Справа: № 810/599/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Колеснікова І.С.
Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.
22 травня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційними скаргами управління Пенсійного фонду України у м. Славутич Київської області, товариства з обмеженою відповідальністю «Електросервіс» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Славутич Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Електросервіс» про стягнення заборгованості,
Управління Пенсійного фонду України у м. Славутич Київської області (надалі за текстом - «Управління») звернулось до суду з позовом про стягнення товариства з обмеженою відповідальністю «Електросервіс» (надалі за текстом - «ТОВ «Електросервіс») 10 560 грн.18 коп. заборгованості з відшкодування витрат з виплати та доставки пільгових пенсій за період з липня 2013 року по грудень 2013 року.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року адміністративний позов задоволено частково та стягнуто з ТОВ «Електросервіс» на користь Управління 10 083 грн. 90 коп. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.
Вказуючи на допущені, на думку ТОВ «Електросервіс», судом порушення норм чинного матеріального та процесуального законодавства, що призвело до постановлення неправильного судового рішення, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Управління.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судом попередньої інстанції встановлено, що ТОВ «Електросервіс» перебуває на обліку в Управлінні як страхувальник та платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Також, на обліку в УПФУ в м. Славутичі перебувають громадяни ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які отримують пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як колишні працівники відповідача.
Згідно наданих Управлінням відповідачу розрахунків фактичні витрати позивача на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах за період з липня 2013 року по грудень 2013 року склали 10 560 грн.18 коп.
ТОВ «Електросервіс», здійснені позивачем витрати, останньому не відшкодувала.
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 р. № 1788-XII визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Зокрема, відповідно до пункту «а» частини 1 названої статті Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах..
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списком № 1, мають здійснюватися відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
За змістом п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Згідно пункту 6.8 названої Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
З огляду на викладені норми Законів та Інструкції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам.
Твердження відповідача про те, що ОСОБА_4 досяг пенсійного віку, як особа що працювала території радіоактивного забруднення, обґрунтовано не взято судом до уваги.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1.
Статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Той факт, що статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що особам які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку не змінює періоду відшкодування підприємствами витрат на виплату та доставку пільгових пенсії встановленого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який стосовно спірних правовідносин є спеціальним.
Разом з тим, на думку колегії суддів окружний адміністративний суд припустився помилки, зменшивши розмір відшкодування з виплати та доставки пенсії, призначеної на пільгових умовах ОСОБА_2 з тих підстав, що стаж роботи останнього на ТОВ «Електросервіс» становить 7 місяців, тоді як у розрахунку Управління зазначено - 10 місяців.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 р. № 831 «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження» особам, які постійно працюють або виконують службові обов'язки у зоні відчуження, час роботи або служби зараховується до стажу роботи і вислуги років у полуторному розмірі (в тому числі за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36.
Помилковим є посилання ТОВ «Електросервіс» на те, що на підприємстві не проводилась атестація робочих місць.
Атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Частиною 2 пункту 4 зазначеного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Таким чином, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її не проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах та, відповідно, не звільняє підприємство від обов'язку з відшкодування витрат на виплату і доставку цих пенсій.
З огляду на викладене ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Електросервіс» залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Славутич Київської області задовольнити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року скасувати та прийняти нову постанову.
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Електросервіс» на користь управління Пенсійного фонду України у м. Славутич Київської області 10 560 (десять тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 18 коп. заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за липень-грудень 2013 року.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя Т.М.Грищенко
суддя В.Е.Мацедонська
Постанова складена в повному обсязі 29 травня 2014 р.
Головуючий суддя Лічевецький І.О.
Судді: Грищенко Т.М.
Мацедонська В.Е.