15 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого-судді: Бутенка В.І.,
суддів: Панченка О.І., Гончар Л.Я., Лиски Т.О., Сороки М.О.,
при секретарі: Липі В.А.,
за участю представника ДПІ в Оболонському районі м. Києва Сетова М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на рішення господарського суду м. Києва від 29 серпня 2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23листопада 2005 року у справі за позовом Приватного підприємства «Офіс-сервіс північ»(далі - ПП «Офіс-сервіс північ», позивач)до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-
встановила:
У вересні 2004 року ПП"Офіс-сервіс північ" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання недійсним повідомлення-рішення. Справа розглядалась у різних судових інстанціях неодноразово.
Рішенням господарського суду м. Києва від 30.09.2004рокуу справі № 32/515 позов задоволено повністю.Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва від 25.08.2004 р.№ 0001782600/0. Стягнуто з Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на користь ПП"Офіс-сервіс північ" 85 грн. витрат по оплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2004р. рішення господарського суду м. Києва від 30.09.2004рокузалишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.05.2005року постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2004рокузалишено без змін.
Постановою Верховного суду України від 26.07.2005року постанову Вищого господарського суду України від 07.05.2005року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2004рокута рішення господарського суду м. Києва від 30.09.2004рокускасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням господарського суду м. Києва від 29.08.2005року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2005 року, позов задоволено.Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва від 25.08.2004 р. № 0001782600/0 та стягнуто на користь ПП "Офіс-сервіс північ" 85 грн. витрат по оплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Державна податкова інспекція в Оболонському районі м. Києва, не погоджуючись із названими вище рішеннями, звернулась з касаційною скаргою, в якій просить ухвалені по справі судові рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Обгрунтовуючи доводи касаційної скарги ДПІ в Оболонському районі м. Києва посилається на неправильне застосування судами підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Від представника позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу,в яких він просить рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої та другої інстанцій норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Оболонському районі м. Києва була проведена позапланова документальна перевірка з питань дотримання податкового законодавства з оподаткування податком на додану вартість ПП"Офіс-сервіс північ» при здійсненні взаєморозрахунків з ПП «Квест».
На підставі акту № 1243/26-05/32247064 від 25.08.2004р. про результати позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з оподаткування податком на додану вартість ПП "Офіс-сервіс північ" при здійсненні взаєморозрахунків із ПП "Квест" за період липень - грудень 2003р.,відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001782600/0, яким позивачу відповідно до п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 96340,50 грн., в т.ч. штрафні санкції у розмірі 32113,50 грн.
Таким чином рішення контролюючого органу вмотивоване порушенням позивачем підпункту 7.4.5. пункту 7.4.ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Між тим, апеляційною інстанцією встановлено, що між ПП "Офіс-сервіс північ" (замовник) та ПП "Квест" (виконавець) на підставі виставлених рахунків-фактур складено акти прийому-передачі виконаних робіт про те, що виконавець виконав для Замовника послуги доставки матеріалів Замовника та поліграфічні послуги на загальну суму 385360,18 грн., в т.ч. ПДВ 64226,71 грн.
На адресу ПП "Офіс-сервіс північ" ПП "Квест" виписало податкові накладні (копії в матеріалах справи), де відображено загальну вартість послуг у розмірі 385360,18 грн., в т.ч. ПДВ 64226,71 грн.
В рахунок оплати за одержані послуги ПП "Офіс-сервіс північ" перераховано кошти на загальну суму 385360,18 грн., в т.ч. ПДВ 64226,71 грн. на розрахунковий рахунок ПП "Квест" платіжними дорученнями (копії в матеріалах справи).
Суми податку на додану вартість по зазначених накладних включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) та відповідають даним податкової декларації з ПДВ.
У відповідності до вимог пп. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про подадок на додану вартість" - "право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку...".
Відповідно до п. 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за №233/2037, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Згідно абзацу 1 пункту5 цього Порядку зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Відповідно до п.п. 7.3.1. п.7.3. ст. 7 зазначеного вище Закону встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
З матеріалів справи вбачається, а саме з актів прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень позивача на оплату послуг ПП "Квест" з відмітками обслуговуючого банку, податкові зобов'язання по сплаті податку на додану вартість по операціям з надання послуг доставки та поліграфічних послуг ПП "Офіс-сервіс північ", а таким чином і обов'язок ПП "Квест" щодо складання податкової накладної, виникли за рахунками-фактурами з моменту підписання актів прийому-передачі виконаних робіт та перерахування позивачем коштів платіжними дорученнями.
Факт отримання вищевказаних послуг та оплати за них позивачем підтверджується первинними документами та не оспорюється відповідачем.
На дату виникнення податкових зобов'язань по кожній операції ПП "Квест" на адресу ПП "Офіс-сервіс північ" відповідно до вимог п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" було виписано податкові накладні (копії в матеріалах справи).
Відповідно до п.п.7.2.4.п.7.2. ст.7 вказаного Закону,право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва звернулась до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства "Квест", Іллінської Ольги Сергіївни про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника податку на додану вартість ПП "Квест".
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30.04.2004р. у справі № 2-2575/2004р. позов задоволено.Визнано недійсними установчі документи ПП"Квест" з моменту державної реєстрації, в тому числі: Статут ПП "Квест", зареєстрований 01.06.1999р., свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 36697858 від 17.06.1999р.
Приватне підприємство "Квест» не погоджуючись з рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30.04.2004р. у справі №2-2575/2004р. оскаржилойого в апеляційному суді м. Києва.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 20.10.2004р. у справі № 22-6967/2004 рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30.04.2004р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 30.03.2005р. справу№ 2-484 за позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва до ПП"Квест", Іллінської Ольги Сергіївни про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника податку на додану вартість ПП "Квест" залишено без розгляду. Ухвала вступила в силу 30.04.2005 р.
Будь-яких доказів того, що зазначену ухвалу скасовано Відповідачем не надано.Таким чином, установчі документи ПП "Квест", його свідоцтво платника податку є дійсними, а тому немає підстав вважати, що податкові накладні, видані ПП "Квест", є недійсними, як такі, що складені особою, що не зареєстрована платником цього податку у встановленому законом порядку.
Як зазначалось в ухвалі Верховного Суду України від 26 липня 2005 року по даній справі, визначальне значення для правильного вирішення даного спору має встановлення законності діяльності ПП«Квест" та відповідно наявності у осіб, що видавали податкові накладні, права на їх підписання.
За умови відсутності рішення суду щодо визнання недійсним установчих документів, свідоцтва платника ПДВ ПП «Квест", та ненаданням відповідачем інших належних доказів по справі, суди дійшли правомірного висновку про законність складання ПП «Квест" податкових накладних та відповідно законність дій позивача по віднесенню ПДВ згідно цих накладних до податкового кредиту. Наявність на час проведення перевірки рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30.04.2004р., яке в подальшому було скасоване (тобто визнане незаконним), не є підставою для застосування до відповідача штрафних санкцій та донарахування сум податкового зобов'язання.
З врахуванням вищенаведеного, позивач правомірно відніс до податкового кредиту в деклараціях з ПДВ витрати по сплаті ПДВ за податковими накладними, виписаними ПП "Квест", а відповідач безпідставно донарахував позивачу суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 64 227,00 грн., а також визначив суми фінансових санкцій у розмірі 32 113, 50 грн.
Таким чином, на момент складання і видачі податкових накладних позивачу ПП "Квест" було зареєстровано,як платникаподатку на додану вартість у порядку, встановленому ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", а тому ПП "Квест" мало право як нараховувати податок на додану вартість, так і складати відповідні податкові накладні.
Крім того, судами встановлено, що на момент заповнення ПП "Квест" податкових накладних, воно перебувало на податковому обліку як платник податку на додану вартість.
Як вбачається з матеріалів справи, що не заперечується відповідачем, суми податку на додану вартість по зазначених вище податкових накладних на загальну суму 64 226,72 грн. були включені позивачем до податкового кредиту, що відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість у відповідному періоді (з липня по грудень 2003р.), тобто у той період, коли ПП "Квест" було зареєстровано як платник податку на додану вартість.
За таких обставин суд апеляційної інстанції, обґрунтовано залишивши рішення суду першої інстанції в силі, правомірно відмовив відповідачу у задоволенні його скарги. Висновок Київського апеляційного господарського суду про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 25 серпня 2004 року № 00011782600/0 про визначення ПП "Офіс-сервіс північ" податкового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в сумі 96340,50 грн. є обгрунтованим та відповідаючим чинному законодавству і матеріалам справи.
Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 221,223, 224,231 КАС України, колегія суддів,-
ухвалила:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва залишити без задоволення.
Рішення господарського суду м. Києва від 29серпня 2005 року й ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23 вересня 2005 року у справі № 32/515-46/483 залишити без змін.
Ухвала набираєзаконної сили з моменту її проголошення.
Судді :