Ухвала від 11.06.2014 по справі 1170/2а-3412/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

11 червня 2014 року м. Київ К/800/30278/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,

перевіривши касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2013 р.

у справі № 1170/2а-3412/12

за позовом приватного підприємства «Кіровоград-Енергопромсервіс»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування наказу, а також податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 30.05.2013 р. (згідно відтиску календарного штемпеля відділення поштового зв'язку на рекомендованому конверті №2500608992995) направило по пошті до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

Як встановлено суддею-доповідачем, касаційна скарга не підписана особою, яка її подала, а саме - ОСОБА_1.

Також, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційний скарзі вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

У касаційній скарзі Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області зазначає, що не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2013 р. у справі № 1170/2а-3412/12 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Однак, з касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2013 р. залишено без змін постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.12.2012 р. про скасування якої скаржник не порушує питання.

Таким чином, скаржнику потрібно надати уточнення до касаційної скарги, а саме зазначити судові рішення які оскаржуються та вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Частиною 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2013 р. набрала законної сили 29.08.2012 р., тоді як касаційну скаргу було подано скаржником до суду касаційної інстанції 30.05.2014 р., тобто із пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Скаржник, порушуючи питання про поновлення зазначеного процесуального строку, лише вказує про несвоєчасне отримання копії рішення суду апеляційної інстанції, а саме - 20.05.2014 р., що підтверджується штампом вхідної кореспонденції. При цьому, жодних доказів отримання копії постанови суду апеляційної інстанції саме 20.05.2014 р. та доказів неможливості отримання оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції до 20.05.2014 р. податковим органом суду касаційної інстанції не надано.

Відтак, названа причина не вказує на поважність пропуску податковим органом строку касаційного оскарження, з урахуванням того, що штамп вхідної кореспонденції не є доказом отримання рішення суду, а лише фіксує факт реєстрації кореспонденції суду в канцелярії податкового органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, скаржнику слід надати суду касаційної інстанції належні докази, якими за даних обставин можуть бути: розписка про отримання оскаржуваного судового рішення (у разі його нарочного одержання), оригінал поштового конверту, в якому рішення суду було надіслано на адресу скаржника (у разі отримання копії рішення поштою), а також будь-які інші фактичні дані, що засвідчили б дату ознайомлення позивача з повним текстом ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2013 р., з огляду на яку скаржником дотримано строк на касаційне оскарження, визначений ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 цього Кодексу, або ж докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції.

Згідно з ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Виходячи з наведеного та відповідно до приписів ч. 4 ст. 214 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення вказаних недоліків у строк протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Керуючись ст. ст. 108, 210-214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без руху.

2. Встановити Кіровоградській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області строк для усунення недоліків касаційної скарги - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Бухтіярова

Попередній документ
39185560
Наступний документ
39185562
Інформація про рішення:
№ рішення: 39185561
№ справи: 1170/2а-3412/12
Дата рішення: 11.06.2014
Дата публікації: 13.06.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість)