Рішення від 16.05.2014 по справі 2601/13204/12

Справа № 2601/13204/12

Провадження №: 2/752/158/14

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2014 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі :

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

при секретарі Короткій Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гюнсел» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, третя особа приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс» та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Гюнсел», приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», третя особа ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

20.06.2012 року ТОВ «Гюнсел» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1, ПрАТ «АСК «ІнтерТрансПоліс» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 15.12.2011 року о 10 год. 25 хв. на вул. Голосіївській, 15 в м. Києві за участю автомобіля «БМВ» д.н.з. НОМЕР_6, яким керував ОСОБА_1 та автомобіля «Мерседес 550» д.н.з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4 мала місце дорожньо-транспортна пригода. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику автомобіля «Мерседес 550» д.н.з. НОМЕР_2, яким є ТОВ «Гюнсел», заподіяно матеріальну шкоду. Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1, що підтверджено постановою Апеляційного суду м. Києва від 25.04.2012 року. Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 була застрахована в АСК «ІнтерТрансПоліс» відповідно до полісу № АА/2010770 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну потерпілих 50 000, 00 грн. 19.12.2011 року ТОВ «Гюнсел» було подано до АСК «ІнтерТрансПоліс» заяву про виплату страхового відшкодування у зв»язку із зазначеною вище дорожньо-транспортною пригодою, але ніякої письмової відповіді від страховика відповідача ОСОБА_1 не надходило. Відповідачі відшкодувати завдану шкоду в добровільному порядку відмовились. З метою встановлення вартості матеріальних збитків та проведення відновлювальних робіт, 23.07.2010 року позивач звернувся до СП у формі ТОВ «Автомобільний Дім Україна - Мерседес-Бенц», що є офіційним представництвом компанії «Мерседес» в Україні. Згідно актів виконаних робіт, у період з 02.03.2012 року по 16.03.2012 року СП у формі ТОВ «Автомобільний Дім Україна - Мерседес-Бенц» було проведено відновлювальні роботи пошкодженого автомобіля, вартість яких склала 105 952, 80 грн. Просило стягнути з АСК «ІнтерТрансПоліс» на виконання умов договору обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/2010770 - 50 000 грн., а кошти, що складають різницю між лімітом відповідальності страховика та вартістю відновлювального ремонту стягнути з ОСОБА_1, також просило стягнути з відповідачів судові витрати відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

23.08.2012 року ОСОБА_1 звернувся в суд з зустрічним позовом до ТОВ «Гюнсел», ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», третя особа ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою.

В обґрунтування заявлених зустрічних позовних вимог, зазначив, що 18.12.2011 року о 10 год. 25 хв. на вул. Голосіївській, 15 в м. Києві за участю автомобіля «БМВ» д.н.з. НОМЕР_6, під його ж керуванням, та автомобілем «Мерседес 550» д.н.з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4, мала місце дорожньо-транспортна пригода. Зазначив, що позивач за первісним позовом стверджує про його вину у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді, посилаючись на постанову Апеляційного суду м. Києва від 25.04.2012 року, якою постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 13.02.2012 року скасовано, але провадження у справі апеляційною інстанцією закрито у зв»язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, хоча у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди вбачається вина водія автомобіля «Мерседес 550» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4, що підтверджується експертним висновком спеціаліста автотехніка № 51/12 від 08.02.2012 року, складеного працівником незалежного експертного бюро ПП «Вега 999» п. Бородаєм М.О., відповідно до якого водій автомобіля «Мерседес 550» д.н.з. НОМЕР_2 не виконав вимоги п.п. 11.4, 12.1, 12.3, 12.4, 13.1, а також додатку № 2 розд. 34 ПДР України. У результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, вартість заподіяної шкоди у зв»язку з пошкодженням належного йому автомобіля «БМВ» д.н.з. НОМЕР_6, відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 10/03 від 30.03.2012 року зробленого працівником незалежного експертного бюро ПП «Вега 999» ОСОБА_3 складає 63 789, 67 грн. Крім того за проведення вказаних вище досліджень ПП «Вега 999» ним сплачено 6000 грн. з них 4 500 грн. за проведення автотехнічного дослідження та 1 500 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження, що підтверджується відповідними квитанціями до прибуткових касових ордерів. Стверджував, що загальний розмір завданої йому матеріальної шкоди у результаті дорожньо-транспортної пригоди складає 69 789, 67 грн. На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власників обох транспортних засобів була застрахована відповідно до полісів № АА/2010779 - автомобіль «БМВ» д.н.з. НОМЕР_6 та № АВ/2503930 - автомобіль «Мерседес 550» д.н.з. НОМЕР_2, ліміт відповідальності кожного полісу становить по 50 000 грн. 02.03.2012 року він звернувся до ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» з заявою про виплату страхового відшкодування, але у виплаті йому страхового відшкодування було відмовлено. Просив стягнути на його користь з ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», на виконання умов договору обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/2503930 - 50 000 грн., а кошти, що складають різницю між лімітом відповідальності страховика та вартістю відновлювального ремонту стягнути з ТОВ «Гюнсел», судові витрати розподілити між сторонами.

23.12.2013 року ТОВ «Гюнсел» звернулося до суду з позовною заявою про зміну предмету позову, зазначивши, що на даний час АСК «ІнтерТрансПоліс» не знаходиться за своїм місцезнаходженням: м. Київ, вул. О. Шмідта, 18, як стало відомо з серпня 2013 року АСК «ІнтерТрансПоліс» виключено з членів моторно (транспортного) страхового бюро України, а тому отримати страхове відшкодування за полісом № АА/2010770 на даний час виявляється не можливим. Відповідач ОСОБА_1 є власником джерела підвищеної небезпеки, а саме автомобіля «БМВ 320» д.н.з. НОМЕР_6, тому матеріальна шкода завдана ТОВ «Гюнсел» в сумі 105 952, 80 грн. має бути відшкодована ОСОБА_1, тобто особою, яка її завдала. Просило позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Гюнсел» суму заподіяної матеріальної шкоди, що складає вартість відновлювального ремонту автомобіля «Мерседес 550» д.н.з. НОМЕР_2, що був пошкоджений внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_1, у розмірі 105 952, 80 грн., а також відшкодувати судові витрати.

У судовому засіданні 07.04.2014 року представник позивача позовні вимоги до ОСОБА_1 з підстав зазначених у позовній заяві підтримав у повному обсязі, просив задовольнити їх. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 просив залишити без задоволення з тих підстав, що у діях водія автомобіля «Мерседес 550» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 відстуні ознаки порушення Правил дорожнього руху України на момент дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 15.12.2011 року на вул. Голосіївській, 15 в м. Києві за участю автомобіля «БМВ» д.н.з. НОМЕР_6, яким керував ОСОБА_1 та автомобіля «Мерседес 550» д.н.з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник позовні вимоги не визнали у повному обсязі, наполягали на тому, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 18.12.2011 року на вул. Голосіївській, 15 в м. Києві за участю автомобіля «БМВ» д.н.з. НОМЕР_6, яким керував ОСОБА_1 та автомобіля «Мерседес 550» д.н.з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4, сталася з вини ОСОБА_4, а тому страховик цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу - автомобіля «Мерседес 550» д.н.з. НОМЕР_2, яким є ПрАТ «АСК «Інго Україна» має відшкодувати завдану ОСОБА_1 матеріальну шкоду, що складає вартість відновлювального ремонту в межах ліміту страхування, а саме в сумі 50 000, 00 грн., а решту вартості відновлювального ремонту в сумі 19 789, 67 грн. має відшкодувати ТОВ «Гюнсел». Судові витрати просили відшкодувати за рахунок відповідачів відповідно до розміру задоволених вимог щодо кожного відповідача.

Представник відповідача ПрАТ «АСК «Інго Україна» у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, з підстав, передбачених умовами договору обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу автомобіля «Мерседес 550» д.н.з. НОМЕР_2 відповідно до полісу АВ/2503930 від 15.12.2011 року просив відмовити через відсутність правових підстав, а саме - належних доказів на підтвердження вини водія забезпеченого транспортного засобу у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди під час якої було пошкоджено транспортний засіб позивача.

Треті особи ПрАТ « АСК «ІнтерТрансПоліс» та ОСОБА_4 у судовому засіданні відсутні, про дату та місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином, однак судові виклики повернуто до суду з відміткою відділу зв»язку про закінчення терміну зберігання.

З огляду на викладене, прийнявши до уваги думку сторін, суд визнав за можливе завершувати судовий розгляд справи за відсутності третіх осіб - представника ПрАТ « АСК «ІнтерТрансПоліс» та ОСОБА_4.

За правилами ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги. Правилами ст. 10 цього Кодексу визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст.ст. 60,61,131 ЦПК України: кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що 18.12.2011 року о 10 год. 25 хв. на вул. Голосіївській, 15 в м. Києві за участю автомобіля «Мерседес 550» д.н.з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4 мала місце дорожньо-транспортна пригода. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Мерседес 550» д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження: капоту, переднього правого крила, переднього бамперу, передньої правої блок фари, переднього правого підкрилка, передньої правої протитуманної фари, декоративної решітки, накладки передньої правої протитуманної фари, зміщено переднє праве колесо(том 1 а.с.7).

Автомобіль «Мерседес 550» д.н.з. НОМЕР_2, яким на момент дорожньо-транспортної пригоди керував ОСОБА_4 є власністю ТОВ «Гюнсел» (том 1 а.с.8).

Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1, що підтверджено постановою судді судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва від 25.04.2012 року (том 1 а.с.10-14).

Зазначеною вище постановою судді встановлено, що «винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується доказами, що є у справі, тобто він 18 грудня 2011 року, близько 10 години 25 хвилин, по вул. Голосіївській, 15, в м. Києві, керуючи автомобілем «БМВ 320» д.н.з. НОМЕР_6, в порушення п. 10.4. ПДР України перед розворотом завчасно не зайняв відповідне крайнє положенння на проїзній частині, виконуючи розворот не з крайнього лівого положення на проїзній частині не дав дорогу автомобілю «Мерседес 550» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, який рухався в попутному напрямку, що призвело до пошкодження транспортних засобів.» (том 1 а.с. 13).

З огляду на викладене, вирішуючи заявлені позивачем у справі позовні вимоги, суд приймає до уваги постанову судді судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва від 25.04.2012 року, оскільки остання має силу закону, нею ж встановлено час та місце дій внаслідок яких було пошкоджено автомобілі сторін у справі, а також особу, що їх вчинила.

ОСОБА_1 не заперечував, що автомобіль «БМВ 320» д.н.з. НОМЕР_6, яким він керував на момент зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди є його власністю.

Відповідно до уточнених позовних вимог, позивач просить зобов»язати ОСОБА_1 відшкодувати шкоду, завдану ТОВ «Гюнсел», яка складає вартість відновлювального ремонту пошкодженого з вини останнього транспортного засобу - автомобіля «Мерседес 550» д.н.з. НОМЕР_2 у розмірі 105 952, 80 грн. на підтвердження чого суду надано акти СП у формі ТОВ «Автомобільний Дім Україна - Мерседес-Бенц», що є офіційним представником компанії Мерседес в Україні, які виконувались у період з 02.03. по 16.03.2012 року.

За правилами статтей 22,1187 ЦК України: особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).; шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до даних актів виконаних робіт № 1100020707 з 02.03. по 16.03.2012 року СП у формі ТОВ «Автомобільний Дім Україна - Мерседес-Бенц» виконало замовлення ТОВ «Гюнсел» щодо відновлювального ремонту транспортного засобу - автомобіля «Мерседес 550» д.н.з. НОМЕР_2, вартість якого складає 105 952, 88 грн. (том 1 а.с.16-27).

Заперечуючи проти позову в частині обсягу пошкоджень, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 18.12.2011 року, відповідач ОСОБА_1 просив суд про призначення та проведення судової комплексної транспортно-трасологічної, автотехнічної та автотоварознавчої експертизи, яка була проведена спеціалістами Київського НДІСЕ 30.08.2013 року про, що складено висновок №3843/3844/13-52/3845/13-54 за даними якого розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Mersedes - Benz GL550» (державний реєстраційний номер НОМЕР_2), пошкодженого внаслідок ДТП, яке відбулося 18.12.2011 року , складає 96 837, 88 грн. (том 2 а.с.58-84).

Висновок експертів щодо розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Mersedes - Benz GL550» д.н.з. НОМЕР_2 обґрунтований обсягом пошкоджень, які могли бути завдані зазначеному транспортному засобу з урахуванням обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме механізму розвитку зіткнення та кінцевого положення транспортних засобів, які були учасниками зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди, саме тому суд приймає до уваги зазначений висновок у частині розміру збитків завданих пошкодженням транспортного засобу - автомобіля «Mersedes - Benz GL550» д.н.з. НОМЕР_2, пошкодженого внаслідок ДТП, яке відбулося 18.12.2011 року.

Наразі, зазначені обставини, свідчать про те, що відповідач ОСОБА_1 має обов»язок перед позивачем ТОВ «Гюнсел» щодо відшкодування збитків, завданих в результаті пошкодження з його вини транспортного засобу автомобіля «Mersedes - Benz GL550» д.н.з. НОМЕР_2 в сумі 96 837, 88 грн..

Однак, судом також встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 18.12.2011 року з вини водія транспортного засобу - автомобіля «BMW - 320» д.н.з. НОМЕР_6 - ОСОБА_1, обов»язкова цивільно-правова відповідальність власника зазначеного транспортного засобу була застрахована у ЗАТ «АСК «ІнтерТрансПоліс» відповідно до полісу №АА/2010779 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого» - 50 000, 00 грн., франшиза - 500, 00 грн. (том 1 а.с.45).

Судом також встановлено, що ТОВ «Гюнсел» після дорожньо-транспортної пригоди було вчинено звернення до ЗАТ «АСК «ІнтерТрансПоліс» щодо виконання зобов»язань відповідно до полісу №АА/2010779 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного з ОСОБА_1 26.05.2011 року відносно транспортного засобу - автомобіля «BMW - 320» д.н.з. НОМЕР_6, однак останнім не надано потерпілому відповіді, а в судовому засіданні 23.12.2013 року представник ТОВ «Гюнсел» уточнив заявлені позовні вимоги і завдану шкоду просив відшкодувати виключно за рахунок ОСОБА_1 з вини якого позивачу завдано збитків, позовні вимоги до ПрАТ «АСК «ІнтерТрансПоліс» не підтримав.

Разом з тим, суд не може погодитися з такими вимогами позивача, оскільки відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності» таке страхування здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров»ю та майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортних пригод та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до змісту зазначеної норми Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності», зазначений закон має на меті захистити не лише права потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди.

За правилами ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, тільки у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов»язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Між тим, правилами ст. 33 ЦПК України правом заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача наділений тільки позивач.

Крім того, відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 16 Постанови №4 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», відповідно до статті 21 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1. статті 13 цього Закону, зобов»язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров»ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів. У зв»язку із цим при пред»явленні позовних вимог про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред»явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавала шкоди у відповідному розмірі.

Відтак, приймаючи до уваги встановлені обставини та положення ст.ст. 11, 33 ЦПК України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення у повному обсязі вимог ТОВ «Гюнсел» про відшкодування збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу тільки за разунок винної особи у завданні зазначених збитків - ОСОБА_1.

Так, відповідно до умов договору обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - поліс №АА/2010779, укладеного ОСОБА_1 з ЗАТ «АСК «ІнтерТрансПоліс» 26.05.2011 року відносно транспортного засобу - автомобіля «BMW - 320і» д.н.з. НОМЕР_6, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну потерпілих складає 50 000, 00 грн., безумовна франшиза - 500,00 грн..

Таким чином, ліміт відповідальності по шкоді завданій майну позивача ТОВ «Гюнсел» з урахуванням франшизи складає 49 500, 00 грн., а розмір матеріальних збитків, завданих позивачу пошкодженням належного йому на праві власності транспортного засобу - автомобіля «Mersedes - Benz GL550» д.н.з. НОМЕР_2, пошкодженого внаслідок ДТП, яке відбулося 18.12.2011 року , складає 96 837, 88 грн.

Відтак, заявлені позивачем позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню стягненням на його користь у примусовому порядку з ОСОБА_1 тільки у розмірі 47 337, 88 грн., що складає різницю між розміром збитку завданого позивачу з вини відповідача та розміром страхового відшкодування, що належить до виплати потерпілому відповідно до полісу обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу №АА/2010779, укладеного ОСОБА_1 з ЗАТ «АСК «ІнтерТрансПоліс» 26.05.2011 року відносно транспортного засобу - автомобіля «BMW - 320і» д.н.з. НОМЕР_6.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1, заявлені до ТОВ «Гюнсел» та ПрАТ «АСК «Інго Україна» про відшкодування шкоди, завданої пошкодженням належного йому на праві власності транспортного засобу - автомобіля «BMW - 320і» д.н.з. НОМЕР_6 в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 18.12.2011 року не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як зазначено судом вище, винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 18.12.2011 року о 10 год. 25 хв. на вул. Голосіївській, 15 в м. Києві за участю автомобіля «Мерседес 550» д.н.з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4 та автомобіля «БМВ» д.н.з. НОМЕР_6, яким керував ОСОБА_1 постановою судді судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва від 25.04.2012 року визнано водія ОСОБА_1, встановлені зазначеною постановою обставини не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пункт 4 Постанови №4 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» містить роз'яснення з приводу того, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166,1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов»язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв»язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов»язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов»язана відшкодувати шкоду.

За встановлених судом обставин, що винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди в результаті якої було пошкоджено автомобіль відповідача у справі ОСОБА_1 в установленому законом порядку визнано останнього та встановлено, що саме він порушив п. 10.4. Правил дорожнього руху України, тобто саме його дії є протиправними, а відтак відповідач не довів суду, що ТОВ «Гюнсел», як власник автомобіля «Мерседес 550» д.н.з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4, який не є завдавачем шкоди ОСОБА_1, має обов»язок відшкодувати йому шкоду.

За умови відсутності підстав для висновку суду, що ТОВ «Гюнсел», як власник транспортного засобу - автомобіля «Мерседес 550» д.н.з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4, має обов»язок відшкодувати шкоду ОСОБА_1, як власнику автомобіля, який визнаний винним у вчиненні цієї ж дорожньо-транспортної пригоди, відповідно і відсутні підстави для висновку щодо обов»язку ПрАТ «АСК « Інго Україна» виплати страхового відшкодування ОСОБА_1, оскільки дорожньо-транспортна пригода не є страховим випадком за полісом обов»якового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу - автомобіля «Mersedes - Benz GL550» д.н.з. НОМЕР_2.

Відповідно до правил ст. 88 ЦПК України, понесені сторонамиу справі витрати щодо сплати судового збору підлягають відшкодуванню ТОВ «Гюнсел» відповідачем ОСОБА_1 у межах задоволених позовних вимог,а судові витрати ОСОБА_1 відшкодуванню не підлягають, оскільки його зустрічні позовні вимоги не знайшли свого підтвердження і залишені судом без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 22, 1166,1187,1172,1188,1194 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 10,11,60,61,88,147,212,213-215,218 ЦПК України, суд -

вирішив:

позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Гюнсел» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, третя особа приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_7) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гюнсел» (код ЄДРПОУ 25292096) на відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 47 337, 88 грн., судові витрати по сплаті судового збору 473, 37 грн., що разом складає належну до стягнення суму у розмірі 47 811 (сорок сім тисяч вісімсот одинадцять) грн. 25 коп.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Гюнсел», приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», третя особа ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разу подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Плахотнюк К.Г.

Попередній документ
39163023
Наступний документ
39163025
Інформація про рішення:
№ рішення: 39163024
№ справи: 2601/13204/12
Дата рішення: 16.05.2014
Дата публікації: 13.06.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Голосіївський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб