"20" травня 2014 р. м. Київ К/800/4905/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Продтранс»
на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року
у справі №824/1436/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продтранс» ( надалі - ТОВ «Продтранс»)
до Державної податкової інспекції у м.Черівцях Чернівецької області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у м.Черівцях Чернівецької області ДПС)
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
У червні 2013 року позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Черівцях Чернівецької області ДПС №0002112230 від 01 червня 2013 року.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0002112230 від 01 червня 2013 року.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийняте нове, яким відмовлено у задоволені позовних вимог.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Продтранс" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні імпортних операцій на виконання умов контракту №36 від 14 вересня 2012 року.
За підсумками перевірки складено акт №627/22-3/33336867 від 17 травня 2013 року, у висновках якого зазначено порушення позивачем ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», внаслідок чого відбулося несвоєчасне поступлення виручки від голландського партнера, при виконанні контракту №36 від 14 вересня 2012 року в сумі 5500,00євро.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції цілком вірно та обґрунтовано виходив з наступного.
Так, в силу приписів ст.1 та ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
06 листопада 2012 року до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» було внесено зміни: ст.2 доповнено ч.4, згідно якої Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
16 листопада 2012 року Правління Національного банку України прийняло постанову «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», в якій зазначено «установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст.1 та ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів». Вказані норми постанови діють протягом 6 місяців з моменту набрання чинності цією постановою, тобто з 19 листопада 2012 року та на протязі 6 місяців діяв 90-дений строк, встановлений законодавством.
З наведеного вбачається, що за експортно-імпортними операціями, які здійснюються починаючи з 19 листопада 2012 року, діє такий порядок: виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності; імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Поряд з цим, порядок розрахунків за експортно-імпортними операціями не залежить від моменту (дати) укладання зовнішньоекономічного контракту. А тому, за експортно-імпортними операціями, які здійснюються починаючи з 19 листопада 2012 року, застосовується 90-денний строк розрахунків незалежно від дати укладання зовнішньоекономічного контракту.
За змістом ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами строків, передбачених ст.1 та ст.2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до ст.1 і ст.2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Як встановлено судом апеляційної інстанції, між ТОВ «Продтранс» та голландською фірмою "GEERTS NEDERLAND BV" укладено контракт №36 від 14 вересня 2012 року щодо купівлі двох контейнерних цистерн.
Відповідно до умов даного контракту розрахунок по ньому передбачав авансування, а також відстрочення поставки товару.
Позивач платіжними дорученнями у іноземній валюті перерахував на рахунок голландської фірми "GEERTS NEDERLAND BV" грошові кошти у сумі 15000,00євро. При цьому платежі були проведенні частинами, а саме 27 вересня 2012 року - 2000,00євро, 31 жовтня 2012 року - 3000,00євро, 16 листопада 2012 року - 4500,00євро, 21 листопада 2012 року - 2100,00євро, 17 грудня 2012 року - 3400,00євро.
На виконання вказаного контракту перша цистерна надійшла до ТОВ «Продтранс» 04 березня 2013 року, а друга - 29 березня 2013 року.
Проте, останні два платежі здійснені 21 листопада 2012 року на суму 2100,00євро та 17 грудня 2012 року на суму 3400,00євро були здійснені після 19 листопада 2012 року, а тому в даному випадку застосовується 90-денний строк для завершення операцій.
Отже, позивачем порушено законодавчо встановлений терміну по платежу від 21 листопада 2012 року у сумі 2100,00євро складає 38 днів, так як граничний строк надходження імпорту 19 лютого 2013 року, а надійшов - 04 березня 2013 року, а по платежу від 17 грудня 2012 року у сумі 3400,00євро складає 12 днів, так як граничний строк надходження імпорту 17 березня 2013 року, а надійшов - 29 березня 2013 року.
Таким чином, позивачем порушено терміни розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що правомірно потягло за собою нарахування податковим органом пені.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Продтранс» - залишити без задоволення.
Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ О.В.Вербицька
___________________ О.В.Муравйов