"12" червня 2014 р. Справа № 926/802/14
За позовом державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Карпатський держспецлісгосп", смт.Путила Чернівецької області
до приватного підприємця ОСОБА_1, с.Усть-Путила, Путильского району Чернівецької області
про стягнення заборгованості в сумі 38542,00 грн.
Суддя Дутка В.В.
за участю представників:
від позивача - Сокол В.О., довіреність від 03.03.2014р.
від відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Карпатський держспецлісгосп" звернулося з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 38542,00 грн.
Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті вартості отриманого товару, згідно договору від 11.07.2011р. №241.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 28.05.2014р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 12.06.2014р., позивача зобов'язано подати суду докази часткового погашення боргу, відповідачу - відзив на позов, докази сплати заборгованості.
Позивач подав 10.06.2014р. через канцелярію господарського суду Чернівецької області довідку від 06.06.2014р. про часткове погашення відповідачем заборгованості та додав до копії прибуткових касових ордерів №3419, 3405, 2501.
12.06.2014р. через канцелярію суду позивач подав клопотання про зарахування у рахунок заборгованості відповідача 19173,00 грн., що становить вартість робіт по договору субпідряду від 11.07.2011р.; довідку якою адміністрація позивача підтверджує зарахування в рахунок погашення заборгованості на умовах виконання договору №241 від 11.07.2011 відповідачеві грошову суму в розмірі 19173,00 грн. за проведення ним лісозаготівельних робіт; довідку про наявність заборгованості станом на 12.06.2014р. у сумі 38542,00 грн.
У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позов.
Відповідач в засідання не з'явився, відзив на позов не подав, про причини неявки суд не повідомив.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)
Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив таке.
11 липня 2011р. між Карпатським держспецлісгоспом АПК (продавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (покупець) укладений договір продажу (торги) №241, за яким продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених договором, зобов'язується прийняти товар й оплатити його вартість на умовах, визначених договором. Загальна сума договору складає 77605,00 грн., крім цього покупець зобов'язувався сплатити 3248,00 грн. збору за спеціальне використання лісових ресурсів.
Згідно з статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 25.02.2014р. задоволено позов прокурора Путильського району Чернівецької області в інтересах держави в особі державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Карпатський держспецлісгосп" (як правонаступника Карпатського держспецлісгоспу АПК) про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1 3248 грн. збору за спеціальне використання лісових ресурсів за вищезгаданим договором №241 від 11.07.2011р.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Наведеним судовим рішенням встановлено, що на виконання умов договору №241 від 11.07.2011р. приватний підприємець ОСОБА_1 отримав 301 м3 лісоматеріалів на загальну суму 77605,00 грн.
Факт отримання лісоматеріалів також підтверджується копіями нарядів від 12.12.2011р. №054794, від 16.12.2011р. №№054940, 054941, які підписані відповідачем.
11 липня 2011р. Карпатський держспецлісгоп АПК (замовник) та ТОВ "Компа+С" уклали договір генпідряду (заготівлі) №240, згідно якого замовник передає генпідрядчику для розробки лісорубну ділянку в кварталі №27, загальною кубомасою 301 м3.
Цього ж дня, 11 липня 2011р. ТОВ "Компа+С" уклало з приватним підприємцем ОСОБА_1 договір субпідряду (заготівлі) від 11.07.2011р., за яким замовник (ТОВ "Компа+С") передає Субпідряднику для розробки лісорубну ділянку в кварталі №27 загальною кубомасою 301 м3. Передача ділянки для розробки підтверджується актом приймання-передачі лісосіки від 11.07.2011р., який підписаний сторонами. Ціна договору , згідно п.3.1., становить 19173,00 грн.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено отримання відповідачем лісодеревини загальною кубомасою 301 м3 .
У свою чергу, зобов'язання за договором №241 від 11.07.2011р. по оплаті вартості одержаного товару відповідач виконав частково, сплативши в касу позивача по наряду №054794 від 12.12.2011р. 720,00 грн., по наряду №054940 від 16.12.2011р. - 4890,00 грн., по наряду №054941 від 16.12.2011р. - 14280,00 грн., всього 19890,00 грн. що підтверджується прибутковими касовими ордерами №2501 від 07.10.2011р., №3405 від 14.12.2011р., №3419 від 15.12.2011р.
В рахунок погашення заборгованості відповідача також зараховані кошти в сумі 19173,00 грн. за договором субпідряду (заготівлі) від 11.07.2011р., що підтверджено довідкою позивача від 12.06.2014р. №468.
Отже, заборгованість відповідача складає (77605 - 19890 - 19173) 38542,00 грн.
Позивач звертався до відповідача з претензією від 21.03.2012р. про сплату заборгованості, однак відповідач заборгованість повністю не погасив.
Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 34 цього ж Кодексу, унормовано, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Позивач належними доказами обґрунтував позовні вимоги, натомість відповідач доводів позивача не спростував. За наведених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову.
В силу статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
У зв'язку з задоволенням позову судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Карпатський держспецлісгосп" (вул. Українська, 216, смт.Путила Чернівецької області, код 05398473) заборгованість в сумі 38542,00 грн., судовий збір 1827,00 грн.
Повне рішення складено і підписано 12.06.2014р.
Суддя В.В.Дутка