"05" червня 2014 р. м. Київ К/800/1763/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Калашнікової О.В.
Васильченко Н.В.
Леонтович К.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Товариства військових мисливців та рибалок Західного регіону України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року у справі за позовом Товариства військових мисливців та рибалок Західного регіону України до Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної екологічної інспекції України, треті особи - Закарпатська обласна державна адміністрація про скасування рішення, -
Товариство військових мисливців та рибалок Західного регіону України звернулось в суд з позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної екологічної інспекції України про скасування рішення Першого заступника Головного державного інспектора України з охорони навколишнього середовища Ігоря Олеговича Яковлєва № 16 від 03 грудня 2010 року про зупинення (тимчасово) використання державного мисливського фонду Товариством військових мисливців та рибалок "Мукачівська гарнізонна організація" у межах мисливських угідь, наданих в користування.
Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки Товариство військових мисливців та рибалок "Мукачівська гарнізонна організація" здійснює використання державного фонду у межах мисливських угідь загальною площею 22,878 тис. га з дотриманням чинного природоохоронного законодавства.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Товариство військових мисливців та рибалок Західного регіону України звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та задовольнити позовні вимоги.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації № 294 від 06 серпня 1997 року, мисливські угіддя загальною площею 22.878 тис.га надані в тимчасове користування Товариству військових мисливців та рибалок "Мукачівська гарнізонна організація" терміном на 15 років.
03 грудня 2010 року Першим заступником Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища прийнято рішення № 16 "Про зупинення (тимчасово) використання державного мисливського фонду товариством військових мисливців та рибалок "Мукачівська гарнізонна організація" у межах мисливських угідь наданих в користування.
Згідно прийнятого рішення № 16 від 03 грудня 2010 року встановлено, що Товариство військових мисливців та рибалок "Мукачівська гарнізонна організація" здійснює використання державного мисливського фонду у межах мисливських угідь загальною площею 22, 878 тис. га з порушення вимог чинного природоохоронного законодавства, а саме: мисливські угіддя загальною площею 22, 878 тис. га, наданні в користування Товариству військових мисливців та рибалок "Мукачівська гарнізонна організація" розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 06 серпня 1997 року № 294 з порушенням вимог статті 15 Закону України "Про тваринний світ" та пункту 9 Положення про мисливське господарство та порядок здійснення полювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 року № 780, яке діяло на час прийняття рішення; користувач мисливських угідь Товариство військових мисливців та рибалок "Мукачівська гарнізонна організація" не є юридичною особою, що є порушенням вимог статті 21 Закону України "Про тваринний світ" та статті 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання"; Проект організації та розвитку мисливського господарства Товариства військових мисливців та рибалок "Мукачівська гарнізонна організація" не погоджено з Закарпатським обласним управлянням охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області, чим порушено вимоги статті 28 Закону України "Про мисливське господарство та полювання".
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що підстави винесення оскаржуваного рішення є обґрунтованими та відповідають дійсності, а позивачем не надано належних доказів укладення договору про користування мисливськими угіддями.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про тваринний світ" організація і ведення мисливського господарства, полювання та надання у користування мисливських угідь здійснюються у порядку, встановленому Законом України "Про мисливське господарство та полювання", іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 14 Закону України "Про тваринний світ" визначено, що до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу належить: реалізація державної політики у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу; здійснення контролю за додержанням вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу юридичними та фізичними особами; розроблення та забезпечення виконання державних, місцевих та інших територіальних програм з питань охорони, використання і відтворення тваринного світу; погодження в установленому порядку питань, що стосуються надання в користування мисливських угідь та рибогосподарських водних об'єктів; організація і здійснення державного регулювання та контролю за охороною, використанням і відтворенням тваринного світу, забезпеченням ведення моніторингу, державного кадастру та державного обліку об'єктів тваринного світу, які перебувають на їх території; встановлення відповідно до закону обмежень щодо використання об'єктів тваринного світу; забезпечення додержання вимог законодавства у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу; погодження питань щодо розміщення підприємств, інших об'єктів, які можуть негативно впливати на стан тваринного світу; взаємодія з органами місцевого самоврядування з питань охорони, використання і відтворення тваринного світу; здійснення інших повноважень, передбачених законом.
Статтею 15 Закону України "Про тваринний світ" визначено, що до повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах (де вони утворені) рад у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу належить: організація розроблення і затвердження республіканських та інших територіальних програм з питань охорони, використання і відтворення тваринного світу; вирішення в установленому законодавством порядку питань щодо надання в користування мисливських угідь та рибогосподарських водних об'єктів; організація та здійснення заходів щодо охорони тваринного світу та поліпшення середовища його існування; здійснення інших повноважень, передбачених законом.
Відповідно до статті 21 Закону України "Про тваринний світ" для організації та ведення мисливського господарства надаються у користування спеціально визначені для цього мисливські угіддя. Користувачами мисливських угідь можуть бути спеціалізовані мисливські господарства, інші підприємства, установи та організації, в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь.
Ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь. Не допускається користування мисливськими тваринами та ведення мисливського господарства без оформлення відповідних документів у встановленому цим Законом порядку. Відносини між власниками або користувачами земельних ділянок і користувачами мисливських угідь регулюються відповідними договорами.
Згідно зі статтею 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь.
Не допускається користування мисливськими тваринами та ведення мисливського господарства без оформлення відповідних документів у встановленому цим Законом порядку.
Умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання і користувачами мисливських угідь.
Форма договору встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.
Для потреб мисливського господарства користувачі мисливських угідь мають право у встановленому порядку, за згодою власників або користувачів земельних ділянок, будувати на мисливських угіддях необхідні будівлі та біотехнічні споруди, вирощувати кормові культури, створювати захисні насадження, проводити штучне обводнення, здійснювати інші заходи, пов'язані з веденням мисливського господарства, які не суперечать законодавству та інтересам власників або користувачів земельних ділянок.
Відносини між власниками або користувачами земельних ділянок і користувачами мисливських угідь регулюються відповідними договорами.
Відповідно до статті 28 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", користувачі мисливських угідь забезпечують їх упорядкування протягом двох років з дня надання таких угідь у користування. Порядок проведення упорядкування мисливських угідь визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання та полювання за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. Проекти організації та розвитку мисливського господарства після їх розроблення погоджуються територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у галузі лісового і мисливського господарства та полювання, територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
Вказані норми є обов'язковими для виконання, а їх порушення може слугувати підставою для застосування відповідних санкцій.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 року №2751-XII "Про затвердження Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища", рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) та припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища приймають у межах своєї компетенції Кабінет Міністрів України, Верховна Рада Республіки Крим, місцеві органи державної виконавчої влади, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях, органи державного санітарно-епідеміологічного нагляду, інші спеціально уповноважені державні органи та органи місцевого самоврядування. В силу пункту "и" частини четвертої вказаної Постанови, діяльність підприємств обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється) у разі перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів, екологічних стандартів, а також вимог екологічної безпеки, зокрема порушення інших вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно з пунктом "ж" статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать: обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об'єктів, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів, впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.
Згідно з пунктом 5 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2001 року №1520, Держекоінспекція має право обмежувати чи зупиняти (тимчасово) в установленому порядку діяльність підприємств, установ і організацій та експлуатацію об'єктів (в тому числі будівництво, реконструкцію та розширення об'єктів) і подавати Мінприроди пропозиції щодо припинення їх діяльності у разі порушення ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеки, за винятком суб'єктів підприємницької діяльності (інвесторів), що провадять свою діяльність відповідно до законодавства про угоди щодо розподілу продукції.
Системний аналіз вказаних норм дає підстави стверджувати, що до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях відноситься право зупиняти не тільки діяльність підприємств, але й і експлуатацію об'єктів, яким і є мисливський фонд в оскаржуваному рішенні.
Щодо посилань позивача в касаційні скарзі на правомірність розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації № 294 від 06 серпня 1997 року про надання мисливських угідь Товариству військових мисливців та рибалок "Мукачівська гарнізонна організація", колегія суддів зазначає, що причиною прийняття оскаржуваного рішення стало не тільки порушення порядку надання мисливських угідь, але і здійснення використання мисливського фонду з порушенням законодавства, наявність якого позивачем не заперечується та встановлені порушення якого не спростовуються.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу Товариства військових мисливців та рибалок Західного регіону України залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
з оригіналом згідно
помічник судді А.О. Кулеша