05.2013 року), згідно якої задекларовано наступні показники:
р.9 «Усього податкових зобов'язань» - 51193880 грн.;
р.17 «Усього податкового кредиту» - 49152523 грн.;
р.18 «позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду» - 2 041 357 грн.;
р. 21.2 «Значення р. 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду - 2 666 394 грн.;
р. 22 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахування суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного періоду»- 624 037 грн.
Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, з таких підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті201 цього Кодексу).
Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Різниця задекларованого позивачем основного податкового зобов'язання у розмірі 51 193 880 грн. та податкового кредиту в сумі 49 152 523 грн. складає 2 041 357 грн. - сума податку, що підлягає сплаті до бюджету по декларації за квітень 2013 року.
З поданої до ДПІ в Солом'янському районі податкової декларації за квітень 2013 року вбачається, що позивачем задекларовано показник у рядку 21.2 значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду у розмірі 2 665 394 грн., що в різниці з сумою податку, яка підлягає сплаті до бюджету по декларації за квітень 2013 року - 2 041 357 грн. складає розмір від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 624 037 грн.
У позивача наявна первинна документація на підтвердження правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за перевіряємий період, в тому числі, декларації з податку на додану вартість, подакові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, розшифровки податкових зобов'язань; розрахунки коригування податку на додану вартість до податкових декларацій з податку на додану вартість, реєстр актів виконаних робіт, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг, оборотно-сальдові відомості по рахунку.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені ст. 200 вказаного Кодексу.
Відповідно до п.п. 200.1 - 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Податковий кодекс встановлює єдиний випадок, коли не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу), зокрема, це суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цьогоКодексу).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
В межах адміністративної справи №826/16482/13-а значення рядка 24 декларації за березень 2013 року, а саме залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 2 665 394 грн. підтверджено.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ у Солом'янському районі повідомлення-рішення від 19.09.2013 року № 0005972203, оскільки позивачем правомірно визначено та задекларовано суму податку, що підлягає сплаті до бюджету по декларації за квітень 2013 року у розмірі 2 041 357 грн.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2014 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2014 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.
Ухвалу складено в повному обсязі - 12.06.2014 р.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді:
.
Головуючий суддя Бєлова Л.В.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.