Справа № 752/864/14-ц
Провадження № 2/752/2064/14
11 червня 2014 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Новак А.В. при секретарі Чабанюк Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
позивач звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом про розірвання шлюбу.
Мотивував свої вимоги тим, що шлюб між ним та відповідачем був зареєстрований 18 серпня 1995 року у Московському о/РАГС м. Київ, про що в Книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 1995 року серпня місяця 18 числа зроблено відповідний актовий запис за № 869.
Від шлюбу народилося двоє дітей, одна з яких є станом на день розгляду справи, а саме ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - неповнолітньою.
Сімейні стосунки у шлюбі не склались. Починаючи з вересня 2013 року не ведеться спільне господарство, мають окремий бюджет, шлюб носить формальний характер, проживають за різними адресами.
Просить суд ухвалити рішення, яким шлюб укладений між ними розірвати, оскільки вважає, що збереження такого не можливе та суперечить їх інтересам.
Позивач надіслав до суду клопотання про слухання справи у його відсутність. На задоволенні позовних вимог наполягала та не заперечувала проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судовому засіданні позов визнала повністю та не заперечувала проти розірвання шлюбу.
Відповідно до Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб(не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
За таких обставин, відповідно до ст. 111-112 СК України, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам та інтересам їх неповнолітньої дочки, вважає за доцільне не надавати сторонам строк для примирення і на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову повністю.
Питання про судові витрати вирішити за правилами ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 88, 208-209, 212-215, 223, 294-296 ЦПК України,-
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, укладений ОСОБА_1 і ОСОБА_2, зареєстрований 18 серпня 1995 року у Московському о/РАГС м. Київ, про що в Книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 1995 року серпня місяця 18 числа зроблено відповідний актовий запис за № 869 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 229(двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.
Суддя А.Новак