06 червня 2014 року К/800/23866/14
Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України Карась О.В., розглянувши можливість відкриття касаційного провадження за скаргою Командування Сухопутних військ Збройних Сил України на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2014 по справі № 2а-13446/10/2670
за позовом Командування Сухопутних військ Збройних Сил України
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2010 у задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2014 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою Командування Сухопутних військ Збройних Сил України на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 21.09.2010.
Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням суду апеляційної інстанції Командування Сухопутних військ Збройних Сил України подало касаційну скаргу на зазначене рішення.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що касаційна скарга на судове рішення апеляційної інстанції подано після закінчення строків, встановлених ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду, що оскаржується, винесена 14.03.2014, касаційна скарга (згідно штампу на поштовому конверті) подана скаржником 28.04.2014.
Відповідно до вимог ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційному порядку оскаржуються судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково.
Касаційна скарга -це письмовий документ, адресований суду касаційної інстанції, в якому скаржник наводить аргументи та доводи, що свідчать про незаконність оскаржуваного судового рішення (постанови/ухвали) першої інстанції після його перегляду в апеляційному порядку, яким закінчено розгляд справи, або ухвали суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, та вимоги щодо цих судових рішень.
В касаційній скарзі слід коротко, але вичерпно навести суть спору, дату і резолютивну частину оскаржуваного рішення, а також точне найменування суду першої інстанції, на постанову (ухвалу) якого подають касаційну скаргу, зміст і дату ухваленої постанови (ухвали) апеляційним судом, зазначити у чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Дослідивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали суд дійшов висновку, що особа, яка її подала з пропущенням строку, порушує питання про поновлення зазначеного процесуального строку, оскільки вказує на несвоєчасне отримання копії рішення суду апеляційної інстанції. При цьому, належних доводів та доказів несвоєчасного отримання оскаржуваної ухвали до суду касаційної інстанції надано не було.
Крім того, всупереч ст.213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги не було додано документ про сплату судового збору.
У зв'язку із тим, що касаційна скарга не відповідала вимогам ст. 213 та ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України остання була залишена без руху із встановленням тридцятиденного строку для усунення недоліків, про що постановлено ухвалу від 05.05.2014, яку було направлено скаржнику.
Відповідно на виконання зазначеної ухвали скаржник, в межах встановленого строку, надав суду копію супровідного листа Київського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2014 про направлення копії ухвали від 14.03.2014 скаржнику, що містить штамп реєстрації вхідної кореспонденції військової частини від 07.04.2014 та додано документ про сплату судового збору.
Вивчивши надані документи, суд касаційної інстанції приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Командування Сухопутних військ Збройних сил України з наступних підстав.
Згідно ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня такого складання.
Відповідно до ч. 1 ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Як вже зазначалось вище, суд дійшов висновку, що скаржник порушує питання про поновлення строку, оскільки зазначає, про несвоєчасне отримання оскаржуваної ухвали.
За змістом ст. 100 цього Кодексу відновлення пропущеного процесуального строку здійснюється судом за наявності поважної причини цього пропуску.
Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає водночас таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк. Тому не може бути визнане поважною причиною пропуску строку, наприклад, умисне неодержання особою поштової кореспонденції з суду;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Заява про поновлення строку подання касаційної скарги - це письмовий документ, адресований суду касаційної інстанції, в якому скаржник наводить аргументи та доводи, що свідчать про поважність причин пропущення строків касаційного оскарження судового рішення (постанови/ухвали) першої інстанції після його перегляду в апеляційному порядку, яким закінчено розгляд справи, або ухвали суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
При оскарженні рішення суду апеляційної інстанції скаржник посилається на те, що ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2014 було направлено 24.03.2014 (згідно копії супровідного листа суду), а отримано військовою частиною 07.04.2014, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції військової частини.
Проте, суд зазначає, що штамп вхідної кореспонденції не є доказом, що підтверджує отримання рішення суду, а лише фіксує факт реєстрації кореспонденції суду в канцелярії військової частини. Інших належних доказів (наприклад, конверту з датою відтиску поштового відділення, тощо) отримання оскаржуваної ухвали 07.04.2014 скаржником до суду не надано.
Таким чином, враховуючи, що касаційну скаргу було подано 14.03.2014 (згідно штампу на поштовому конверті) відповідач порушив строк, встановлений ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, а підстави для поновлення строку касаційного оскарження судом визнані неповажними, інших належних доказів суду не надано, що відповідно до приписів абз. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись ст. ст. 165, ч. 1, 2 ст. 102, ч. 4, ч. 6 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Командування Сухопутних військ Збройних Сил України на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2014 по справі № 2а-13446/10/2670.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного
суду України О.В. Карась