"03" червня 2014 р. м. Київ К/800/64068/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді Леонтович К.Г.,
суддів: Васильченко Н.В,, Калашнікова О.В.,
секретаря - Наумця О.В.,
за участю представників: ТОВ "Церсаніт Інвест" - Чепури І.В., Кохана Є.М., Державної екологічної інспекції в Житомирській області - Білого В.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції в Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2013 року у справі №806/6578/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" до Державної екологічної інспекції в Житомирській області про визнання протиправними дій, -
У вересні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" звернулося в суд з позовом до Державної екологічної інспекції в Житомирській області, в якому просило визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції в Житомирській області щодо визначення розміру відшкодування збитків та направлення претензії № 87-37/8 від 12.09.2013 р. за результатами перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" 13.08.2013 р. у зв'язку з відсутністю факту правопорушення законодавства ТОВ "Церсаніт Інвест".
Позовні вимоги мотивовані тим, що для виробництва ТОВ "Церсаніт Інвест" отримало в рамках діючого законодавства дозвіл на спеціальне водокористування № 715-Ж від 24.03.2009 року з терміном дії до 21.02.2012 року, який продовжений до 01.03.2015 року, тобто, на думку позивача, вони мають всі необхідні погодження і дозволи відповідно до норм законодавства України на видобування води для власних господарсько-побутових потреб. Враховуючи можливий подальший розвиток використання підземних вод, ТОВ "Церсаніт Інвест" 26.04.2011 року було подано заяву №433 до Мінекології та природних ресурсів України про роз'яснення щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами. Цей процес виявився дуже забюрократизованим, коштував чимало часу і коштів заявнику. Отримати дозвіл було складно через відсутність інспекцій у контролюючих органів щодо нових правил оформлення дозволів. Позивач вважає, що отримати дозвіл в розумний строк не виявилося можливим, тому дії Державної екологічної інспекції в Житомирській області щодо розрахунку розміру збитків, заподіяних державі внаслідок використання водних ресурсів за відсутності спеціального дозволу на користування ділянкою надр ТОВ "Церсаніт Інвест" та направлення претензії № 87-37/8 на суму 30795358,10 грн. є необґрунтованими і протиправними.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2013 року, позовні вимоги задоволені. Визнані неправомірними дії Державної екологічної інспекції у Житомирській області щодо визначення розміру відшкодування збитків та направлення претензії № 87-37/8 від 12.09.2013 року за результатами перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест".
Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями Державна екологічна інспекція в Житомирській області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ "Церсаніт Інвест" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що Державною екологічною інспекцією в Житомирській області, на підставі направлення на перевірку № 603, виданого на виконання наказу № 72-П від 5 серпня 2013 року, 13 серпня 2013 року була здійснена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест", про що складний акт.
Згідно з актом дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест", під час проведення позапланової перевірки виявлено, що ТОВ "Церсаніт Інвест" отримало в дозвіл на спеціальне водокористування №715-Ж від 24.03.2009 року з терміном дії до 21.02.2012 року, який продовжений до 01.03.2015 року. Крім того, ТОВ "Церсаніт Інвест" отримало спеціальний дозвіл на користування надрами (реєстраційний номер 5731) від 07.02.2013 року з терміном дії 20 років. У зв'язку з цим, контролюючих орган дійшов висновку, що у період з 08.08.2011 року по 06.02.2013 року ТОВ "Церсаніт Інвест" видобувало технічні підземні води для технологічних потреб без спеціального дозволу на користування надрами. За вказаний період Товариством видобуто 586,69 куб.м. води.
За результатами розгляду акту, Державною екологічною інспекцією в Житомирській області здійснений розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок використання водних ресурсів за відсутності спеціального дозволу (ліцензії) на користування ділянкою надр ТОВ "Церсаніт Інвест", у якому відповідачем визначений розмір збитків у сумі 30795358,10 грн.. Вказаний розрахунок та претензію № 87-37/8 на суму 30795358,10 грн. був направлений ТОВ "Церсаніт Інвест", що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що Державна екологічна інспекція в Житомирській області при складанні розрахунку розміру збитків, заподіяних державі внаслідок використання водних ресурсів за відсутності спеціального дозволу на користування ділянкою надр ТОВ "Церсаніт Інвест" у сумі 30795358,10 грн. та направлення претензії № 87-37/8 на цю суму, діяла не з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи, несправедливо, необґрунтовано та з використанням повноваження всупереч меті, з якою це повноваження надане. Крім того, відповідачем не доведено, що позивачем за спірний період видобуто 586,69 куб.м. води.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності дій Державної екологічної інспекції в Житомирській області при визначенні розміру відшкодування збитків та направлення претензії № 87-37/8 від 12.09.2013 р. за результатами перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" 13.08.2013 р., оскільки, на думку відповідача, ТОВ "Церсаніт Інвест" видобувало підземні технічні води для технологічних потреб без спеціального дозволу на користування надрами з перевищенням норм, встановлених дозволом на спеціальне водокористування №715-Ж від 24.03.2009 року.
Відповідно до статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 року № 1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема: пред'являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; надання обов'язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, та здійснення контролю за їх виконанням.
Згідно пункту 6 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого указом Президента України від 13.04.2011 року №454/2011, Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право, у тому числі: розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред'являти претензії.
Відповідно обставин справи позивач отримав дозвіл на спеціальне водокористування №715-Ж від 24.03.2009 року з терміном дії до 21.02.2012 року, який продовжений до 01.03.2015 року, а спеціальний дозвіл на користування надрами, а саме, видобування технічних підземних вод для технологічних потреб отриманий 07.02.2013 р..
Разом з тим, судами першої і апеляційної інстанцій не було встановлено в якій кількості товариство з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" здійснювало забір води з підземного горизонту і чи здійснений забір в межах наданого дозволу на спеціальне водокористування, чи мав право позивач здійснювати забір в спірний період до отримання спеціального дозволу та в якій кількості, чи видобувалися підземні води, для яких цілей і в якій кількості, Чи перевищує видобута кількість води встановлену ст.23 Кодексу України про надра норму видобутку без отримання спеціального дозволу, оскільки користування надрами без отримання спеціального дозволу на користування надрами законодавством заборонено. Посилання судів попередніх інстанцій на недоведеність відповідачем кількості забору води необґрунтовані, оскільки відповідач вказав кількість води видобутої за спірний період. Разом з тим суди попередніх інстанцій не перевірили доводи відповідача в цій частині, крім того, позивач зобов'язаний згідно умов дозволу вести облік забраної води, а в матеріалах справи мається журнал обліку водоспоживання та звіти про використання води, які суди не дослідили та не дали їм належної оцінки, що має суттєве значення для правильного вирішення спору та визначення строків щодо направлення претензії. Не перевірені судами доводи позивача щодо обґрунтованості і правильності нарахування заподіяної шкоди.
З урахуванням вищенаведеного судами першої та апеляційної інстанції не з'ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення та не дають можливості суду касаційної інстанції визначитися в правильності правової оцінки обставин у справі як судом першої інстанції так і судом апеляційної інстанції, що являється порушенням ст.ст.159, 195 КАС України.
При встановленні наведених фактів судами першої та апеляційної інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, які призвели до необґрунтованого прийняття судових рішень і не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.
Суди першої та апеляційної інстанції не перевірили та не надали належної оцінки фактичним обставинам справи, що не дає можливості суду касаційної інстанції визначитися у правильності висновків судів першої і апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 227 КАС України підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
За таких обставин доводи касаційної скарги спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанції, тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню із скасуванням рішень судів першої та апеляційної інстанції та направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції в Житомирській області задовольнити частково.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2013 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді: