05 червня 2014 р. Справа № 804/7448/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіГолобутовського Р.З.
при секретаріВербному Д.С.
за участю:
представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 Клименко Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсною податкової консультації, -
27.05.2014 р. ОСОБА_5 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати недійсною індивідуальну податкову консультацію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, викладену у листі №Б-84/з/04-36-17016 від 23.05.2014 р.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у зв'язку із виникненням потреби правильного визначення об'єкту та бази оподаткування податком з доходів фізичних осіб для відображення доходу у річній податковій декларації за 2013 рік звернувся із запитом до податкової за отриманням індивідуальної податкової консультації, у відповідь на який була отримана оскаржувана податкова консультація, що, на думку позивача, сама по собі фактично не є податковою консультацією, і не має для нього індивідуального характеру, тобто є такою, що не відповідає ознакам, зазначеним у Податковому кодексі України. Також зазначає, що дана консультація не може бути практично використана, оскільки не містить роз'яснень щодо конкретної ситуації та суперечить податковим нормам та змісту податку з доходів фізичних осіб.
Відповідач надав заперечення, в яких посилається на те, що ним в повному обсязі виконаний обов'язок щодо надання відповіді позивачу на вказаний запит. Надана позивачу податкова консультація не порушує права, свободи та інтереси позивача, а також не несе негативних наслідків для нього, не суперечить нормам або змісту відповідного податку, збору, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в задоволені позову.
Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновків про необхідність відмови в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Так, відповідно до п.п.14.1.172. п.14.1 ст. 14 ПК України податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
За приписами ст. 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області надана заява про надання індивідуальної податкової консультації, яка отримана останнім 25.04.2014р., із проханням роз'яснити:
- зобов'язаний був банк як податковий агент нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок із суми анульовано (списаного) боргу за ставками, визначеними у п.167.1 ст.167 Податкового кодексу та згідно п.п. «б» п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу відобразити суму такого доходу у податковому розрахунку за ф. 1ДФ у звітному періоді, в якому такий борг було анульовано (списано)?
- чи має право оподатковуватися за правилами п.п. 164.2.17 «д» п.164.2 ст.164 Податкового кодексу як борг сума неустойки (штраф, пеня), щодо якого банк вважає, що простив мені (анулював) мій борг?
- чи є додатковим благом нарахована на суму боргу та не стягнута банком сума неустойки за невиконання грошового зобов'язання по погашенню кредиту?
- чи правильно я розумію, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку має бути включена тільки сума процентів, які були нараховані мені банком та не сплачені через прощення цього боргу за умови, що сума кредиту повністю повернута?
Матеріали справи свідчать, що звернення позивача із заявою про надання індивідуальної податкової консультації обумовлено наступним.
Між ОСОБА_5та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (кредитор) було укладено кредитний договір №014/129852/3167/73 від 11.05.2007р.
Як вбачається із матеріалів справи, між ОСОБА_5та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» укладено договір від 17.09.2013р. про припинення зобов'язань за кредитним договором №014/129852/3167/73 від 11.05.2007р., що укладений з метою зменшення фінансового навантаження на позивача, у зв'язку із достроковим погашенням позивачем частини кредитної заборгованості. Відповідно до умов договору сторонами визнано і підтверджено розмір непогашеної заборгованості за кредитним договором станом на 17.09.2013р. 73181,25 дол.США (еквівалент 584937,73 грн.), у т.ч. основна сума боргу кредиту - 2425,66 дол.США (еквівалент 19388,30 грн.), проценти нараховані за користування кредитом - 3570,32 дол.США (еквівалент 28537,57 грн.), розрахована пеня за порушення строків повернення заборгованості з кредитним договором - 537011,86 грн.. З дати укладаня цього договору боргові зобов'язання за кредитним договором припиняються, а кредитний договір вважається розірваним.
Листом від 11.09.2013р. №144-14-6-00/3656 позивача повідомлено про порядок врегулювання заборгованості по кредитному договору №014/129852/3167/73 від 11.05.2007р.:
1. Внесення на погашення загальної заборгованості за кредитним договором №014/129852/3167/73 від 11.05.2007р. коштів у сумі не менше ніж 8252,00 дол.США;
2. Підписання договору про припинення зобов'язань за кредитним договором №014/129852/3167/73 від 11.05.2007р., відповідно буде здійснено прошення залишку заборгованості за кредитним договором №014/129852/3167/73 від 11.05.2007р.;
3. Сторнування нарахованої пені в повному обсязі.
Як вбачається із договору про припинення зобов'язань за кредитним договором позивача повідомлено про те, що сума анульованих боргових зобов'язань буде включена кредитором до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь позивача, за підсумками звітного періоду, в якому боргові зобов'язання було анульовано, відповідно до п.п. 164.2.17 «д» п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України. Зазначено, що на позивача покладається обов'язок сплати податку на доходи фізичних осіб з суми анульованих боргових зобов'язань та відображення суми отриманого доходу у вигляді анульованих боргових зобов'язань у річній податковій декларації. Сплата податків, пов'язаних із виконанням цього договору, здійснюється відповідно до податкового законодавства і не впливає на цивільно-правові відносини сторін за цим договором.
Також позивачем надано лист щодо надання документів за запитом про надання податкової консультації, яким надано копію розрахунку заборгованості та платіжного календаря за кредитним договором №014/129852/3167/73 від 11.05.2007р., який отриманий відповідачем 30.04.2014р.
23.05.2014р. Головним управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області надана податкова консультація №Б-84/з/04-36-17016.
Відповідно до п.п. 14.1.47. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
За приписами п.п.164.2.17. п.164.2 ст.167 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді, зокрема, суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Суд зазначає, що дана умова була передбачена договором, укладеним позивачем із ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 17.09.2013р. про припинення зобов'язань за кредитним договором №014/129852/3167/73 від 11.05.2007р., а його умови є обов'язковими до виконання сторонами. Також позивача повідомлено листом від 17.09.2013р. №2540 про те, що сума анульованих боргових зобов'язань буде включена кредитором до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь позивача, за підсумками звітного періоду, в якому боргові зобов'язання було анульовано, відповідно до п.п. 164.2.17 «д» п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України.
Наслідком застосування податкової консультації згідно п. 53.1 ст. 53 Податкового кодексу України є те, що платника податку не може бути притягнуто до відповідальності, якщо він діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована.
Згідно п. 53.3 ст. 53 Податкового кодексу України платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Таким чином, Податковий кодекс України в якості підстав для визнання недійсною податкової консультації чітко визначає суперечність такої консультації нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Предметом консультації було надання роз'яснення щодо оподаткування суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням.
Суд зазначає, що дане питання було врегульовано умовами договору та є такою, що не суперечить податковому законодавству, а податкова консультація Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області містить посилання на норми Податкового кодексу України, що відповідає правовому регулюванню визначення об'єкту та бази оподаткування податком з доходів фізичних осіб для відображення доходу у річній податковій декларації, не суперечить нормам та змісту відповідного податку, з огляду на що судом не встановлено суперечності наданої відповідачем податкової консультації нормам або змісту Податкового кодексу України, через що відсутні підстави для визнання такої податкової консультації недійсною.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що ставлючи питання про зобов'язання банку як податкового агента нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок із суми анульовано (списаного) боргу за ставками, визначеними у п.167.1 ст.167 Податкового кодексу та згідно п.п. «б» п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу відобразити суму такого доходу у податковому розрахунку за ф. 1ДФ у звітному періоді, в якому такий борг було анульовано (списано), позивач фактично виявляє не згоду із умовами договору про припинення зобов'язань за кредитним договором №014/129852/3167/73 від 11.05.2007р., що, в свою чергу, є його добровільним волевиявленням.
Щодо доводів позивача про відсутність чіткої відповіді у податковій консультації на поставлене у запиті питання, суд відмічає, що відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультації надаються органом державної податкової служби або митним органом, в якому платник податків перебуває на обліку, або вищим органом державної податкової служби або вищим митним органом, якому такий орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом державної податкової служби або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. При цьому статтею 53 Податкового кодексу України не передбачено визнання судом податкової консультації недійсною, яка на думку платника податків, не містить конкретної відповіді на поставлене питання. Дана норма передбачає визнання судом податкової консультації недійсною лише в тому випадку, якщо податкова консультація суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору, що позивачем в судовому засіданні доведено не було. Крім того згідно ст. 52 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.
Також суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Таким чином сама по собі податкова консультація за своїм змістом не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а також не є нормативно-правовим актом та не створює, не припиняє права та обов'язки позивача. Консультація не містить дожних управлінських висновків, не приписує вчинення будь-яких дій, отже не порушує права, свободи та інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин.
Враховуючи, що нормами ст. 53 Податкового кодексу України та іншими законодавчими актами не визначено який саме зміст повинен бути відображений у податковій консультації, а визнання консультацією недійсною передбачено лише у випадку, якщо податкова консультація суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору, що не доведено позивачем, тому, суд відмовляє ОСОБА_5 у задооволенні адміністративного позову про визнання недійсною індивідуальної податкової консультації Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, викладеній у листі №Б-84/з/04-36-17016 від 23.05.2014р.
Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсною податкової консультації - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 10 червня 2014 року
Суддя Р.З. Голобутовський