02 червня 2014 року м. Київ В/800/1352/14
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Приходько І.В., Степашко О.І., Усенко Є.А., Федоров М.О.,
розглянувши заяву Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - Козятинська ОДПІ) про перегляд Верховним Судом України
постанови Вищого адміністративного суду України від 17.12.2013
у справі № 802/2133/13-а
за позовом селянського (фермерського) господарства «Влад»
до Козятинської ОДПІ
про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Вищого адміністративного суду України від 17.12.2013 скасовано ухвалені у справі рішення попередніх судових інстанцій (якими у задоволенні позову відмовлено); позов задоволено частково; визнано протиправним рішення Козятинської ОДПІ про відмову в підтвердженні статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку селянського (фермерського) господарства «Влад», викладене у листі від 20.02.2013 № 542/15-3-33; в решті позову відмовлено.
Козятинська ОДПІ звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 17.12.2013, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення попередніх судових інстанцій, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права (зокрема, пунктів 1.2, 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків пере бюджетами та державними цільовими фондами» та підпунктів 14.1.156, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Як доказ неоднакового правозастосування заявником подано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 19.09.2012 у справі № 2а/2470/1595/11.
Розглянувши заяву про перегляд ухвали суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.
Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
У пункті 4 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» передбачено, що ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах постанову Вищого адміністративного суду України від 17.12.2013 у справі № 802/2133/13-а та ухвалу цього ж суду від 19.09.2012 у справі № 2а/2470/1595/11.
Адже, як вбачається зі змісту постанови від 17.12.2013, про перегляд якої подано заяву, у прийнятті цього рішення Вищий адміністративний суд України послався на відсутність у платника податкового боргу (на існування якого посилалася податкова інспекція на обґрунтування своєї відмови підтвердити статус позивача як платника фіксованого сільськогосподарського податку). При цьому касаційний суд виходив з того, що адміністративно-господарські санкції, нараховані до моменту набрання чинності положеннями Податкового кодексу України, не можуть змінювати свою правову природу після набрання чинності цим Кодексом та набувати статусу податкового боргу. Водночас у справі № 2а/2470/1595/11 висновок касаційного суду про правомірність відмови податкового органу зареєструвати підприємство платником фіксованого сільськогосподарського податку мотивований наявністю у цього платника податкового боргу. Наведене виключає подібність правовідносин у розумінні пункту 1 статті 237 КАС.
У зв'язку з викладеним Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 236-240 КАС, Вищий адміністративний суд України
Відмовити Козятинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області у допуску справи № 802/2133/13-а до провадження Верховного Суду України.
Ухвала не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:І.В. Приходько
О.І. Степашко Є.А. Усенко
М.О. Федоров