ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
місто Київ
30 травня 2014 року 15:35 №826/6007/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження
за позовомОСОБА_1
довідділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві
провизнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом про:
визнання протиправною бездіяльності відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві щодо не зняття арешту 23.01.2003;
визнання протиправною бездіяльності відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві щодо ненадання відповіді на клопотання від 06.12.2013;
зобов'язання відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві зняти арешт з майна, що належить ОСОБА_2 та скасувати заборону на відчуження цього майна та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо зняття арештів з усього майна, що належить ОСОБА_2.
Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем приписів Закону України «Про виконавче провадження», оскільки при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження, відповідачем не знято арешт з майна ОСОБА_2.
Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи. Письмових заперечень на позовну заяву відповідач суду не надав.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про розгляд справи №826/6007/14 у порядку письмового провадженні.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
ОСОБА_1 під час оформлення спадщини ОСОБА_2 дізналась про те, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 18.12.2012 на майно ОСОБА_2 07.09.2000 накладено арешт. Підставою для обтяження стала постанова районного відділу державної виконавчої служби Мінського районного управління юстиції від 31.08.2000 №851/9.
Згідно листа відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві від 06.10.2013 №12731 на виконанні відділу перебував виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 боргу у сумі 5 562,44 грн. На підставі пункту 3 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» 23.01.2003 виконавче провадження було закінчено. Станом на 2013 рік виконавче провадження знищено у зв'язку із закінченням термінів зберігання.
Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції на час виникнення спірних правовідносин, виконавче провадження підлягає закінченню у випадку смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.
Позивач вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не зняття арешту з майна ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Згідно з статтею 38 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції на час виникнення спірних правовідносин, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу Державної виконавчої служби) припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з закінченням виконавчого провадження. Закінчене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
З матеріалів справи вбачається, що відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві своїм листом від 06.10.2013 №12731 повідомив ОСОБА_1 про закінчення виконавчого провадження та знищення матеріалів виконавчого провадження.
При цьому, відповідачем не надано суду доказів щодо зняття арешту під час закінчення виконавчого провадження, накладеного постановою районного відділу державної виконавчої служби від 31.08.2000 №851/9.
ОСОБА_1 не погоджуючись з листом відповідача від 06.10.2013 №12731 звернулась до відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві з клопотанням про зняття арешту з нерухомого майна. Клопотання зареєстровано відповідачем 06.12.2013 за вх. №15498.
За посиланням позивача, що не спростовано відповідачем, відповіді на зазначене клопотання ОСОБА_1 не отримала, арешт нерухомого майна не знято.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження.
За таких обставин, під час судового розгляду справи було встановлено порушення відповідачем приписів статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» (щодо не зняття арешту) та приписів статей 15, 20 Закону України «Про звернення громадян» (щодо ненадання відповіді на звернення громадян).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись статтями 69-71, 160-165, 167, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві щодо не зняття арешту 23.01.2003 під час завершення виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 боргу у сумі 5 562,44 грн..
Визнати протиправною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві щодо ненадання відповіді на клопотання ОСОБА_1 від 06.12.2013 за вх.№15498.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві зняти арешт з майна, накладеного постановою районного відділу державної виконавчої служби Мінського районного управління юстиції від 31.08.2000 №851/9, скасувати заборону на відчуження майна, що належить ОСОБА_2.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві внести відповідні відомості щодо зняття арешту з майна, що належить ОСОБА_2 до Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.