03 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/976/13-а
Категорія: 9.5 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого - Яковлєва О.В.,
суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року, у справі за позовом Державного підприємства "Дельта-лоцман" до Державної фінансової інспекції в Миколаївській області про скасування вимоги,-
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року задоволено позов та скасовано п.1 та п.3 вимоги відповідача №14-06014014/6026 від 05.10.2012 року щодо зобов'язання скласти скоригований акт приймання будівельних робіт із зменшенням вартості робіт, на 4978,80 грн., та провести відповідну претензійну-позову роботу.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволені позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам у справі, так як в ході проведеного аудиту відповідачем встановлено завищення підприємством розміру кошторисного прибутку та адміністративних витрат при оплаті праці ТОВ "Київград", у грудні 2011 року, на суму 4978,80 грн., а тому вказана вимога є правомірною.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що у вересні 2012 року відповідачем проведено операційний аудит господарської операції позивача із ТОВ "Київводбуд" щодо виконання останнім робіт з берегоукріплення в зоні розташування ЦРРС "Севастополь", про що складено довідку №4, якою встановлено, що до акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року ТОВ "Київводбуд" включено завищені розміри кошторисного прибутку і адміністративних витрат у порівнянні із рекомендованими Мінрегіонбудом України та вказані обставини призвели до завищення вартості виконаних робіт, на суму 4978,80 грн.
За результатами проведеного аудиту відповідачем прийнято вимогу щодо усунення виявлених фактів порушень №14-06-14-14/6026 від 05.10.2012 року, якою зобов'язано позивача скласти скоригований акт приймання виконаних будівельних робіт з відображенням результатів зустрічної звірки в частині зменшення вартості виконаних робіт, зокрема на вищевказану суму 4978,80 грн., та провести відповідну претензійно-позовну роботу з ТОВ "Київводбуд" щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів або зменшення по бухгалтерському обліку суми заборгованості позивача перед підрядником.
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог, з яким погоджується судова колегія з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" - головними завданнями органу державного фінансового контролю є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів
Відповідно до п. 3.1.18.2. ДБН Д.1.1-1-2000 - по будовах (об'єктах), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності, розмір кошторисного прибутку приймається з урахуванням рекомендованих Держбудом за погодженням з Мінекономіки усереднених показників (додаток 12), виражених у гривнях в розрахунку на одну людиногодину загальної кошторисної трудомісткості, і позначається у графах 4, 5 та 8 ЗКР. При цьому, як зазначено у примітці до цього пункту, поняття загальної кошторисної трудомісткості будівельно-монтажних робіт наведено в п. 3.1.16.7.
Пунктом 3.1.16.7. ДБН Д.1.1-1-2000 передбачено, що у складі інвесторської кошторисної документації зазначається загальна кошторисна трудомісткість будівельно-монтажних робіт, яка визначається як сума нормативної та розрахункової трудомісткості цих робіт, що передбачаються у прямих витратах:
- нормативна кошторисна трудомісткість, визначена на підставі ресурсних елементних кошторисних норм, що враховує трудовитрати робітників-будівельників, монтажників і робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів;
- розрахункова кошторисна трудомісткість при перевезенні ґрунту і будівельного сміття, що враховує трудовитрати робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні автотранспорту.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судовою колегією встановлено, що 09 вересня 2011 року між позивачем та ТОВ "Київводбуд" укладено договір щодо виконання робіт з берегоукріплення та ціна договору склала 10800004,02 грн., яку визначено згідно Державних будівельних норм Правила визначення вартості будівництва Д.1.1-1-2000 (а.с. 12-20).
Відповідно до загального розрахунку сум прибутку та адміністративних витрат, які враховано в акті №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, - позивачем включено дані показники до своїх розрахунків (а.с. 31, 41-42), а тому посилання апелянта на їх неврахування державним підприємством - є необґрунтованими.
Крім того судова колегія зазначає, що вказану суму, у розмірі 4978,80 грн., нараховано в межах загальної ціни договору, що також підтверджено й положеннями п.3.1. договору, згідно яких визначена загальна ціна та обумовлено, що вона не підлягає збільшенню, тобто між сторонами договору проведено операції в межах загальної суми, визначеної попередньо.
Колегія суддів також не погоджується з положеннями п.3 оскаржуваної вимоги ДФІ, оскільки цим пунктом відповідачем фактично зобов'язано підприємство провести претензійно-позовну роботу щодо стягнення з ТОВ "Київводбуд" коштів, в сумі 4978,80 грн., що тотожно поданню позову, але звернення до суду є процесуальним правом особи, яке ґрунтується на принципі диспозитивності та суб'єкт владних повноважень не має права примушувати особу використати це право.
Посилання апелянта на необхідність закриття провадження по справі, у зв'язку із втратою чинності нормативно-правового акту, на підставі якого винесено оскаржувану вимогу - не приймається судом до уваги, оскільки суд перевіряє правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, на момент його прийняття.
Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, що є підставою для залишення її без задоволення.
Керуючись ст.ст.185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-
Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Миколаївській області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Головуючий: О.В. Яковлєв
Судді: А.В. Бойко
Т.М. Танасогло