10 червня 2014 року Справа № 912/7/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.
за участю представників сторін:
позивачаТкаченка Р.Ю. дов. від 08.01.2014 року
відповідачаВолошиної О.О. дов. від 03.04.2014 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Дочірньої компанії "Газ України "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на постановувід 26.03.2014 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі№912/7/14 господарського суду Кіровоградської області
за позовомДочірньої компанії "Газ України "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
доВідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Кіровоград газ"
простягнення 5151504,79 грн.
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" з позовом про стягнення боргу у сумі 661307,49 грн., пені у сумі 2734727,72 грн., інфляційних втрат у сумі 1113909,94 грн., 3% річних у сумі 641559,64 грн. і витрат на сплату судового збору у сумі 68820,00 грн. в зв'язку з несвоєчасною оплатою поставленого природного газу протягом січня-вересня 2011 року за договором № 06/10-1989 від 20.12.2010 року (а.с. 3-15).
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10.02.2014 року (суддя Болгар Н.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 року (головуючого судді Чоха Л.В., судді Антонік С.Г., Крутовських В.І.), визнано недійсними пункт 9.3 договору № 06/10-1989 від 20.12.10 року та пункт 7.2 додаткової угоди № 3 від 12.04.11 року до договору № 06/10-1989 від 20.12.10 року, укладених дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" із Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" в частині нарахування продавцем неустойки протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.
Позов задоволено частково.
З Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" стягнуто борг з урахуванням встановленого індексу інфляції у сумі 1775217,43 грн., річні у сумі 641559,64 грн., пеню у сумі 661307,49 грн., витрати на сплату судового збору у сумі 68820,00 грн.
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Дочірня компанія "Газ України "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.02.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 року в частині відмови у задоволенні нарахованої пені на суму 2073420,23 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
На думку заявника постанова апеляційного суду в частині зменшення нарахованої пені на 75,1% прийнята передчасно та з порушенням норм матеріального права, а саме статей 233 Господарського кодексу України, статей 549-552 Цивільного кодексу України та статей 42, 43, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України.
Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи 20.12.2010 року між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"(постачальник) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" (покупець) був укладений договір № 06/10-1989 про закупівлю природного газу за державні кошти, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався передати покупцю в 2011 році природний газ власного видобутку виключно для подальшої реалізації населенню, а покупець зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах цього договору. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.
Згідно пункту 6.1.1 договору покупець зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ, а згідно пункту 6.1.2 підписувати акт приймання-передачі газу, поставленого постачальником покупцю у відповідному місяці поставки.
Згідно з пунктом 4.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.
У разі порушення покупцем умов пункту 4.1 договору покупець у пункті 7.3.1 договору зобов'язався крім суми заборгованості сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Пунктом 9.3 договору сторони погодили, що строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у три роки. Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.
Відповідно до пункту 10.1 договору даний договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін, але не раніше ніж через 14 днів (п'ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої Закону України "Про здійснення державних закупівель") з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель відомостей про рішення Уповноваженого органу про погодження процедури закупівлі в одного учасника, поширює дію на відносини, що склались між сторонами з 1 січня 2011 року і діє у частині поставки газу до 31.12.2011 року включно, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення (а.с. 18-21).
Договір підписано представниками сторін та скріплено відтисками печаток сторін.
Між сторонами також було складено додаток № 1 від 20.12.2010 року до договору та додаткові угоди № 1 від 28.01.2011 року, № 2 від 04.04.2011 року, № 3 від 12.04.2011 року, № 4 від 11.07.2011 року (а.с.22-29).
Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором та поставив відповідачу природний газ за період з січня по вересень 2011 року на загальну суму 113835772,49 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу. (а.с. 30-38).
Проте відповідач в порушення приписів статей 525,526 Цивільного кодексу України вартість отриманого природного газу не оплатив, заборгувавши 661307,49 грн. Зазначена сума боргу була стягнута судом першої інстанції, а також інфляційні втрати у сумі 1113909,94 грн., 3% річних у сумі 641559,64 грн. і пеня у сумі 661307,49 грн.
При цьому, зменшуючи пеню, яка підлягає стягнення суди виходили з того, що пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено право суду зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора з урахуванням ступеня виконання зобов'язання боржником; майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні та інших інтересів сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Судами встановлено, що оскільки за даним договором газ постачається виключно населенню, яке має низьку платоспроможність та за умовами договорів не сплачує неустойку за прострочку платежів, то і у відповідача відсутнє джерело коштів для оплати пені, а, отже, сплата неустойки у великому розмірі перетворюється для відповідача на несправедливо непомірний тягар.
Більш того, навіть при таких несприятливих умовах відповідач робить все залежне від нього щоб мінімізувати розмір своєї заборгованості.
Також судами було встановлено, що заборгованість позивача обумовлена різницею у тарифах, а наявність збитків у розмірі 5594859000,00 грн. позивач не довів.
Таким чином, суди дійшли висновку, що заявлений позивачем розмір пені не співрозмірний зі збитками кредитора та в чотири рази перевищує суму боргу, а відтак враховуючи, що на користь позивача стягнуто 2416776,90 грн. інших санкцій, зменшення суми пені на 75,1% є співрозмірним та обґрунтованим.
За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що господарські суди попередніх інстанцій в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили, встановили та надали юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення та постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.02.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 року у справі № 912/7/14 господарського суду Кіровоградської області залишити без змін.
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т. Дроботова
С у д д і Н. Волковицька
Л. Рогач