ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21407/13-ц
провадження № 4-с/753/36/14
"23" квітня 2014 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Цимбал І.К.
при секретарі - Єфремов В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за скаргою ПАТ АБ «Укргазбанк»на дії начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві, начальникадержавної виконавчої службиВДВС Дарницького РУЮ в м. Києві -
Скаржник звернувся до суду із даною скаргою посилаючись на те, що в ході проведення виконавчих дій було описано та арештовано предмет іпотеки, а саме 1/2 частину квартири АДРЕСА_1. Описане та арештоване майно було виставлено на прилюдні торги, які були призначені на 8 липня 2013 року. 26 липня 2013 року на адресу ВДВС Дарницького районного управління юстиції у м.Києві було направлено лист про те, що АБ «Укргазбанк» просить зробити уцінку описаного предмету іпотеки на 10%. Проте, державним виконавцем проведено уцінка 20% від початкової ціни вартості. Вказує також на порушення строків вчинення вказаних виконавчих дій. З підстав викладених у скарзі просить скасувати прийняту 25 жовтня 2013 року № 154/13 начальником управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві Воронько О.О. постанову щодо відмови в задоволенні скарги; скасувати постанову про відмову в задоволенні скарги від 25 вересня 2013 року № 115/12; скасувати акт про проведення уцінки арештованого майна.
В судовому засіданні представник скаржника вимоги скарги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник суб'єктів оскарження просила відмовити в задоволенні скарги.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на наступне.
Частиною п'ятою статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковим до виконання на всій території України.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 14 Цивільного процесуального кодексу України).
Примусове виконання рішення в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у вказаному Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 11 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і вказаного Законом.
Постановою державного виконавця органу виконавчої служби Дарницького управління юстиції Данилюк Ольгою Борисівною від 19 грудня 2011 року відкрито виконавче провадження з виконання з виконання виконавчого листа № 2-372/11, виданого 21 жовтня 2011 року про стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Укргазбанк» боргу в сумі 12034,77 грн. та 87980,29 доларів США. Одночасно накладено арешт на все майно в межах суми боргу, що належить боржникам.
11 жовтня 2012 року державним виконавцем згідно акту опису й арешту майна № 1500/12 проведено опис 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_5.
19 жовтня 2012 року державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності. 14 лютого 2013 року до відділу надійшов звіт про незалежну оцінку майна боржника, згідно якого майно оцінено у 212000 грн.
Частиною п'ятою статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.
В строк визначений законом для чинності оцінки майна, а саме 20 травня 2013 року державним виконавцем до тендерної комісії направлено матеріали для передачі на реалізацію арештованого майна.
27 червня 2013 року до відділу надійшов лист ТОВ «Укрспецторг Групп» про те, що прилюдні торги з реалізації нерухомого майна, яке належить ОСОБА_5., а саме 1/2 частини АДРЕСА_1 відбудуться 8 липня 2013 року. 11 липня 2013 року ТОВ «Укрспецторг Групп» поінформував, що прилюдні торги з реалізації нерухомого майна, яке належить ОСОБА_5 не відбулися.
Про зазначені обставини справи сторони не заперечують.
16 серпня 2013 року державним виконавцем здійснено уцінку 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 на 20%.
Відповідно до статті 49 Закону України «Про іпотеку» якщо протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.
Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків.
Частиною п'ятою статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.
В підтвердження неправомірності дій державного виконавця з визначення уцінки майна без погодження її з заставодержателем скаржник посилається на положення постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 р. № 1448 «Про затвердження Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна» (далі - Положення).
Так, відповідно до абзацу четвертого пункту 18 Положення на повторному аукціоні початкова вартість майна за згодою заставодержателя може бути зменшена, але не більше ніж на 30 відсотків.
Проте, відповідно пункту 1 Положення реалізація майна у виконавчому провадженні здійснюється згідно з вимогами Закону України "Про виконавче провадження".
Таким чином, твердження скаржника про обов'язкову узгодженість із заставодержателем уцінки майна, реалізація якого відбувається відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» не ґрунтується на вимогах законодавства. Дії державного виконавця з проведення уцінки майна відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Скаржник обґрунтовуючи свої вимоги зокрема щодо скасування постанов, якими відмовлено в задоволенні скарг також вказує на порушенні строків проведенні виконавчих дій щодо визначення уцінки предмета іпотеки та призначення других торгів. Проте вимоги, викладені у скаргах на дії державного виконавця Данилюк О.Б. та начальника ВДВС Дарницького районного управління юстиції у м.Києві Ярушевської І.І. стосувались саме визначення розміру уцінки.
На підставі викладеного та беручи до уваги положення Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 7 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», керуючись статтями 1, 2, 11, 19, 25, 30, 31 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 208 -210, 293, 386-388 ЦПК України, суд -
На підставі вище наведеного та керуючись ст.ст. 386-388 ЦПК України, суд -
В задоволенні скарги відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі протягом п'яти днів з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі якщо ухвала була постановлена без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Головуючий: