11 червня 2014 року Справа № 4696/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Іваничівського районного суду Волинської області від 18 листопада 2010 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Іваничівської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести доплату щорічної разової допомоги до 05 травня, як учаснику війни,-
Позивач 27.10.2010 року звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести доплату щорічної разової допомоги до 05 травня, як учаснику війни.
Вимоги мотивовані тим, що має статус учасника війни, тому має право на таку допомогу згідно із ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». В порушення положень вказаного Закону у 2010 році управління виплатило допомогу в значно меншому розмірі ніж це передбачено Законом.
Постановою Іваничівського районного суду Волинської області від 18 листопада 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач постанову суду першої інстанції оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
В разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI).
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачу правомірно проводилась виплата щорічної разової допомоги до 5 травня у відповідності до Постанови КМУ від 07.04.2010 року №299.
Колегія суддів перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач має статус учасника війни, що підтверджується копією відповідного посвідченням та відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня має право на одержання грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, обов'язок щодо виплати якої, за правилами ст. 17-1 цього ж Закону, покладено на органи праці та соціального захисту населення.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» статтю 14 Закону №3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої учасникам війни щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 такі положення визнані неконституційними.
Отже, з 22 травня 2008 року відновлено дію статті 14 Закону № 3551-XII, відповідно до якої розмір грошової допомоги учасникам війни має становити три мінімальних пенсій за віком.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
У 2010 році Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не зупинявся та не змінювався, тому позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у відповідності до ст. 14 цього Закону.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору щодо виплати допомоги до 5 травня у 2010 році необхідно керуватися Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не постановою Кабінету Міністрів України.
Таким чином, виплата щорічної допомоги до 5 травня за 2010 рік для учасників війни повинна становити три мінімальних пенсій за віком з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відсутність бюджетного фінансування, на яку вказує відповідач, не може бути підставою невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього обов'язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню.
Отже, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п. 3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Іваничівського районного суду Волинської області від 18 листопада 2010 року у адміністративній справі №2а-275/10 - скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Іваничівської районної державної адміністрації щодо відмови в перерахунку та виплаті на користь ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги як учаснику війни до 5 травня за 2010 рік.
Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Іваничівської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1, передбачену Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічну разову грошову допомогу як учаснику війни до 5 травня за 2010 року з урахуванням здійснених відповідачем за цей період таких виплат.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.М. Ліщинський
Судді О.І. Довга
І.І. Запотічний