29 травня 2014 року м. Київ К/800/6161/14
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Олендера І.Я. (доповідача), Бутенка В.І., Лиска Т.О.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області, Мукачівської міської ради Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року та постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 травня 2012 року, -
У липні 2011 року позивач - ОСОБА_4 звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому просила визнати протиправними дії виконавчого комітету Мукачівської міської ради щодо відмови у видачі електронного пульту до шлагбауму зі сторони АДРЕСА_1 для заїзду у пішохідну зону; зобов'язати виконавчий комітет Мукачівської міської ради видати позивачу електронний пульт до шлагбауму зі сторони АДРЕСА_1 для заїзду у пішохідну зону; заборонити відповідачам вчиняти будь-які дії, що перешкоджають позивачу пересуватись транспортним засобом на прилеглу територію до будинку по АДРЕСА_1.
Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 травня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року, адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії виконавчого комітету Мукачівської міської ради в частині відмови видачі позивачу електронного пульту до шлагбауму зі сторони АДРЕСА_1 для заїзду у пішохідну зону; зобов'язано виконавчий комітет Мукачівської міської ради видати позивачу електронний пульт до шлагбауму зі сторони АДРЕСА_1 для заїзду у пішохідну зону.
Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що враховуючи рішення Мукачівської міської ради № 219 від 26.05.2011 року та з огляду на вимоги п. 26.3 Правил дорожнього руху (затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306), Виконавчим комітетом Мукачівської міської ради безпідставно відмовлено у видачі позивачу електронного пульту до шлагбауму зі сторони АДРЕСА_1 для заїзду у пішохідну зону.
У поданій касаційній скарзі відповідач заявив вимоги про скасування рішень судів попередніх інстанцій, як таких, що ухвалені із порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
У доводах касаційної скарги, скаржник зазначає, що даний спір необхідно розглядати в порядку цивільного судочинства. Крім того, відмова позивачу у видачі електронного пульту до шлагбауму зі сторони АДРЕСА_1 для заїзду у пішохідну зону надана на виконання рішення Мукачівської ради від 26.05.2011 року.
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.
26.05.2011 року Мукачівська міська рада прийняла рішення № 219 «Про рух транспортних засобів у центральній пішохідній частині міста», яким обмежила рух транспортних засобів у центральній пішохідній частині міста, встановивши шлагбаум.
Позивач є власником квартири АДРЕСА_1, яка знаходиться в пішохідній зоні. Також, вона являється власником транспортного засобу ВАЗ 111740 д.н.з. НОМЕР_1.
Рішення Мукачівської міської ради № 219 від 26.05.2011 року встановлено обмежувачі руху (шлагбауми) на в'їздах у пішохідну зону міста, тобто в тій частині міста, де розташований будинок, у якому мешкає позивач.
Згідно рішення Мукачівської міської ради № 219 від 26.05.2011 року видача та реєстрація електронних пультів до шлагбаумів покладена на відділ економіки Мукачівського міськвиконкому, тобто на один з підрозділів виконавчого комітету Мукачівської міської ради.
У вересні 2011 року позивач зверталася до Мукачівської міської ради та виконавчого комітету Мукачівської міської ради з вимогою видачі електронного пульту до шлагбауму зі сторони АДРЕСА_1 для заїзду у пішохідну зону. Однак, листом від 23.09.2011 року № Б-3642/01-20 їй відмовлено у видачі вказаного пульту.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 17 КАС України встановлено, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. А в п. 1 ч. 2 вказаної статті зазначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Враховуючи те, що позивачем оскаржено дії та бездіяльність відповідачів, які виступають суб'єктами владних повноважень в процесі виконання управлінської функції пов'язаної із благоустроєм території населеного пункту, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що даний спір підлягає розгляду в поряду адміністративного судочинства.
Вимогами п. 26.3 Правил дорожнього руху (затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306) передбачено, що у пішохідну зону в'їзд дозволяється лише транспортним засобам, що обслуговують громадян і підприємства, які розташовані у зазначеній зоні, а також транспортним засобам, що належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, чи автомобілям (мотоколяскам), позначеним розпізнавальним знаком "Інвалід", якими керують водії-інваліди. Якщо до об'єктів, розташованих на цій території, є інші під'їзди, водії повинні користуватися лише ними. Тобто вказані вище вимоги дають позивачу право на проїзд на територію пішохідної зони.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, не доведено наявність іншого під'їзду до будинку в якому мешкає позивач, а тому, враховуючи вимоги п. 26.3 Правил дорожнього руху та рішення Мукачівської міської ради № 219 від 26.05.2011 року, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що Виконавчим комітетом Мукачівської міської ради Закарпатської області безпідставно відмовлено у видачі позивачу електронного пульту до шлагбауму зі сторони АДРЕСА_1 для заїзду у пішохідну зону.
Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваного судового рішення.
За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 220-1, 230, 231 КАС України, суд -
Касаційну скаргу Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області відхилити, а ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року та постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 травня 2012 року у справі № 0707/3352/12 (2а/0707/157/2012) - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді: І.Я. Олендер
В.І. Бутенко
Т.О. Лиска