18 жовтня 2013 року Справа № 10599/11
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Сеника Р.П.,
суддів Яворського І.О., Попка Я.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бродівського районного суду Львівської області від 21.01.2011 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Бродівської районної державної адміністрації Львівської області про виплату компенсації та щорічної допомоги,
У грудні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Бродівської районної державної адміністрації Львівської області про виплату компенсації та щорічної допомоги.
Позивач просив зобов'язати відповідача виплатити одноразову компенсацію в розмірі 45 мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язати виплатити щорічну допомоги в розмірі п'ять мінімальних заробітних плат за період з 11.10.2007 року по 05.05.2010 року.
Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 21.01.2011 року адміністративний позов в частині позовних вимог ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Бродівської районної державної адміністрації Львівської області про зобов'язання виплати одноразової компенсації та виплату компенсації та щорічної допомоги за 2007 - 2008 роки залишено без розгляду.
Постановою Бродівського районного суду Львівської області від 21.01.2011 року у позові відмовлено.
Постанову суду оскаржив ОСОБА_1, подавши на неї апеляційну скаргу.
Апелянт зазначає, що постанова є безпідставною і необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Апелянт просить скасувати постанову Бродівського районного суду Львівської області від 21.01.2011 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Оскільки, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, тому, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Встановлено, що позивач є особою яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом ІІ групи, що підтверджується відповідним посвідченням.
З матеріалів справи видно, що відповідачем виплачено щорічну допомогу на оздоровлення в наступних розмірах: в 2008 році - 120 грн., в 2009 році - 120 грн., у 2007 році позивачу виплачено одноразову компенсацію в розмірі 284,40 грн.
Відповідно до ст. 48 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції зі змінами відповідно до Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007), щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії становить п'ять мінімальних заробітних плат.
Згідно п. 28 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-6 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено у такій редакції: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зміни, внесені пп. 11 п. 28 розділу 2 Закону України від 28.12.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Оскільки зміни, внесені пп. 11 п. 28 розділу 2 Закону України від 28.12.2007 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) то відповідно до цього діє редакція Закону, що діяла до внесення змін до нього, а саме редакція від 9.07.2007 року, відповідно до якої щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії становить п'ять мінімальних заробітних плат.
Однак всупереч вимог даної статті відповідач виплачував щорічну допомогу на оздоровлення позивачу в розмірах встановлених постановою КМУ від 12.07.2005 року №562, яка істотно зменшує розмір даної допомоги.
Колегія суддів вважає, що виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що виплата допомоги на оздоровлення здійснювалась відповідачем із порушенням спеціального законодавства.
Однак, згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки звернувся з позовом 16.12.2010 року.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 про перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення лише за 2010 рік. Позовні вимоги за 2009 рік підлягають залишенню без розгляду.
Узагальнюючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги її частково спростовують.
Керуючись ст.ст. 195, 197 ч.1, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Бродівського районного суду Львівської області від 21.01.2011 року по справі № 2а-658/11 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Бродівської районної державної адміністрації Львівської області в частині відмови ОСОБА_1 в здійсненні перерахунку та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Бродівської районної державної адміністрації Львівської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат з урахуванням виплачених сум.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Бродівської районної державної адміністрації Львівської області про стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Р.П. Сеник
Судді: І.О. Яворський
Я.С. Попко