"20" травня 2014 р. м. Київ К/800/15738/14 Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,
при секретарі: Сватко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року
у справі №1170/2а-4327/11
за позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (надалі - Кіровоградська ОДПІ Кіровоградської області ДПС)
до Державного підприємства «Кіровоградській комбінат хлібопродукт №2» Державного агентства резерву України (надалі - ДП «Кіровоградській комбінат хлібопродукт №2» Державного агентства резерву України)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Державної казначейської служби у Кіровоградському районі Кіровоградської області (надалі - УДКС у Кіровоградському районі Кіровоградської області)
про стягнення коштів за податковим боргом, -
встановив:
У жовтні 2011р. позивач звернувся до суду з позовом до ДП «Кіровоградській комбінат хлібопродукт №2» Державного агентства резерву України за участю третьої особи - УДКС у Кіровоградському районі Кіровоградської області про стягнення коштів за податковим боргом (простроченою заборгованості за бюджетними позичками) з рахунків платника у банках.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.05.2012р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013р., у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, Кіровоградська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове - про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанції, ДП "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2" Державного комітету України з державного матеріального резерву, яке з 05.10.95 зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, з 31.05.11 перейменовано в ДП "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2" Державного агентства резерву України і відповідно до Статуту, затвердженого наказом Держрезерву України від 25.05.11 №68, засноване на державній власності та належить до сфери управління Державного агентства резерву України.
УДК у Кіровоградському районі на адресу Кіровоградської ОДПІ направлено подання №16 від 19.10.11, №17 від 19.10.11, №18 від 19.10.11 для здійснення до ДП "Кіровоградський КХП №2" заходів щодо стягнення простроченої заборгованості (бюджетної позички), яка надавалася Міністерством фінансів України упродовж 1995 - 1997р.р., на загальну суму 2590267,13грн., з яких 2456333,05грн. - основний борг та 133938,08грн. нарахованої пені.
Зазначені подання стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
В подальшому, управлінням ДКСУ у Кіровоградському районі до Кіровоградської ОДПІ надані нові подання №10 від 21.02.12, №11 від 21.02.12, №12 від 21.02.12, за якими сума простроченої заборгованості за бюджетними позичками, наданими Міністерством фінансів України упродовж 1995 - 1997р.р., склала 2456333,05грн., з яких - 922004,09грн. - за 1995р., 1505028,96грн. - за 1996р., 29300грн. - за 1997р.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції з висновками якими погодилась судова колегія апеляційного суду, цілком вірно та обґрунтовано виходив з наступного.
Так, згідно п.9 ст.17 Бюджетного кодексу України прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.
У п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.11 №174 затверджено Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості (надалі - Порядок №174).
Наведений Порядок регламентує дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб'єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії, а також дії Мінфіну, який надав бюджетні позички/фінансову допомогу у 1993 - 1998 роках, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою; встановлює механізм нарахування пені Мінфіном на суми простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та територіальними органами Державної казначейської служби на суми простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Мінфіном у 1993 - 1998 роках.
Відповідно до п.п.3, 4, 5, 9 п.1 Порядку №174, боржник - суб'єкт господарювання, який отримав кредит, залучений державою або під державні гарантії, бюджетну позичку/фінансову допомогу на умовах, визначених кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги, та не забезпечив своєчасне і повне виконання своїх зобов'язань за такою угодою; бюджетна позичка/фінансова допомога - сума коштів, надана Мінфіном у 1993 - 1998 роках позичальнику на поворотній основі за рахунок коштів державного бюджету на умовах угоди про надання бюджетної позички/фінансової допомоги; заборгованість за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою - зобов'язання перед державою, що виникають у суб'єкта господарювання, який отримав кредит, залучений державою або під державні гарантії, бюджетну позичку/фінансову допомогу на умовах, визначених кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги; прострочена заборгованість за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою - заборгованість боржника перед державою за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою (в тому числі за основним боргом, відсотками тощо), не погашена у строк, визначений угодою про надання бюджетної позички / фінансової допомоги.
Згідно пунктів 6, 9, 10 Порядку №174 облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички/фінансової допомоги, в якій вони надані. Кошти, що надходять до бюджету в рахунок погашення простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, зараховуються органами Державної казначейської служби на рахунки, відкриті згідно з бюджетною класифікацією. Державна казначейська служба на підставі зазначеної в пунктах 4 і 8 цього Порядку інформації, що подана Мінфіном, відображає зміни заборгованості за кредитами в обліку виконання державного бюджету та протягом тижня після надходження інформації, зазначеної в пункті 8 цього Порядку, інформує територіальні органи Державної казначейської служби за місцем реєстрації боржника про розмір простроченої заборгованості за кредитами та нарахованої на її суму пені, а також про розмір простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою. З метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом: інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені; нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені
У п.15 Порядку №174 встановлено, що прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.
Судами на підставі відібраних пояснень представників третьої особи під час розгляду справи встановлено, що до подань №10 від 21.02.12, №11 від 21.02.12, №12 від 21.02.12, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заявлені у даній справі, управлінням ДКСУ у Кіровоградському районі включено прострочену заборгованість відповідача за надані йому Міністерством фінансів України у 1995, 1996, 1997рр.р. бюджетні позички, з них:
- 922004,09грн. - прострочена заборгованість за бюджетними позичками, наданими відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.95 №370 "Про стан підготовки до збиральних робіт і формування державного контракту на закупівлю зерна у 1995 році" заготівельним та переробним підприємствам та організаціям для фінансування держконтракту 1995 року на зерно;
- 1505028,96грн. - прострочена заборгованість за бюджетними позичками, наданими відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.96 №323 "Про задоволення державних потреб у сільськогосподарській продукції на 1996 рік" на закупівлю зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 року;
- 29300грн. - прострочена заборгованість за бюджетними позичками, наданими відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.97 №124 "Про задоволення державних потреб у зерні в 1997 році" на закупівлю продовольчого зерна за державним замовленням 1997 року.
Крім того, третьою особою зазначено, що вказані суми простроченої заборгованості обліковані управлінням ДКСУ у Кіровоградському районі за даними щомісячних звітів відповідача про проведення бюджетних позичок, наданих заготівельним та переробним підприємствам і організаціям для фінансування держконтрактів 1995, 1996, 1997 років про прострочену заборгованість (а.с.6, 8, 10), за вирахуванням безнадійної заборгованості сільгосптоваровиробників, що ліквідовані, у сумі 298068,09грн.
Разом з тим, відповідач вказує на те, що у вказаних звітах відображено не прострочену заборгованість ДП "Кіровоградський КХП №2" перед бюджетом за наданими бюджетними позиками, а прострочену заборгованість сільськогосподарських підприємств - товаровиробників, що отримали з державного резерву через Кіровоградський КХП №2 у позичку зернові культури та продукти їх переробки, які знаходилися на зберіганні в Кіровоградському КХП №2, однак до резерву їх не повернули. При цьому заперечила факт отримання відповідачем від Міністерства фінансів України бюджетних позичок за постановами Кабінету Міністрів України від 31.05.95 №370, від 12.03.96 №323, від 04.02.97 №124.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.95 №370 "Про стан підготовки до збиральних робіт і формування державного контракту на закупівлю зерна у 1995 році" постановлено Міністерству фінансів разом з Міністерством сільського господарства і продовольства, Державним комітетом по харчовій промисловості забезпечити надання до 15 липня ц. р. бюджетної позички для авансування 50 відсотків вартості державного контракту на закупівлю зерна, насіння сільськогосподарських культур і племінної продукції у межах коштів, передбачених на зазначені цілі в державному бюджеті.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.96 №323 "Про задоволення державних потреб у сільськогосподарській продукції на 1996 рік" затверджено Порядок формування обсягів і виконання закупівлі сільськогосподарської продукції та продовольства за державним замовленням у 1996 році, пунктом 7 якого передбачено, що фінансування закупівлі за державним замовленням продовольчого зерна, сортового насіння здійснюється шляхом надання бюджетної позички заготівельним підприємствам Мінсільгосппроду, а елітного насіння зернових культур відповідно науково-дослідним установам через органи Мінфіну на місцях у порядку, визначеному Мінфіном і Мінсільгосппродом та Українською академією аграрних наук. За рахунок бюджетної позички товаровиробникам відповідно до укладених контрактів надається не пізніше 5 липня поточного року аванс у розмірі не менш як 60 відсотків вартості продукції, обчисленої за цінами згідно з додатком, у тому числі 25 відсотків - протягом двох тижнів після укладення контракту.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.97 №124 "Про задоволення державних потреб у зерні в 1997 році" затверджено Порядок формування обсягів та закупівлі зерна і сортового насіння зернових культур за державним замовленням у 1997 році, пунктом 7 якого встановлено, що фінансування закупівлі за державним замовленням продовольчого зерна і сортового насіння зернових культур здійснюється шляхом надання бюджетної позички заготівельним підприємствам ДАК "Хліб України" через органи Державного казначейства в порядку, визначеному Мінфіном, Мінсільгосппродом і ДАК "Хліб України". За рахунок бюджетної позички товаровиробникам відповідно до укладених контрактів надається не пізніше ніж 5 липня поточного року аванс у розмірі 135 гривень за 1 тонну зерна і сортового насіння. Грошові аванси надаються товаровиробникам для придбання матеріально-технічних ресурсів, оплати послуг ремонтних підприємств шляхом оплати рахунків сільськогосподарських товаровиробників та погашення інших витрат, пов'язаних з виробництвом продовольчого зерна і сортового насіння зернових культур, шляхом перерахування коштів на спеціальний рахунок "Урожай-97", відкритий в установах банків.
З метою виконання зазначених постанов Уряду були затверджені відповідні Порядки, а саме:
- спільним наказом Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Міністерства сільського господарства і продовольства України від 12.07.95 №119/109/193, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.95 за №334/870, затверджено Порядок надання і повернення державної позички для фінансування державного контракту 1995 року на поставку до державних ресурсів зерна, сортового і гібридного насіння зернових культур;
- спільним наказом Міністерства фінансів України та Міністерства сільського господарства і продовольства України від 11.04.96 №72/113, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.06.96 за №265/1290, затверджено Порядок надання і повернення бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 року;
- спільним наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства фінансів України та Державної акціонерної компанії "Хліб України" від 04.03.97 №70/54/18, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.06.97 за №212/2016, затверджено Порядок надання бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року.
Відповідно до вказаних Порядків безвідсоткова бюджетна позичка надавалась фінансовим органом (рай(міськ)фінвідділом в 1995 році, відділенням державного казначейства в 1996 - 1997 роках за трьохсторонніми угодами, укладеними цими органами з заготівельним (переробним) підприємством та сільгосптоваровиробником. Державним замовником на поставку продовольчого зерна до державних ресурсів був Мінсільгосппрод і ДАК "Хліб України", заготівельні та переробні підприємства і організації, які мали укладати з товаровиробниками (виконавцями державного замовлення) державний контракт на закупівлю зерна. При цьому надання бюджетної позички рай(міськ)фінвідділами чи органами державного казначейства здійснювалось або шляхом авансування оплати витрат сільгосптоваровиробників на закупівлю паливно-мастильних матеріалів, насіння, міндобрив, засобів захисту рослин, запчастин, сільгосптехніки, витрат на капремонт техніки та погашення установам банків заборгованості по кредитах тощо на підставі поданих товаровиробниками документів (рахунків-фактур, товаротранспортних накладних та ін.), або шляхом надання позички у вигляді матеріально-технічних ресурсів, в т. ч. зерна і кормозбиральних комбайнів. Фінансові органи забезпечували облік укладених контрактів та надання авансів в розрізі товаровиробників та заготівельних організацій, а останні забезпечували окремий облік зерна, прийнятого від товаровиробників, і проводили остаточні розрахунки з ними за поставлене зерно після відшкодування товаровиробниками суми авансу. Контроль за виконанням держконтракту (держзамовлення) покладався на Міністерство сільського господарства і продовольства України, ДАК "Хліб України" і заготівельні організації, а за наданням та поверненням бюджетних позичок - на Міністерство фінансів України, фінансові органи, органи держказначейства. Відповідальність перед фінансовими органами за підсумками проведених ними документальних перевірок несли товаровиробники (за недопоставку зерна на суму отриманого авансу) та заготівельні організації (за неповернення бюджетних позичок). При цьому, обов'язку заготівельних (переробних) підприємств повернути до бюджету бюджетну позичку передував обов'язок сільгосптоваровиробників, як безпосередніх отримувачів авансу, поставити до державних ресурсів зерно (насіння) в кількості, що відповідає сумі отриманого авансу, для його наступної реалізації заготівельними підприємствами та отримання ними виручки, за рахунок якої і здійснюється погашення позички перед бюджетом.
Слід зазначити, що на вимогу суду першої та апеляційної інстанцій позивачем та третьою особою не було надано копій контрактів, договорів, платіжних чи інших документів, передбачених відповідними Порядками, які б підтвердили надання Кіровоградському КХІ1 №2 упродовж 1995, 1996, 1997 років позичок на поворотній основі за рахунок коштів державного бюджету та її неповернення у визначений строк, тобто судами цілком правильно встановлено, що у Кіровоградській ОДПІ та Управління ДКСУ Кіровоградському районі такі документи відсутні.
Доводи касаційної скарги відповідача не спростовують зазначених висновків суду.
Наведене свідчить, що суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області -залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року - залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ О.В. Вербицька
___________________ О.В. Муравйов