11 червня 2014 року Справа № 908/3090/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач) Гольцової Л.А., Козир Т.П.,
розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш"
на рішення та постанову Господарського суду Запорізької області від 10.10.2013 Донецького апеляційного господарського суду від 19.11.2013
у справі№ 908/3090/13 Господарського суду Запорізької області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фундаментстроймакс"
доДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш"
простягнення 70165,42 грн.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явилися
відповідача: Шестак О.Л., дов. від 20.05.2014 б/н
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фундаментстроймакс" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 70165,42 грн. основного боргу за договором про надання послуг № 20/83 (6-20-1-12-21746) від 22.05.2012.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.10.2013 у справі № 908/3090/13 (суддя Зінченко Н.Г.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.11.2013 (колегія суддів у складі: головуючого судді Шевкової Т.А., суддів Бойченка К.І., Чернота Л.Ф.), позов задоволено повністю; стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундаментстроймакс" 70165 грн. 42 коп. основного боргу та 1720 грн. 50 коп. судового збору.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 10.10.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.11.2013 у справі № 908/3090/13, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права.
Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 01.06.2012 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фундаментстроймакс" (далі - виконавець) укладено договір про надання послуг № 20/83 (6-20-1-12-21746), відповідно до умов якого виконавець зобов'язався за завданням замовника виконати обстеження, оцінку технічного стану та паспортизацію будівель і споруд ремонтно-механічного заводу відокремленого підрозділу "Атоменергомаш", а замовник зобов'язався прийняти та оплатити зазначені послуги. Сторони узгодили, що виконавець надає послуги особисто (п.п. 1.1, 1.2 договору).
Згідно із п. 1.3 договору обсяг та склад робіт, що виконуються виконавцем за цим договором, технічні вимоги до них визначаються технічним завданням (додаток № 1), яке є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до пунктів 2.1, 3.1 договору вартість послуг за договором складає 70165,42 грн. (в тому числі ПДВ), та визначається кошторисом, складеним відповідно до чинного законодавства (додаток № 2). Замовник здійснює оплату наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом 20 днів після підписання акту приймання-передачі наданих послуг.
Пунктом 4.1 договору сторони узгодили строк надання послуг до 30.06.2012.
Як передбачено п.п. 5.1.3, 5.3.2 договору, виконавець зобов'язаний здати надані послуги замовнику з оформленням акту приймання-передачі наданих послуг. Для здійснення приймання-передачі наданих послуг позивач протягом 5-ти робочих днів після закінчення робіт направляє відповідачу акт приймання-передачі наданих послуг у 2-х екземплярах з додаванням комплекту документів, зазначених у технічному завданні. Замовник зобов'язаний розглянути акти приймання-передачі наданих послуг та протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту їх отримання підписати ці акти або видати мотивовану відмову у підписанні із зазначенням переліку відхилень від умов договору або інших недоліків у наданих послугах з зазначенням строків їх усунення.
Відповідно до п. 5.1.1, 5.1.2 договору позивач зобов'язався надавати послуги, які є предметом договору, у встановлений в договорі строк та згідно з вимогами технічного завдання, нормативних документів, діючих норм та правил.
Відповідач згідно із п. 5.3.3 договору зобов'язався оплатити надані послуги у порядку і строки, передбачені договором.
Як встановлено п. 8.1 договору, у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності є для сторін обов'язковим (п. 8.2 договору).
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на виконання умов договору позивач надав відповідачеві обумовлені договором послуги по обстеженню, оцінці технічного стану та паспортизації будівель і споруд ремонтно-механічного заводу ВП "Атоменергомаш" на загальну суму 70165,42 грн.
Як зазначено судами, позивачем був оформлений акт здачі-приймання послуг № 1 у двох примірниках, який з відповідним пакетом документів був направлений відповідачу для підписання, однак відповідач вказаний акт здачі-приймання послуг за договором № 20/83(6-20-1-12-21746) від 22.05.2012 не підписав та виконані позивачем роботи не оплатив.
Місцевим та апеляційним господарськими судами з'ясовано, що 01.02.2013 листом за вих. № 01/0202-13 позивач направив відповідачеві претензію № 2 з вимогою оплатити вартість виконаних робіт за договором № 20/83 (6-20-1-12-21746) від 22.05.2012 у сумі 70165,42 грн. та надав акт здачі-приймання послуг № 1 на вказану суму.
В подальшому, позивач направляв відповідачу листи за вих. № 10/0204-13 від 10.04.2013 і вих. № 01/0610-13 від 01.10.2013 з вимогою погасити заборгованість за договором № 20/83(6-20-1-12-21746) від 22.05.2012, однак вказані претензія та листи відповідачем залишені без задоволення.
Невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті наданих послуг стало підставою звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача боргу у розмірі 70165,42 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як передбачено ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суди попередніх інстанцій, виходячи з вищенаведених норм законодавства, з'ясувавши, що позивач надав відповідачеві передбачені договором послуги на суму 70165,42 грн., однак відповідач ухиляється від підписання акту здачі-приймання послуг за договором, та встановивши факт порушення відповідачем зобов'язань по оплаті наданих послуг, дійшли правомірного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, про задоволення позову.
При цьому суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано відхилили доводи відповідача щодо нездійснення ним оплати наданих послуг відповідно до рекомендацій Державної фінансової інспекції в Миколаївський області, наданих за наслідками перевірки фінансово-господарської діяльності ВП "Атоменергомаш", та у зв'язку із проведенням Енергодарським МВ ГУМВС України в Запорізькій області досудового слідства у кримінальному провадженні за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, оскільки вказані обставини не є підставою для звільнення відповідача від виконання зобов'язань за договором про надання послуг № 20/83(6-20-1-12-21746) від 22.05.2012.
Матеріали справи свідчать про те, що місцевим та апеляційним господарськими судами в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм законодавства при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 10.10.2013 та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 19.11.2013, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 10.10.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.11.2013 у справі № 908/3090/13 залишити без змін.
Головуючий суддя: Л. Іванова
судді: Л. Гольцова
Т. Козир