83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
14.04.2014 Справа № 905/760/14
Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.
при секретарі судового засідання Д'яковій Ю.Ю.
розглянувши матеріали справи за позовом: Селидівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м. Донецьк
до відповідача: Державного підприємства «Селидіввугілля», м. Селидове в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Курахівська», м. Гірник
про відшкодування суми збитків в розмірі 679046,44 грн.
за участю представників сторін:
від прокуратури: Осипенко Ю.С. - посвідчення № 003174 від 01.09.2012 р.
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
В судових засіданнях 04.03.14 р. та 11.03.14 р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва
Позивач, Селидівський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції в Донецькій області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Селидіввугілля», м. Селидове в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Курахівська» про відшкодування суми збитків в розмірі 679046,44 грн., завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.
В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач посилаються на проведення державною екологічною інспекцією перевірки державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу "Шахта Курахівська" щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, в ході якої встановлено, що вказаним підприємством в період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. здійснювався наднормативний скид забруднюючих речовин зі стічними водами в балку Вовчанка (бас.р.Вовча), чим заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу в розмірі 679046,44 грн., що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. За фактом порушення природоохоронного законодавства складено акт перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства від 30.09.- 12.10.2011 р. № 52, видано обов'язковий для виконання припис № 52 від 18.10.2011 р., постанова про накладення адміністративного стягнення № 105 від 15.10.2011 р., складено протокол про адміністративне правопорушення № 004755 від 11.10.2011 р.
Відповідач у заяві, наданій суду 27.03.2014 р., позовні вимоги щодо відшкодування суми збитків в розмірі 679046,44 грн. визнав в повному обсязі керуючись ч. 5 ст. 22 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд -
В період з 30.09.2011 р. по 12.10.2011 р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хацько Г.П. у присутності заст. директора з госп. та соц. питань Лисуна А.О., провідного інженера з ОНПС Канівець Л.В. проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України на відокремленому підрозділі "Шахта «Курахівська» державного підприємства «Селидіввугілля», результати якої оформлено актом перевірки дотримання вимог законодавства від 30.09.- 12.10.2011 р. № 52.
Підприємство здійснює свою господарську діяльність на підставі дозволу на спецводокористування і нормативів ГДС забруднюючих речовин у природні водні об'єкти № Укр-Дон-3172 від 29.12.2006 р. терміном дії до 01.07.2010 р. і подовжений листом Держуправління ОНПС № 08-3483 від 30.05.2011 р. до 01.07.12 р.
Самостійних водозаборів підземних або поверхневих вод на підприємстві немає.
Підприємство отримує питну воду з мереж Селидівського ПУВКГ (для госпитних і виробничих потреб шахти). Облік води по водоміру типу ВТ-100 (3 од.) з відповідними записами у журналі обліку. Скидання госппобутових стоків здійснюється в каналізаційні мережі Селидівського ВУВКГ.
Згідно форми державного статистичного спостереження № 2-ТП (водгосп) у 2010р. з мереж Селидівського ПУВКХ отримано 30,5 тис. куб.м. води, з них використано на госпитні потреби 21,3 тис. куб.м., на виробничі 9,2 тис. куб.м. (приготування емульсії, котельна). Передано в каналізаційні мережі Селидівського ПУВКХ - 32,1 тис. куб.м.(+ ливневі води).
Шахтні води скидаються по двох випусках.
Випуск №1-б. Вовчанка з подальшим скиданням в р. Вовчу.
Випуск №2-б. Солоненька з подальшим скиданням в р. Вовчу.
Загальний об'єм відкачаної за рік шахтної води (при среднеквартальному притоці шахти - 701,2 куб.м/годину) складає 6 143,0 тис.куб.м. З них 560,0 тис. куб. м передано на пилеподавлення.
При перевірці встановлено, що відповідно до даних лабораторного контролю виконаного лабораторією ТОВ НТФ «Стандарт», у 2010 р. є перевищення ГДК у зворотних водах по хлоридах, сульфатах, залізу, БПК по випуску № 1 та хлоридах, сульфатах, залізу, БПК по випуску № 1 та хлоридах, сульфатах, залізу, марганцю, БПК по випуску № 2. Фактичний скид забруднюючих речовин за 2010 рік перевищує ГДС по сульфатах та залізу по вип. № 1 та сульфатах, залізу, марганцю по вип. № 2, що призводить до забруднення природних водних об'єктів. Вищевказане є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. До адмінвідповідальності за ст. 59 ч. 1 притягнуто відповідальну посадову особу.
За фактом порушення природоохоронного законодавства позивачем складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 30.09.- 12.10.2011 р. № 52, розраховано розмір збитків. Акт перевірки з боку відповідача підписаний відповідальними особами відокремленого підрозділу "Шахта «Курахівська» державного підприємства «Селидіввугілля» - заст.. директора з госп. та соц. питань Лисуном А.О., провідним інженером з ОНПС Канівець Л.В. без зауважень, що свідчать про фактичне визнання відповідачем обставин, викладених в акті. На підставі акту перевірки від 30.09.- 12.10.2011 р. № 52 складено припис про усунення встановлених порушень № 52 від 18.10.2011 р. Вказані документи відповідачем не оскаржені.
Відповідачем в контрольований період здійснено скидання забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу гранично допустимого скиду з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р., внаслідок чого державі заподіяно збитки, розраховані згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди від 20.07.2009р. № 389, на загальну суму 679 046,44 грн.
Господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відносини в галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, Міжнародними угодами України,Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також відповідно до нього земельним, водним, законодавством про надра та іншими спеціальними нормами.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони водних ресурсів визначені Водним кодексом України.
Згідно статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами; своєчасно інформувати місцеві Ради, державні органи охорони навколишнього природного середовища та санітарного нагляду про виникнення аварійних забруднень; здійснювати невідкладні роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об'єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством.
Як зазначалося вище, під час перевірки встановлено скидання забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу гранично допустимого скиду, що зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища від 30.09.- 12.10.2011 р. № 52.
Відповідно до ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у забрудненні та засміченні вод; незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод; неповідомленні (приховуванні) відомостей про аварійні ситуації на водних об'єктах.
Згідно ст. 19 Водного кодексу України державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється Кабінетом Міністрів України, державними органами охорони навколишнього природного середовища, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, іншими спеціально уповноваженими державними органами відповідно до законодавства України. Порядок здійснення державного контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів визначається цим Кодексом та іншими актами законодавства.
Позивач, Державна екологічна інспекція входить до системи органів виконавчої влади та створена для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані: повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.
Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища і в тому числі зобов'язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок таких порушень.
Відповідно до статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.
Таким чином, відповідачем порушені вимоги Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Водного кодексу України, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 52 та іншими матеріалами справи.
Як зазначалось, відповідно до «Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів», затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року за № 389, було розраховано розмір відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, відповідно до якого загальна сума збитків складає 679046,93 грн.
Сума збитків в розмірі 679046,93 грн. не сплачена відповідачем на день подання позову і заявлена прокурором до стягнення.
Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України визначає основні процесуальні права та обов'язки сторін. Зокрема, відповідач має право визнати позов повністю або частково.
Відповідно до ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.
В ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" зазначається про утворення місцевих фондів охорони довкілля у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок зборів за забруднення, частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони довкілля та шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Розділом X Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено економічний механізм забезпечення охорони навколишнього природного середовища. Зокрема, статтею 47 цього Закону передбачено, що для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, які фінансуються за рахунок, у тому числі частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, та визначено, що такі дії здійснюються згідно з чинним законодавством.
Статтею 11 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2014 рік у частині доходів є, зокрема, надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України.
Відповідно до ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Частиною 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України передбачено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
В главі 9 Порядку організації роботи органів Державної казначейської служби України у процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Державної казначейської служби України № 128 від 09.08.2013р. передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в Головних управліннях Казначейства на ім'я органу Казначейства за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету. Кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру зарахованих до бюджетів платежів) на рахунки 3311, у регламентований час розподіляються Головними управліннями Казначейства за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.
З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Прокурор у встановленому законом порядку звільнений від оплати судових витрат. Так, згідно ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. З матеріалів справи вбачається, що відповідач не звільнений від сплати судового збору, тому у зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Позов Селидівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Донецькій області м. Донецьк до Державного підприємства "Селиддіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Курахівська" м. Гірник про відшкодування суми збитків, заподіяних державі в наслідок порушення природоохоронного законодавства - задовольнити.
Стягнути з державного підприємства «Селидіввугілля» (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К.Маркса, 41; п/р 26002302490817 в ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 334312 код ЄДРПОУ 33426253) на користь Державного бюджету України, обласного бюджету Донецької обласної ради та місцевого бюджету Селидівської міської ради завдані порушенням природоохоронного законодавства збитки в розмірі 679046,44 грн., зарахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Донецькій області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету.
Стягнути з державного підприємства «Селидіввугілля» (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К.Маркса, 41; п/р26002302490817 в ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 334312 код ЄДРПОУ 33426253) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 13 580,93 грн.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 22.04.2014 р.
Суддя Ю.В. Бокова