Рішення від 04.06.2014 по справі 910/4405/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4405/14 04.06.14

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Швеця С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілочка"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-менеджмент груп"

про визнання недійсним частини пункту договору

за участю представників сторін:

від позивача: Шевелєва А.А. - юрисконсульт

від відповідача: Зорич Г.А. - юрисконсульт

За клопотанням відповідача, з метою надання додаткових пояснень, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мобілочка" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-менеджмент груп" про визнання частини пункту 12.5 договору суборенди від 11.04.2012 № 83-К недійсним.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву в якому просив у задоволенні позові відмовити.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, заслухавши пояснення позивача та заперечення відповідача, суд встановив:

Відповідач надав суду клопотання про припинення провадження у даній справі, оскільки Господарським судом м. Києва розглядалась справа № 910/767/14, в якій 18.02.2014 винесено рішення по даній справі про відмову в задоволенні позовних вимог. Вважає, що зазначене рішення є свідченням того, що у провадженні господарського суду є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

18.02.2014 Господарським судом м. Києва винесено рішення зі справи № 910/767/14 в якому відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілочка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-менеджмент груп" про визнання частини пункту 12.5 договору суборенди від 11.04.2012 № 84-К недійсним. У даній справі № 910/4405/14 предметом спору є визнання недійсним частини пункту 12.5 договору суборенди від 11.04.2012 № 83-К, оскільки предмет спору є різним, так як договори різні, то судом відмовлено у задоволенні даного клопотання відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Форум-менеджмент груп" надало клопотання про винесення окремої ухвали у відповідності до ст. 90 ГПК України з даної справи про усунення порушень законності та недоліків в діяльності підприємства ТОВ "Мобілочка", пов'язаних з підробкою договорів у його господарській діяльності.

Окрема ухвала виноситься господарським судом за наявності умов, передбачених частиною першою статті 90 ГПК України - виявлення при вирішенні спору порушень законності або недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу. Винесення такої ухвали є правом суду, а не обов'язком. Суд не вбачає підстав для винесення такої ухвали, тому судом відмовлено у задоволенні даного клопотання відповідача.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мобілочка" подав клопотання про призначення почеркознавчої експертизи стосовно достовірності підпису ОСОБА_4 на договорі суборенди від 11.04.2012 № 83-К, додатку № 1 до даного договору та акті приймання-передачі приміщення від 26.05.2012.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Даний договір суборенди від 11.04.2012 № 83-К підписаний уповноваженим представниками, а саме керівниками сторін, скріплений печатками сторін та виконувався обома сторонами. Позивач у період дії договору сплачував всі передбачені договором платежі, а отже його дії створюють, змінюють і припиняють цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину. Таким чином, судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача.

Позов мотивовано тим, що 11.04.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Форум-менеджмент груп", далі Орендар, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мобілочка", далі Суборендар, укладено договір суборенди № 83-К, далі Договір, відповідно до предмету якого (п. 1.1 Договору) Орендар зобов'язувався передати в суборенду, а Суборендар зобов'язувався прийняти нежитлове приміщення (офіс 1/103), план якого наведений у додатку № 1 до Договору, розташоване на першому поверсі будівлі за адресою: Україна, місто Київ, проспект Московський, 9 (будівля під літерою "Х").

Згідно п. 1.2.1 Договору строк суборенди встановлено з 26 травня 2012 року (дата початку строку суборенди) до 22 травня 2015 року (дата закінчення строку суборенди).

Пунктом 16.5 Договору визначено, що суборендар має право в односторонньому порядку припинити дію цього договору, з обов'язковим наданням орендарю письмового повідомлення за 2 (два) місяці до дня такого припинення, при виконанні умов п. 12.6 цього договору.

Відповідно до п. 12.6 Договору положення про сплату штрафу, встановлене у п. 12.6. цього договору, не застосовується у разі дострокового припинення дії договору за згодою сторін, та/або з причин, вказаних у розділі 9 цього договору.

Згідно п. 12.5 Договору у випадку дострокового припинення дії цього договору з ініціативи Суборендаря, або у випадку дострокового припинення дії цього договору внаслідок порушення Суборендарем своїх зобов'язань, встановлених цим Договором, Суборендар зобов'язаний сплатити Орендарю штраф у розмірі 101 976,44 грн., що є еквівалентом 12 771 доларів США на день укладення договору, в гривнях по офіційно встановленому курсу НБУ на день припинення дії цього договору з урахуванням п. 2.3 цього договору, крім того ПДВ.

Наведені положення договору свідчать про допущення описки у пунктах 16.5 та 12.6 щодо посилання на п. 12.6 Договору, оскільки штраф за дострокове розірвання договору в односторонньому порядку за ініціативою Суборендаря визначений п. 12.5 Договору, при цьому, питання застосування вказаних положень договору не є предметом даного спору.

Позивач скористався правом, наданим йому п. 16.5 Договору і звернувся до відповідача з листом від 22.04.2013 в якому повідомив останнього про дострокове розірвання даного договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мобілочка" стверджує, що ознайомившись зі змістом Договору та підписами директорів сторін на ньому та здійснивши візуальний огляд, було виявлено, що підпис директора ТОВ "Мобілочка" ОСОБА_4 не є його підписом, тому стверджує, що договір підписаний іншою особою. З огляду на це даний Договір та, зокрема, п. 12.5 Договору укладений з порушенням вимог до правочину, тому просить суд визнати частини пункту 12.5 договору суборенди від 11.04.2012 № 83-К недійсним з 11 квітня 2012 року.

Дослідивши правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Статтею 3 ЦК України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства, є в тому числі: свобода договору.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ч. 2 ст. 546 ЦК України договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Законодавець визначає підстави для визнання правочину недійсним та настання певних наслідків, а саме:

§ відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст угоди не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним принципам суспільства;

§ зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, окрім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих згідно з Конституцією України (статті 1, 8 Конституції України);

§ згідно з ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності угоди є недотримання в момент здійснення угоди стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України;

§ якщо недійсність угоди прямо не встановлена законом, проте одна зі сторін або інша заінтересована особа оспорює її дійсність за підставами, встановленими законом, така угода може бути визнана судом недійсною, що встановлено ч.3 ст. 215 ЦК України.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Договір суборенди від 11.04.2012 № 83-К підписаний та скріплений печатками обох сторін. Жодних належних доказів, що підпис на договорі суборенди є підробним позивач суду не надав. Крім того, позивач не надав доказів, які б свідчили про той факт, що п. 12.5 Договору суперечить нормам ЦК України, або іншим актам законодавства. Натомість позивач сплачував кошти за даним договором та вчиняв дії по його виконанню, що свідчить про визнання та схвалення ним укладеного договору суборенди від 11.04.2012 № 83-К.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілочка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-менеджмент груп" про визнання частини пункту 12.5 договору суборенди від 11.04.2012 № 83-К недійсним з 11.04.2012 слід відмовити, як необґрунтовано заявленого.

Витрати по судовому збору покладаються на позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мобілочка", згідно вимог ст.44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 04.06.2014, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного та керуючись 3, 203, 207, 215, 241, 526, 546, 626, 627, 628 ЦК України, ст. ст. 193, 230, 231 ГК України, ст. ст. 42, 43, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 82, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобілочка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-менеджмент груп" про визнання частини пункту 12.5 договору суборенди від 11.04.2012 № 83-К недійсним з 11.04.2012 - відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 10.06.2014 року

Суддя Ю.О.Підченко

Попередній документ
39185770
Наступний документ
39185772
Інформація про рішення:
№ рішення: 39185771
№ справи: 910/4405/14
Дата рішення: 04.06.2014
Дата публікації: 13.06.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: