10 червня 2014 року Справа № 903/1099/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грейц К.В.,
суддів :Бакуліної С.В. (доповідач), Глос О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиЛуцької міської ради
на постановувід 05.03.2014 Рівненського апеляційного господарського суду
у справі№ 903/1099/13
господарського суду Волинської області
за позовомЛуцької міської ради
доФізичної особи - підприємця ОСОБА_4
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаУправління Держземагентства у Луцькому районі Волинської області
провнесення змін в договір оренди земельної ділянки
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача: від відповідача:не з'явились не з'явились
від третьої особи:не з'явились
Рішенням Господарського суду Волинської області (суддя Бондарєв С.В.) від 10.12.2013 у справі № 903/1099/13 позов задоволено повністю; внесено зміни до договору оренди земельної ділянки укладеного 26.04.2002 між Луцькою міською радою та підприємцем ОСОБА_4, а саме в розділ 2 договору, виклавши його у новій редакції: 2. "Орендна плата. 2.1. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі: 4,7 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. 2.2. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням цільового призначення земельної ділянки та коефіцієнта індексації, визначених законодавством, затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору чи продовження його дії. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки розраховується управлінням Держкомзему у м. Луцьку Волинської області та уточнюється щороку для врахування офіційного річного коефіцієнта індексації. 2.3. Орендна плата вноситься щомісячно орендарем рівними частинами на р/р 33216815700002, МФО 803014, ЗКПО 38009628, банк ГУДКСУ у Волинській області, одержувач УК у м. Луцьку (м. Луцьк), 13050500, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця; внесення орендної плати на майбутній період оренди допускається на термін, не більший одного календарного року. 2.4. Розмір орендної плати переглядається у разі: - зміни умов господарювання, передбачених договором; - зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; - в інших випадках, передбачених законом. 2.5. У разі не внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла впродовж строку, за який нарахована пеня, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день прострочення платежу. У разі розірвання договору з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди землі цієї земельної ділянки на тих самих умовах. У разі визнання договору у судовому порядку недійсним, отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається"; стягнуто з ОСОБА_4 на користь Луцької міської ради 1 147,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Демидюк О.О., судді - Савченко Г.І., Огороднік К.М.) від 05.03.2014 рішення Господарського суду Волинської області від 10.12.2013 року у справі №903/1099/13 змінено в частині розміру орендної плати; пункт 2.1. договору оренди земельної ділянки від 26.04.2014 викладено в такій редакції: "2.1. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки"; в решті рішення Господарського суду Волинської області від 10.12.2013 у справі №903/1099/13 залишено без змін; стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь Луцької міської ради 573,50 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви; стягнуто Луцької міської ради на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 286,75 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.03.2014 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.14.1.136, 14.1.147, 288.1 Податкового кодексу України, ст.ст.1, 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст.30 Закону України "Про оренду землі", положення р.ІІ секції В 02 наказу Державного комітету України із земельних ресурсів №548 "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель" (зі змінами від 28.09.2012 згідно наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №587), Класифікації видів цільового призначення земель від 23.07.2010, рішення Луцької міської ради №25/62 від 26.03.2008 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Луцька", рішення Луцької міської ради №42/20 від 24.06.2009 "Про впорядкування орендної плати за землю", п.п.1.1, 2.5.5.1.20 Правил благоустрою міста Луцька, затверджених рішенням Луцької міської ради №44/2 від 29.07.2009.
Відзиву на касаційну скаргу сторони не надіслали.
Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Луцька міська рада звернулася до Господарського суду Волинської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 26.04.2002, укладеного між Луцькою міською радою та підприємцем ОСОБА_4, а саме в розділ 2 договору, виклавши його у новій редакції: "орендна плата; орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі: 4,7 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням цільового призначення земельної ділянки та коефіцієнта індексації, визначених законодавством, затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору чи продовження його дії; нормативна грошова оцінка земельної ділянки розраховується управлінням Держкомзему у м. Луцьку Волинської області та уточнюється щороку для врахування офіційного річного коефіцієнта індексації; орендна плата вноситься щомісячно орендарем рівними частинами на р/р 33216815700002, МФО 803014, ЗКПО 38009628, банк ГУДКСУ у Волинській області, одержувач УК у м. Луцьку (м. Луцьк), 13050500, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця; внесення орендної плати на майбутній період оренди допускається на термін, не більший одного календарного року; розмір орендної плати переглядається у разі: - зміни умов господарювання, передбачених договором; - зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; - в інших випадках, передбачених законом; у разі не внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла впродовж строку, за який нарахована пеня, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день прострочення платежу; у разі розірвання договору з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди землі цієї земельної ділянки на тих самих умовах; у разі визнання договору у судовому порядку недійсним, отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається". Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на законодавчу зміну граничного розміру орендної плати за землі та прийняття Луцькою міською радою рішень №25/62 від 26.03.2008 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Луцька", №42/20 від 24.06.2009 "Про впорядкування орендної плати за землю"
Судами встановлено таке.
26 квітня 2002 між Луцькою міською радою, як орендодавцем, та Підприємцем ОСОБА_4, як орендарем, був укладений договір оренди земельної ділянки від 26.04.2002, який нотаріально посвідчено 10.05.2002 - зареєстровано в книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею Луцьким міським управлінням земельних ресурсів за №424, згідно з п.п.1.1., 1.2. якого Луцька міська рада, на підставі рішення №729 від 27.12.2001 "Про надання земельної ділянки на умовах оренди підприємцю ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування торгових рядів по АДРЕСА_2", надає, а Підприємець ОСОБА_4 приймає на умовах оренди земельну ділянку площею 340 кв.м, згідно з планом землекористування, що є невід'ємною частиною цього договору. Земельна ділянка надається в довгострокове користування на умовах оренди строком на 25 років для будівництва та обслуговування торгових рядів на АДРЕСА_2 (а.с.12).
Пунктами 2.1.-2.4. договору оренди, сторони передбачили, що плата за оренду земельної ділянки вноситься орендарем щорічно у вигляді орендної плати у розмірі півтора відсотка грошової оцінки земельної ділянки. Грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.04.2002 згідно довідки №62, виданої Луцьким міським управлінням земельних ресурсів, становить 59421,80 грн. Оплата за оренду земельної ділянки вноситься щомісячно орендарем рівними частками на р/р 33212813900002 отримувач - місцевий бюджет м. Луцька, МФО 803014, код 21741605 банк УДК у Волинській області код платежу 13050500 не пізніше 15 числа наступного місяця. Внесення орендної плати на майбутній період оренди допускається на термін, не більший одного року.
Згідно п.3.3. "а" орендодавець має право вносити зміни в розділ 2 цього договору щодо розміру і строків орендної плати в разі зміни ставки земельного податку в законодавчому порядку.
У відповідності до п.3.2. "б" орендар зобов'язаний щорічно, не пізніше 1 лютого, проводити розрахунок грошової оцінки для врахування офіційних річних показників інфляції.
Рішенням Луцької міської ради №25/62 від 26.03.2008 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Луцька" було змінено грошову оцінку земель територіальної громади м. Луцька в залежності від її місцезнаходження та функціонального використання для економічного регулювання земельних відносин при укладенні цивільно-правових угод та визначення розміру земельного податку.
Рішенням Луцької міської ради №42/20 від 24.06.2009 "Про впорядкування орендної плати за землю" було встановлено річний розмір орендної плати за землю у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в залежності від функціонального використання земельної ділянки (а.с.20).
Згідно з додатком до рішення Луцької міської ради №42/20 від 24.06.2009, якщо земельна ділянка використовується для розміщення непродовольчих ринків, ринків змішаного типу річний розмір орендної плати за землю становить 4,7 % від грошової оцінки земельної ділянки (а.с.20-21).
Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Головного управління Держземагентства у Волинській області від 18.05.2013 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,0340 га, становить 348 942,00 грн.
Листом за вих. №1.1.-11/3598 від 06.06.2013 позивач звертався до відповідача з пропозицію про внесення змін до договору оренди землі в частині зміни (збільшення) розміру орендної плати, а також надсилав примірник додаткової угоди, проте відповідач не повідомив про результати розгляду пропозиції (а.с.14-17).
20.11.2013 Луцькою міською радою направлено на юридичну адресу відповідача (АДРЕСА_1), що зазначена у витязі з ЄДР, позовну заяву з додатками, що стверджується описом вкладення у цінний лист та поштовою квитанцією №9772 від 20.11.2013 (а.с.73-74).
Відносини, пов'язані з орендою землі регулюються нормами Цивільного та Земельного кодексів України, Законами України "Про оренду землі", "Про плату за землю", іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Статтею 2 Закону України "Про плату за землю" передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 внесено зміни до ч.4 ст.21 Закону України "Про оренду землі" відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".
Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди щодо змін договору оренди землі, спір вирішується в судовому порядку.
Відповідно до абз. 4 ч.4 ст.179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Відповідно до ст.630 Цивільного кодексу України договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку. Якщо в договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам статті 7 цього Кодексу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2006 № 1724 "Деякі питання оренди земель" зокрема внесено зміни до Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220. Було постановлено абз.2 пункту 10 Типового договору викласти у такій редакції: "Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії".
Суди правомірно виходили із того, що загалом запропоновані позивачем зміни відповідають законодавству України, що вбачається із позовних вимог Луцької міської ради.
Також суди цілком вірно виходили із того, що для правильного вирішення даного спору, необхідно встановити, яким є функціональне використання земельної ділянки, наданої в оренду, оскільки від цього залежить правильність встановлення розміру орендної плати у відсотках від грошової оцінки.
Судами встановлено, що з розділу 1 договору оренди земельної ділянки від 26.04.2002 вбачається, що предметом договору є надання Луцькою міською радою земельної ділянки ФОП ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування торгових рядів по АДРЕСА_2 загальною площею 340 кв.м.
Висновок суду першої інстанції про те, що відповідач відноситься до підприємств, які використовують земельну ділянку для розміщення непродовольчих ринків, ринків змішаного типу зроблено через встановлення тієї обставини, що земельна ділянка, щодо якої позивач просить внести зміни до договору оренди землі, використовується відповідачем для обслуговування ринку.
Апеляційний суд дійшов висновку, що вищенаведений висновок місцевого господарського суду є помилковим, оскільки відповідно до наказу Держкомстату України від 26.07.2006 №209 ринок - це створений в установленому порядку на відведеній земельній ділянці за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування суб'єкт господарювання або його відокремлений підрозділ, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозиції; жодних доказів, які б підтверджували, що на земельній ділянці, наданій в оренду ФОП ОСОБА_4, створений саме ринок, позивачем суду першої та апеляційної інстанцій не надано.
Касаційна інстанція погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Згідно п.п.1-3, 6 Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 №868 "Про деякі питання організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків", дія цього Положення поширюється на продовольчі, непродовольчі та змішані ринки (далі - ринки) незалежно від форми власності.; у Положенні під терміном "ринок" розуміється об'єкт торгівлі, на території якого суб'єкт господарювання, що має право на користування чи розпорядження земельною ділянкою, на якій даний об'єкт розташований, організовує та/або забезпечує створення належних умов для провадження торговельної діяльності підприємцями (далі - суб'єкт господарювання); об'єкти торгівлі, які функціонують як гіпермаркети, торговельні центри, універмаги, універсами, супермаркети, міні-маркети, магазини, крамниці, є відокремленими капітальними спорудами та мають окрему поштову адресу, до ринків не належать; послуги з обслуговування та утримання торговельних місць на території ринку надаються суб'єктом господарювання, який є юридичною особою; суб'єкт господарювання повинен мати затверджений відповідним органом місцевого самоврядування план території ринку, в якому зазначається розмір земельної ділянки, інформація про наявність правовстановлюючих документів на неї, кількість торговельних місць та займана ними площа, площа стоянок для транспортних засобів (із зазначенням кількості таких засобів, що можуть розміститися на стоянці), найменування, призначення і площа будівель та інших споруд, розташованих на території ринку.
Отже, наведене Положення унормовує здійснення суб'єктом господарювання діяльності з обслуговування та утримання торговельних місць в межах такого об'єкту торгівлі, який по плану, затвердженому органом місцевого самоврядування, функціонує саме як ринок.
За таких обставин апеляційний суд обґрунтовано не прийняв до уваги встановлену судом першої інстанції обставину щодо використання відповідачем наданої у користування земельної ділянки для обслуговування ринку, оскільки матеріалами справи не підтверджується, що в межах цієї земельної ділянки відповідним органом місцевого самоврядування затверджувався план території ринку.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, що в даному випадку позивачем зроблено не було.
Відтак, апеляційний суд дійшов правомірного висновку про безпідставність позовних вимог щодо встановлення відповідачу розміру орендної плати за відсотковою ставкою 4,7 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної п.14 Додатку до рішення Луцької міської ради №42/20 від 24.06.2009, оскільки ця ставка стосується земельних ділянок функціональним використанням яких є розміщення саме ринків, доказів організації якого в унормованому у постанові Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 №868 "Про деякі питання організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків" порядку позивачем не надано.
Згідно додатку до рішення Луцької міської ради від 24.06.2009 №42/20, такий вид функціонального використання земельної ділянки як будівництво та обслуговування торгових рядів в переліку відсутній.
Тому, функціональне використання земельної ділянки, наданої в оренду ФОП ОСОБА_4 відноситься до п.21 - "інші види діяльності, які не увійшли до цього переліку", за яким встановлено 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-
Касаційну скаргу Луцької міської ради залишити без задоволення.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.03.2014 у справі № 903/1099/13 залишити без змін.
Головуючий-суддя К.Грейц
Судді С.Бакуліна
О.Глос