03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/5018/2014 Головуючий у І інстанції - Коренюк А.М.
Доповідач - Андрієнко А.М.
11 червня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді Андрієнко А.М.
Суддів: Заришняк Г.М.
МараєвоїН.Є.
При секретарі Онищенко О.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 лютого 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,
Позивач ТОВ «Новобудова» звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач є зареєстрованим мешканцем та власником квартири АДРЕСА_1, отримує житлово-комунальні послуги, однак не оплачує їх вартість, чим спричинив позивачу, який є балансоутримувачем даного будинку, матеріальні збитки у вигляді недоотримання в повному обсязі оплати. Просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість, яка за період з липня 2009 року по січень 2014 року складає 37 020,52 грн.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 лютого 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Новобудова» 37 020,52 грн. заборгованості за надані житлово-комунальні послуги та 370,20 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, застосувати строк трирічної позовної давності та чинні розпорядження КМДА, посилаючись на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, зібраним доказам не дав належної оцінки та допустив порушення норм матеріального і процесуального закону .
В судовому засіданні апелянт просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивач просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є зареєстрованим мешканцем та власником квартири АДРЕСА_1, отримує житлово-комунальні послуги, однак не оплачує їх вартість, тому ТОВ «Новобудова», яка є балансоутримувачем даного будинку, просила стягнути заборгованість з відповідача на її користь.
Задовольняючи позовні вимоги в повному об'ємі, суд першої інстанції виходив із того, що заборгованість відповідача перед позивачем становить за період з липня 2009 року по січень 2014 року 37 020,52 грн.
Однак, з такими висновками суду першої інстанції повністю погодитися не можна.
Як вбачається із рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04 березня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07 червня 2012 року, позов ТОВ «Новобудова» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Новобудова» 5811,14 грн. заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за період з 01 лютого 2008 року по липень 2009 року (а.с. 15-18).
Згідно з Постановою державного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ в м. Києві від 13 лютого 2013 року виконавче провадження з примусового виконання вказаного рішення закінчено з підстав сплати боржником боргу в повному обсязі згідно з квитанцією № 70 від 30 січня 2013 року (а.с. 19).
Встановлено, що за період проживання ОСОБА_3 в зазначеній квартирі ТОВ «Новобудова» щоденно надавались житлово-комунальні послуги.
ОСОБА_3 щомісяця отримував від ТОВ «Новобудова» рахунки на оплату квартплати та комунальних послуг із зазначенням сум . Таким чином як відповідач так і позивач були обізнані з тим, що квартирна плата та плата за житлово-комунальні послуги відповідачем не сплачується.
Однак, суд першої інстанції не врахував, що позивач звернувся до суду із пропуском трирічного строку позовної давності, передбаченої ст..257 ЦК України, про застосування якої просив відповідач.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно не застосував строк позовної давності і застосовує цей строк та зменшує суму заборгованості відповідача перед позивачем , стягуючи таку заборгованість з квітня 2010 року , оскільки позивач звернувся із заявою про видачу судового наказу у квітні 2013 року.
Заборгованість за вказаний період за розрахунком позивача становить 32 650 грн 01 коп ( а.с.145).
Із довідки за № 49 від 19.05.2014 року вбачається, що в квітні 2014 року по квартирі відповідача проведено перерахунок за послуги гарячого водопостачання на суму 940 грн 14 коп ( а.с.149).
Тому заборгованість відповідача перед позивачем становить 31 709 грн 87 коп, яку суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача.
Колегія суддів не приймає доводи апелянта про невірне застосування позивачем тарифів , оскільки позивач надав повний перелік тарифів та структуру тарифу за 2010-2013 року ( а.с.150-152) , які встановлені розпорядженнями КМДА.
В решті рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, на які посилається апелянт.
Керуючись ст..ст. 303, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Дарницького районного суду м.Києва від 18 лютого 2014 року змінити, зменшити суму заборгованості , стягнуту з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» за період з квітня 2010 року по січень 2014 року з 37 020,52 грн. до 31 709 грн 87 коп , а також судовий збір зменшити до 317 грн 10 коп.
В решті рішення Дарницького районного суду м.Києва від 18 лютого 2014 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді