"27" травня 2014 р. м. Київ К/800/11199/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.
при секретарі: Сватко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2013 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року
у справі №820/11784/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Богодухівський молзавод» (надалі - ТОВ «Богодухівський молзавод»)
до Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (надалі - Богодухівська ОДПІ у Харківській області)
про скасування рішень, -
встановив:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень Богодухівської ОДПІ у Харківській області №0000412200 та №0000422200 від 22 листопада 2013 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року, позов задоволено частково. Скасовані податкові повідомлення - рішення Богодухівської ОДПІ у Харківській області від 22 листопада 2013 року №0000412200 в частині визначення основного платежу в розмірі 206318,00грн. та в частині визначення штрафу в розмірі 103974,50грн. та №0000422200 в частині визначення основного платежу в розмірі 4889395,08грн. та в частині визначення штрафу в розмірі 7285224,27грн. В решті позов залишено без задоволення.
Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
У письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, ТОВ «Богодухівський молзавод» просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегії суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, податковим органом було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Богодухівський молзавод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року.
За результатами перевірки складено акт №297/220/36537542 від 01 листопада 2013 року, у висновках якого зазначені порушення позивачем наступних вимог:
- п.135.1 ст.135, п.135.4 ст.135, пп.135.5.4 п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8, пп.138.10.3, пп.138.10.6 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, а саме: віднесення на розрахунки з Державою по податку на прибуток показників первинних документів, складених в межах нікчемних правочинів, господарські операції за якими в дійсності не відбулись;
- п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: віднесення на розрахунки з Державою по податку на додану вартість показників первинних документів, складених в межах нікчемних правочинів, господарські операції за якими в дійсності не відбулись;
- п.п.10 п.1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна сплата сум податку на додану вартість на спеціальний рахунок;
- п.п.12 п.1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна виплата з спеціального рахунку компенсації сільськогосподарським товаровиробникам.
На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.
Так, в силу приписів п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У відповідності до пп.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно пп.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу. Дане положення врегульоване пп.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.
Враховуючи наведене, судоми обґрунтовано зазначено, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника та підтверджені належним чином складеними первинними документами.
Так, судами попередніх інстанції на підставі наявних матеріалів справи встановлено, що 21 квітня 2010 року ТОВ "Богодухівський молзавод" (покупець) та ТОВ Компанія "Техно" (продавець) уклали договір №0150, предметом якого є продукція (пакети прозорі). Реальність виконання даного договору підтверджуються відповідними видатковими накладними та податковими накладними. Фізичне переміщення товару підтверджується подорожніми листами.
Обставини наявності у позивача можливості здійснити фізичне переміщення товару власними та орендованими транспортними засобами підтверджується: договором оренди єдиного майнового комплексу б/н від 03 березня 2010 року та копіями технічних паспортів про реєстрацію транспортних засобів, які наявні в матеріалах справи.
До того ж, фактичне надходження товару в розпорядження ТОВ "Богодухівський молзавод" підтверджується даними складського обліку, а саме: звітами про переміщення номенклатури на складах за період з 26 квітня 2012 року по 30 червня 2012 року. Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були частково виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів, що підтверджується платіжним дорученням.
У подальшому придбаний товар було використано позивачем при організації господарської діяльності, а саме: задіяно у виробництві власної продукції, що підтверджується актами списання ТМЦ у виробництво.
Поряд з цим, 01 січня 2011 року між позивачем та ТОВ "ЕКО КОМ" було укладено договір №001/11, предметом якого є заквасочні культури, молокозгортуючи ферменти (товар). Реальність здійснення господарських взаємовідносин підтверджуються складеними ТОВ "ЕКО КОМ" відповідними видатковими накладними, податковими накладними. Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується даними складського обліку, а саме: звітами по переміщенню номенклатури по складах за період з 01 березня 2012 року по 31 липня 2012 року та реєстрами довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей за період з 01 березня 2012 року по 31 липня 2012 року.
Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів, що підтверджується платіжними дорученнями. У подальшому придбаний товар було використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме: задіяно у виробництві молочної продукції, що підтверджується актами списання ТМЦ у виробництво.
Крім того, 25 квітня 2011 року ТОВ "Богодухівський молзавод" та ТОВ "Річ Альянс" уклали договір №1511/3, предметом якого є надання платних послуг по перевезенню та доставці в пункт призначення вантажу. Реальність здійснення господарських взаємовідносин підтверджуються складеними: актом надання послуг, податковою накладною.
Зобов'язання по оплаті отриманих послуг були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів, що підтверджується платіжним дорученням.
Також, 27 січня 2012 року між позивачем та ТОВ фірма "Спецмайстер" був укладений договір №2701/1, предметом якого є продукція (спецодяг, спецвзуття, засоби індивідуального захисту). Реальність здійснення господарських взаємовідносин підтверджуються відповідними видатковими накладними та податковими накладними. Фізичне переміщення товару підтверджується подорожніми листами.
Обставини наявності у позивача можливості здійснити фізичне переміщення товару власними та орендованими транспортними засобами підтверджується: договором оренди єдиного майнового комплексу б/н від 03 березня 2010 року та копіями технічних паспортів про реєстрацію транспортних засобів. Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується даними складського обліку, а саме: звітами про переміщення номенклатури по складам за період з 07 лютого 2012 року по 31 грудня 2012 року.
Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученнями.
Разом з тим, 13 квітня 2012 року ТОВ "Богодухівський молзавод" уклав договір поставки №65/1 з ТОВ "Лідер", предметом якого є молочна та інша продукція. Реальність здійснення господарських взаємовідносин підтверджуються відповідними видатковими накладними та податковими накладними. Фізичне переміщення товару підтверджується товарно-транспортними накладними.
Фактичне надходження товару в розпорядження позивача та його подальша реалізація покупцям підтверджується даними складського обліку, а саме: звітами по переміщенню номенклатури по складам за період з 01 квітня 2012 року по 31 липня 2012 року. Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем частково шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученнями.
27 червня 2012 року між позивачем та ПП "Агроранок" укладено договір №27/06-12, предметом якого є організація перевезення вантажу, що належить замовнику. Потреба в укладенні згаданого правочину була обумовлена необхідністю доставки вантажу (товару), придбаного позивачем у ТОВ "Катеринопольський агропродукт" (пальмове масло 10 т.), яке використовується у власному виробництві позивача. Маршрут перевезення вантажу Н.Біляри (м. Южний) - м. Богодухів.
Реальність здійснення господарських взаємовідносин підтверджуються складеними вантажовідправником ТОВ "ДЕЛЬТА ВИЛМАР СНГ" за дорученням ТОВ "Катеринопольський Агропродукт" товарно-транспортною накладною, актом здачі приймання робіт (надання послуг), складеним ТОВ "Богодухівський молзавод" та ПП "Агроранок" (маршрут перевезення вантажу Н.Біляри - м. Богодухів), а також складеною ПП "Агроранок" податковою накладною. Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується видатковою накладною. Зобов'язання по оплаті отриманих послуг були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними.
Також, 18 червня 2012 року ТОВ "Богодухівський молзавод" та ТОВ "Навігатор ЮГ" уклали договір №180712, предметом якого є товар (фольга алюмінієва в асортименті). Реальність здійснення господарських взаємовідносин підтверджуються складеними ТОВ "Навігатор ЮГ" видатковими накладними, податковими накладними. Фізичне переміщення товару підтверджується подорожніми листами.
Фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується даними складського обліку, а саме: звітами про переміщення на складах за період з 18 липня 2012 року по 05 листопада 2012 року та реєстрами довіреностей за період з 18 липня 2012 року по 30 жовтня 2012 року. Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученнями.
Крім того, 03 липня 2012 року позивачем уклав договір №23/162 з Харківським інженерним метрологічно-сертифікаційним центром (в якості виконавця), предметом якого є роботи щодо розробки комплексу документів паспорту виробничої лабораторії, підготовка робочих місць лабораторії до атестації, аналіз та перевірка нормативної та методичної документації. Реальність здійснення господарських взаємовідносин підтверджуються складеним актом здачі-приймання виконаних робіт, податковою накладною. Зобов'язання по оплаті вартості комплексу виконаних робіт були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученнями.
У період серпень-вересень 2012 року ТОВ "Богодухівський молзавод" придбав у ТОВ "Політрейд-С" (постачальник) товар (виноград сушений, ванілін, курага). Вказаний правочин було здійснено шляхом обміну документами. Реальність здійснення господарських взаємовідносин підтверджуються відповідними видатковими накладними та податковими накладними.
Товар отримано уповноваженою особою ТОВ "Богодухівський молзавод" згідно довіреностей. Фізичне переміщення товару підтверджується подорожніми листами. Обставини наявності у позивача можливості здійснити фізичне переміщення товару власними та орендованими транспортними засобами підтверджується: договором оренди єдиного майнового комплексу б/н від 03 березня 2010 року та копіями технічних паспортів про реєстрацію транспортних засобів.
Окрім того, фактичне надходження товару в розпорядження позивача підтверджується даними складського обліку, а саме: звітами про переміщення номенклатури на складах. Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученнями.
Отже, позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про фактичне виконання сторонами договорів, що свідчить про спрямованість укладених договорів на настання реальних правових наслідків, а також підтверджує зв'язок придбаних позивачем товарів з його господарською діяльністю.
За змістом приписів пп.6 п.1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України переробне підприємство позитивну різницю між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначену у податковій декларації з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції, сплачує до спеціального фонду Державного бюджету України та на спеціальний рахунок, відкритий ним в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у таких розмірах: у 2012 році - до спеціального фонду Державного бюджету України - у розмірі 30 відсотків, а на спеціальний рахунок - у розмірі 70 відсотків; у 2013 році - до спеціального фонду Державного бюджету України - у розмірі 40 відсотків, а на спеціальний рахунок - у розмірі 60 відсотків; у 2014 році - до спеціального фонду Державного бюджету України - у розмірі 50 відсотків, а на спеціальний рахунок - у розмірі 50 відсотків.
Крім того, відповідно до пп.10 6 п.1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України перерахування суми податку на додану вартість на спеціальний рахунок переробного підприємства для виплати компенсації здійснюється переробним підприємством до 15 числа місяця, наступного за звітним (податковим) періодом, до спеціального фонду Державного бюджету України - у строки, встановлені п.203.2 ст.203 Кодексу.
Згідно пп.12 п.1 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України виплата компенсації сільськогосподарським товаровиробникам (юридичним особам за платіжними дорученнями шляхом перерахування на їх окремі рахунки, відкриті в обслуговуючих банках, фізичним особам - готівкою безпосередньо з каси переробного підприємства або згідно з договорами доручення) здійснюється переробним підприємством до 20 числа місяця, наступного за звітним (податковим) періодом.
Положення пп.13 п.1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України суми податку на додану вартість, не перераховані на спеціальний рахунок або перераховані з порушенням терміну, встановленого цим пунктом, а також суми компенсації, не виплачені сільськогосподарським товаровиробникам або виплачені з порушенням терміну, встановленого цим пунктом, вважаються такими, що використані не за призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.
У відповідності до п.5 ч.1 ст.54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу.
Випадки самостійного визначення податковим органом суми грошового забезпечення зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачені п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, позивачем не було допущено заниження (завищення) податкових зобов'язань.
Отже, беручи до уваги, що ТОВ "Богодухівський молзавод" не допускав заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 3388474,00 грн. та 1420857,00грн., суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо відсутності підстав для прийняття податковим органом рішення про нарахування податкового зобов'язання.
Також, судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що притягнення до відповідальності у вигляді стягнення коштів до державного бюджету неодмінно пов'язано з встановленням факту використання таких коштів.
Під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій не встановлено фактів використання позивачем коштів призначених для виплати компенсації сільськогосподарським товаровиробникам, що підтверджується актом перевірки та не заперечувалось відповідачем.
Виходячи з цього, висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо протиправності прийняття податкового зобов'язання за несвоєчасну сплату сум податку на додану вартість на спеціальний рахунок та несвоєчасну виплату з спеціального рахунку компенсації сільськогосподарським товаровиробникам цілком вірні та обґрунтовані.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області - залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року - залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ О.В.Вербицька
___________________О.В. Муравйов