29 травня 2014 року м. Київ К/9991/69908/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Калашнікової О.В.
Васильченко Н.В.
Леонтович К.Г.,
провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року у справі № 2а/1270/4488/12 за позовом Закритого акціонерного товариства «Чарівне дійво» до управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання недійсною та скасування вимоги про сплату боргу, -
Закрите акціонерне товариство «Чарівне дійво» звернулось в суд з позовом до управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання недійсною та скасування вимогу про сплату боргу від 06.02.2012 року № Ю-2/2 на суму 330680, 80 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року позов задоволено: скасовано вимогу відповідача від 06.02.2012 року № Ю-2/2.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено частково: визнано недійсною та скасовано вимогу у про сплату боргу від 06.02.2012 № Ю-2/2 на суму 327435,95 грн. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки внесення суми заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, що утворилася до 01,01.2011 року, до вимоги про сплату єдиного внеску є неправомірним, тому оскаржувана вимога в повному обсязі підлягає скасуванню.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції вказав, що вимога відповідача про зобов'язання підприємством сплатити страхові внески в частини суми боргу 327435,95грн. є незаконною, решта боргу є законною та обґрунтованою.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 06.02.2012 року управлінням Пенсійного Фонду України в м. Свердловську відносно ЗАТ «Чарівне дійво» складено вимогу про сплату боргу № Ю-2/2 на суму 330680,80 грн., яка складається із:
- заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 311767,92 грн. за період з 01.01.2009 року по 01.01.2011 року;
- штрафних санкцій в сумі 2, 42 грн., нарахованих в жовтні 2010 року;
- заборгованісті по сплаті єдиного внеску на соціальне страхування в сумі 18910,46 грн. за період з 01.02.2011 року по 01.02.2012 року.
01.10.2012 року на виконання ухвали апеляційної інстанції між позивачем та відповідачем проведено взаємозвірку щодо суми заборгованості по сплаті недоїмки за вимогою пенсійного органу № Ю-2/2 від 06.02.2012р., при якій встановлено:
- сальдо на 01.02.2012 року 399157,69 грн., у тому числі - недоїмка - 311767,92грн.; штрафні санкцій в сумі 2,42грн.; пільгові пенсії 68476,89грн., єдиний внесок - 18910,46грн.; крім того мирові угоди 394910,65грн.
Також, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2011 року у справі № 2а-6789/11/1270 скасовано вимогу управлінням Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області про сплату боргу № Ю-26 від 05.07.2011 року щодо стягнення боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 311770,34 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року у справі № 2а-8989/11/1270 скасовано вимогу управлінням Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області про сплату боргу № Ю-28 від 05.09.2011 року щодо стягнення боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 322610,95 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року у справі № 2а/1270/341/2012 скасовано вимогу управлінням Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області про сплату боргу №Ю-211 від 05.12.2011 щодо стягнення боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 327435,95 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року у справі № 2а/1270/1332/2012 вимогу управлінням Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області про сплату боргу № Ю-21 від 05.01.2012 щодо стягнення боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 329056,84 грн. було частково визнано недійсною та скасовано на суму 327435,95грн.
Зазначені рішення набрали законної сили.
Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги щодо скасування вимоги І на суму 327435,95 грн., судом апеляційної інстанції з урахуванням положень ст. 72 КАС України вірно взято до уваги, що скасовані вимоги відповідача про стягнення боргу на суму 311770, 34 грн., на суму 322610,95 грн., на суму 327435,95 грн. і на суму 327435,95грн.
Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до абзацу 5 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Згідно із абзацом 6 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до частини 2 статті 6 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що станом на день розгляду спору судовим рішенням, яке набрало законної сили, скасовано вимогу пенсійного органу на суму тільки 327435,95грн., а не на суму 330680, 80 грн. При цьому звернуто увагу на те, до складу суми оскаржуваної вимоги входить сума по сплаті страхових внесків за грудень 2011 року та січень 2012 року
Відповідно ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються. За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції щодо наявності достатніх підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсною та скасування вимоги відповідача тільки в частині на суму 327435,95 грн.
Відповідно до ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225-229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області відхилити.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді
з оригіналом згідно
помічник судді А.О. Кулеша