Справа № 163/1452/14-к
Провадження № 1-кп/163/44/14
10 червня 2014 року Любомльський районний суд Волинської області в складі: головуючого-судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Любомль кримінальне провадження №12014030150000136 про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Турійськ Волинської області, що проживає по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні п'ять неповнолітніх дітей, непрацюючого, згідно ст.89 КК України не судимого;
- у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.213 КК України, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, непрацюючого, раніше не судимого;
- у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.213 КК України,
Підсудні ОСОБА_4 , ОСОБА_5 20 травня 2014 року в період з 11 години по 14 годину в селі Куснища Любомльського району Волинської області, попередньо домовившись, використовуючи найманий автомобіль «IVECO DAILY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , всупереч вимогам ст.4 Закону України «Про металобрухт», не будучи зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності, не маючи відповідних ліцензій та дозволів місцевих органів самоврядування незаконно скупили у ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та невстановлених слідством осіб брухт чорних металів, загальною вагою 360 (триста шістдесят) кг за ціною 1 (одна) гривня 60 копійок та 1 (одна) гривня 70 копійок за кілограм.
Дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.1 ст.213 КК України.
У суд кримінальне провадження надійшло з обвинувальним актом та угодами між обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та прокурором про визнання винуватості.
Згідно із цими угодами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повністю визнають вчинення інкримінованого їм злочину в межах повідомленої їм підозри.
Сторони підтверджують, що ознайомлені з наслідками укладення даної угоди (ст.473 КПК України) та наслідками її невиконання (ст.476 КПК України).
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 , ОСОБА_5 буде призначене покарання за ч.1 ст.213 КК України у вигляді 150 годин громадських робіт, кожному.
Розглядаючи питання про затвердження угод суд виходить з наступного.
В судовому засіданні обвинувачені повністю визнали інкриміноване їм обвинувачення, ствердили добровільність укладення угоди, і не заперечують проти її затвердження, погодилися на призначення узгодженого покарання.
Прокурор, захисник ОСОБА_4 вважають наявними підстави для затвердження угод.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачені визнали себе винуватими, віднесений до категорії невеликої тяжкості. Міра покарання погоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч.1 ст.213 КК України.
Судом встановлено, що обвинувачені цілком розуміють положення ч.4 ст.474 КПК України, а також усвідомлюють наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України.
Судом встановлено, що укладення угод сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах. Для з'ясування добровільності укладення угод судом витребувані матеріали кримінального провадження, згідно з якими скарги обвинувачених під час досудового розслідування не подавались.
Таким чином, судом встановлено, що умови угод відповідають положенням ст.472 КПК України, не суперечать іншим вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угод.
Запобіжний захід під час досудового розслідування не обирався, клопотання про обрання такого заходу не надходили.
Речові докази згідно із п.6 ч.9 ст.100 КПК України слід передати в дохід держави.
Керуючись ст.ст.373, 374, 475 КПК України, суд, -
Угоди про визнання винуватості від 29.05.2014 року у кримінальному провадженні №12014030150000136, укладені між прокурором Любомльської міжрайонної прокуратури Волинської області та обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , кожним зокрема, затвердити.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.213 КК України, і за цим законом призначити йому покарання у вигляді 150 (сто п'ятдесят) годин громадських робіт.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.213 КК України, і за цим законом призначити йому покарання у вигляді 150 (сто п'ятдесят) годин громадських робіт.
Речові докази: металобрухт вагою 360 (триста шістдесят) кілограм, що знаходиться в камері зберігання речових доказів Любомльського РВ УМВС України у Волинській області, передати в дохід держави.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів із дня його проголошення через Любомльський районний суд.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Головуючий : суддя ОСОБА_1