ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/9002/14 04.06.14
Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.
За участю секретаря судового засідання Швеця С.С.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування"
до відповідача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес"
про відшкодування шкоди в сумі 2 761,67 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Беляєв Ю.Л. - юрисконсульт
від відповідача: КардашевськаТ.В. - юрисконсульт
СУТЬ СПОРУ: Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" про відшкодування шкоди в сумі 2 761,67 грн. відповідно до Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави № 202.13.2157711 від 07.02.2013.
Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що сума в розмірі 2 761,67 грн. становить саме податок на додану вартість, але позивач не надав доказів, які б підтверджували факт виконання робіт та заміни деталей, на вартість яких було нараховано вищезазначений податок, тому просив у задоволенні позову відмовити.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, заслухавши доводи позивача та заперечення відповідача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 07.02.2013 між Товариством з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування", далі Страховик, та ОСОБА_4, далі Страхувальник, було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави № 202.13.2157711, далі Договір, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням, та/або розпорядженням застрахованим транспортним засобом - автомобілем "ЗАЗ Sens", державний номерний знак НОМЕР_1, 2012 року випуску.
05 жовтня 2013 року на вул. Г.Сталінграда - вул. Українська в м. Зопоріжжі відбулася дорожньо - транспортна пригода, далі ДТП, у часниками якої стали, зокрема:
Ш автомобіль марки "ЗАЗ Sens", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4;
Ш автомобіль марки "Seat Leon", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5.
Факт встановлення вини у скоєнні ДТП ОСОБА_5, за ознаками пункту 124 КУпАП підтверджено постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.10.2013 у справі № 333/8080/13-п, яка в розумінні вимог статті 35 ГПК України є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для справи.
Позивач виходячи зі звіту від 19.11.2013 № 280, на підставі страхового акту від 19.11.2013 № 3.13.3268-1 здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 16 567,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 21.11.2013 № 20061. Відповідачем 15.04.2014 було частково відшкодовано позивачу заподіяну шкоду у розмірі 12 806,33 грн., що підтверджується банківською випискою за 15.04.2014. Таким чином, позивач наполягає на стягненні з відповідача суми виплаченого страхового відшкодування за вирахуванням франшизи та частини вже виплаченого страхового відшкодування в розмірі 2 761,67 грн.
Надавши правову кваліфікацію правовідносин сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи із наступного:
За своєю правовою природою між сторонами укладено договір страхування, сторони досягли всіх його суттєвим умов, а саме відносно предмету страхування, дотримали його письмову форму, визначили суттєві умови, у тому числі страхову суму, а тому відповідно до вимог ст. 16 Закону України "Про страхування", приписів статей 627, 629, 979 ЦК України, ст.ст. 180, 181 ГК України він вважається укладеним.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 2 761,67 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Рішення суду з цивільної справи (постанова Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.10.2013 у справі № 333/8080/13-п), що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду в розумінні вимог статті 35 ГП України щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Складова шкоди доведена позивачем, а вина ОСОБА_5 установлена постановою суду про адміністративне правопорушення у цивільної справі, і є фактом, який не потребує доказуванню.
Приписи ст. 9 Закону України "Про страхування" та ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлюють поняття франшиза, а саме частину збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Тобто, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Згідно полісу АС/5545010 цивільна правова відповідальність власника транспортного засобу автомобіля марки "Seat Leon", державний номерний знак НОМЕР_2, була застрахована відповідачем з франшизою в сумі 1 000 грн. та лімітом по майну в 50 000 грн.
Позивач звертався до відповідача з заявою № 101/3.3268 від 22.01.2014 про виплату страхового відшкодування. Відповідач лише частково відшкодував заподіяну шкоду у розмірі 12 806,33 грн., що і було підставою для звернення до суду за захистом своїх прав та охоронювальних законом інтересів.
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" не є саме потерпілою особою, а податок на додану вартість не відшкодовується, у випадку коли страхове відшкодування здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи. Підстави для визначення розміру відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (вартість робіт та матеріалів) без урахування податку на додану вартість у суду відсутні.
Позивачем доведений факт заподіяння шкоди в розумінні вимог статті 1166 ЦК України, а саме право регресного відшкодування виплаченої ним суми на підставі ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 993 ЦК України. Відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю "ЗАЗ Sens", державний номерний знак НОМЕР_1, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди в повному обсязі, в тому числі докази відсутності вини у заподіяних позивачеві шкоди.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" про виплаченого страхового відшкодування (в порядку регресу) в сумі 2 761,67 грн. підлягають задоволенню.
Витрати по судовому збору в сумі 1 827 грн. покладаються на відповідача у справі - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Юнівес", згідно вимог ст. 49 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 04.06.2014, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 16, 27 Закону України "Про страхування", ст. 12, 22, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 601, 627, 629, 979, 993, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. ст. 180, 181 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 35, ч.3 ст. 43, ч. 5 ст. 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес", 03680, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 72, код ЄДРПОУ 32638319, на користь:
- Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування", 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 15/2, код ЄДРПОУ 36086124, суму виплаченого страхового відшкодування (в порядку регресу) в розмірі 2 761,67 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 грн., видавши наказ.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено - 10.06.2014 року
Суддя Ю.О.Підченко