"04" червня 2014 р. м. Київ К/9991/21570/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії:
Лосєва А.М.,
Бившевої Л.І.,
Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим
на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.08.2011
та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2012
у справі № 2а-3254/11/0170/24
за позовом Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.08.2011 задоволено позовні вимоги Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі - позивач, ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України») до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (надалі - відповідач, СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.03.2011 № 0000234002/0 про застосування штрафу у розмірі 100 830,36 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції постановив, що суд не наділений повноваженнями здійснювати перерахунок розміру штрафних санкцій, тому скасував податкове повідомлення-рішення в повному обсязі.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2012 скасовано постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.08.2011 та прийнято нове рішення про задоволення позову частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.03.2011 № 0000234002/0 в частині застосування до ДП «Кримавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» штрафних санкцій у розмірі 100 829,36 грн. В задоволенні решти вимог відмовлено.
Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.08.2011 та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2012 і відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких обґрунтовує законність оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати позивачем податку на додану вартість до бюджету, за наслідками якої складено акт від 28.02.2011 № 48/40-02/31829422.
На підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням від 10.03.2011 № 0000234002/0 за несвоєчасну сплату суми узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за податковою декларацією за січень 2011 року відповідачем застосовано штраф у сумі 100 830,36 грн., що складає 10 % загальної суми самостійно визначеного позивачем грошового зобов'язання. Прострочення склало 11 днів (з 31.01.2011 по 10.02.2011).
Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Пунктом 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України, що вступив в дію з 01.01.2011, встановлено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно ст. 126 даного Кодексу у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Водночас, п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 грн. за кожне порушення.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині, колегія суддів апеляційної інстанції доречно звернула увагу на те, що податковим органом правильно встановлено наявність допущеного позивачем порушення в період з 01.01.2011 по 30.06.2011, що підтверджується матеріалами справи, та необхідність застосування штрафних санкцій відповідно до положень Податкового кодексу України.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що у разі порушення термінів сплати податкового зобов'язання, яке мало місце у період з 1 січня по 30 червня 2011 року, до платника податків повинна бути застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 1 гривні за кожне порушення відповідно до приписів п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 10.03.2011 № 0000234002/0 в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 100 829,36 грн. та відмови у задоволенні позовних вимог про необхідність сплати штрафних санкцій у розмірі 1 грн.
Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2012 у справі № 2а-3254/11/0170/24 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв
Судді:(підпис)Л.І. Бившева
(підпис) Т.М. Шипуліна