ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/4971/14 04.06.14
Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.
За участю секретаря судового засідання Швеця С.С.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до відповідача Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі"
про стягнення 294 863,97 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - особисто
від відповідача: не з'явився
За клопотанням позивача, з метою надання додаткових доказів, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.
СУТЬ СПОРУ: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі" про стягнення основної заборгованості з орендної плати в сумі 156 458,50 грн. та пені в сумі 5 066,29 грн. відповідно до договору найму нежилого приміщення від 01.12.2012 і основної заборгованості з орендної плати в сумі 96 253,92 грн. та пені в сумі 37 085, 26 грн. відповідно до договору оренди приміщення від 02.02.2012.
Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.
Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, заслухавши пояснення позивача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 01.12.2012 між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, далі Наймодавець, та Підприємством з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі", далі Наймач, укладений договір найму нежилого приміщення, далі Договір від 01.12.2012, відповідно до предмету якого (п. 1.1 Договору) Наймодавець передає, а Наймач приймає в платне тимчасове користування належне Наймодавцю на праві власності нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1, секція 6, літера А, загальною площею 112,20 кв.м. на першому поверсі. Приміщення було передано по акту прийому-передачі від 01.12.2012.
Згідно п. 5.1 Договору від 01.12.2012 щомісячна плата за користування всім приміщенням становить 24 100 грн. без ПДВ. Угодою від 01.06.2013 про внесення змін до Договору від 01.12.2012 було змінено розмір щомісячної плати за користування приміщенням до 35 905 грн. без ПДВ.
Пунктом 5.2 Договору від 01.12.2012 передбачено, що плата за користування приміщенням сплачується Наймодавцю в українській грошовій валюті в безготівковій формі не пізніше 25 числа кожного поточного місяця.
Наймач зобов'язується своєчасно здійснювати плату за користування приміщенням (п. 7.1 Договору від 01.12.2012).
21 листопада 2013 року між позивачем та відповідачем було укладено Угоду про розірвання Договору від 01.12.2012. У даній угоді сторони визначили, що договір вважається розірваним з 21.11.2013 та на момент підписання угоди, заборгованість Наймача перед Наймодавцем складає 156 458,50 грн.
Наймач свої зобов'язання за Договором не виконав, орендну плату за Договором від 01.12.2012 в повному обсязі не сплачував, на таких підставах, позивач намагається стягнути з відповідача основну заборгованість з орендної плати, яка виникла за період з червня 2013 року по 21.11.2013 в сумі 156 458,50 грн.
Пунктом 9.1 Договору від 01.12.2012 передбачено, що у Наймач у випадку прострочення здійснення оплати за користування приміщенням сплачує Наймодавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми боргу по щомісячній оплаті за кожен день прострочення. Тому позивач намагається стягнути з відповідача пеню за період з 01.08.2013 по 26.03.2014 року в сумі 5 066,29 грн.
Між Приватним підприємцем ОСОБА_1, далі Орендодавець, та Підприємством з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі", далі Орендар, укладений договір оренди приміщення від 02.02.2012, далі Договір від 02.02.2012, відповідно до предмету якого (п. 1.1 Договору) Орендодавець надає, а Орендар приймає в оренду приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 90,36 кв.м., яке є власністю Орендодавця.
Згідно п. 3.1 Договору від 02.02.2012 Орендар зобов'язаний оплачувати Орендодавцю за користування приміщенням орендну плату в розмірі 9 126,36 грн. 01 червня 2013 року між сторонами була укладена Угода про внесення змін до Договору від 02.02.2013, відповідно до якої щомісячна плата за користування всім приміщенням становить 21 690 грн. без ПДВ.
Відповідно до п. 3.2 Договору від 02.02.2012 Орендар сплачує Орендодавцю суму орендної плати щомісячно, але не пізніше 25 числа поточного місяця за який проводиться розрахунок.
Пунктом 4.2 Договору від 02.02.2012 передбачено, що Орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати Орендодавцю орендну плату.
01 листопада 2013 року між позивачем та відповідачем було укладено Угоду про розірвання Договору від 02.02.2012. Даною угодою сторони погодили, що Договір від 02.02.2012 вважається розірваним з 21.11.2013. На момент підписання цієї Угоди, заборгованість Орендодавця за даним договором складає 96 253,92 грн.
Орендар свої зобов'язання за Договором від 02.02.2013 не виконав, орендну плату повному обсязі не сплачував, на таких підставах, позивач намагається стягнути з відповідача основну заборгованість з орендної плати, яка виникла за період з червня 2013 року по 21.11.2013 в сумі 96 253,92 грн.
Пунктом 3.3 Договору від 02.02.2012 передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується Орендодавцем з урахуванням пені в розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати). Тому позивач намагається стягнути з відповідача пеню за період з 01.08.2013 по 26.03.2014 в сумі 37 085,26 грн.
Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін, і між сторонами укладені договори оренди нерухомого майна. Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов, передбачених законом для даних видів договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни та строку дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180, 181 ГК України та ст. 638, 759 ЦК України.
Частина перша статті 759 ЦК України, як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 ГК України).
В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивач надав суду акти звірки взаєморозрахунків від 26.03.2014, згідно яких основна заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати за Договором від 01.12.2012 становить 156 458,50 грн., а основна заборгованість з орендної плати за Договором від 02.02.2012 становить 96 253,92 грн., акти підписані лише позивачем. При цьому судом враховано, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.
Враховуючи те, що грошові зобов'язання з боку відповідача не виконано належним чином за Договором від 01.12.2012 та Договором від 02.02.2012, відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів неможливості виконання вказаного зобов'язання. Беручі до уваги наявні в матеріалах справи докази, підписані сторонами Угоди від 21.11.2013 в яких сторони погодили розмір основної заборгованості в сумі 156 458,50 грн. за Договором від 01.12.2012 та суму основної заборгованості в розмірі 96 253,92 грн. за Договором від 02.02.2012, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача: основної заборгованості з орендної плати за період з червня 2013 року по 21.11.2013 в сумі 156 458,50 грн. за Договором від 01.12.2012 та основної заборгованості з орендної плати за період з червня 2013 року по 21.11.2013 в сумі 96 253,92 грн. за Договором від 02.02.2012, обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача та мала місце несвоєчасна оплата за Договором від 01.12.2012 та Договором від 02.02.2012. Суд за власною ініціативою здійснив перерахунок пені та відповідно до статей 232, 343 ГК України підлягає стягненню пеня в сумі 5 066,29 грн. за Договором від 01.12.2012 та пеня в сумі 6 339,57 грн. за Договором від 02.02.2012.
В частині стягнення пені в сумі 30 745,69 грн. слід відмовити, як необґрунтовано заявленої.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно частини п'ятої статті 49 ГПК України.
Судом на час розгляду спору дотримувалися вимоги відносно усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, здійснювалися заходи щодо дотримання поваги до них. Однак, як свідчать винесені судом процесуальні документи, представник відповідача тричі не виконав вимоги суду щодо забезпечення участі у судовому засіданні свого представника, наведення вимог та заперечень відносно пред'явленого позивачем позову та стягнення з нього заборгованості та пені.
Оцінивши фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку, що у діяльності підприємства відповідача існують недоліки, зокрема, неналежне ставлення його посадових осіб до своїх обов'язків, відсутністю належної правової оцінки спірним правовідносинам, нездійснення належного контролю за виконанням своїх зобов'язань, бракує організація претензійно-позовної роботи на підприємстві, мають місце факти ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторону, а саме, не прийняття участі у звірянні розрахунків з підприємством позивача, не з'явлення до судового засідання, що розглядається судом як затягування судового процесу.
З урахуванням даних обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в доход державного бюджету України штраф у сумі 100 грн., передбачений п. 5 ст. 83 ГПК України за ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторону та надіслати на його адресу окрему ухвалу згідно вимог ст. 90 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 04.06.2014, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 638, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 283, 286 343 ГК України, ст. ст. 42, 43, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 82, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд ,-
1. Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі" задовольнити частково.
2. Стягнути з Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі", 03170, м. Київ, вул. Тулузи, буд. 3Б, код ЄДРПОУ 21568905, на користь:
- Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, основну заборгованість з орендної плати в сумі 156 458,50 грн., пеню в сумі 5 066,29 грн. відповідно до договору найму нежилого приміщення від 01.12.2012 і основної заборгованості з орендної плати в сумі 96 253,92 грн. та пеню в сумі 6 339,57 грн. відповідно до договору оренди приміщення від 02.02.2012. та судовий збір у розмірі 5 282,37 грн., видавши наказ.
3. У частині стягнення пені в сумі 30 745,69 грн. відмовити.
4. Стягнути з Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі", 03170, м. Київ, вул. Тулузи, буд. 3Б, код ЄДРПОУ 21568905, в доход державного бюджету України штраф у сумі 100 грн., видавши наказ та надіславши його на виконання до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено - 10.06.2014 року
Суддя Ю.О.Підченко