Справа № 160/346/14-к
Провадження № 1-кп/160/21/14
10 червня 2014 року смт. Локачі
Локачинський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
перекладача - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Локачах
кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Польща, гміна Пьонкі, воєводство Радом, жителя АДРЕСА_1 , громадянина Республіки Польща, поляка, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, одруженого, з однією неповнолітньою дитиною на утриманні, не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
21 квітня 2014 року о 12 год. 20 хв. в с. Павловичі Локачинського району ОСОБА_7 , перебуваючи на території господарства ОСОБА_4 , умисно, на грунті неприязних відносин наніс потерпілому один удар кулаком в обличчя та декілька ударів ногою в тулуб, спричинивши легкі тілесні ушкодження.
В судовому засіданні обвинувачений винуватість у вчиненні злочину визнав частково і пояснив, що не бив ОСОБА_4 в обличчя, лише схопив за одяг і декілька разів ударив ногою в тулуб. Ці дії були спровоковані самим потерпілим, який прийшов зранку на його подвір'я і почав сварку ніби через завдану коровами шкоду, хоча жодної шкоди завдано не було.
Потерпілий пояснив, що приходив до обвинуваченого, щоб той забрав корів з його подвір'я. ОСОБА_7 вдарив його два рази в обличчя, від чого він упав. Тоді обвинувачений наніс йому ще три-чотири удари ногою по тулубу.
До лікарів не звертався, просить відшкодувати витрати на правову допомогу і моральну шкоду за нанесення йому тілесних ушкоджень.
Свідок ОСОБА_8 зазначила, що була очевидцем, як після розмови потерпілого з дружиною ОСОБА_7 останній вибіг за ОСОБА_4 на його подвір'я, вдарив рукою в обличчя і почав бити ногами по тулубу. Всього наніс не менше п'яти-шести ударів.
Свідок ОСОБА_9 дав аналогічні показання.
Свідкам ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 відомо про факт побиття зі слів потерпілого.
Винуватість обвинуваченого підтверджується також:
- протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілим, згідно якого він стверджує, що обвинувачений наніс йому один удар кулаком в обличчя і декілька ударів ногами по тулубу після того, як він упав (а.с. 14-16);
- протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_8 (а.с. 19-21);
- висновком експерта № 38 від 22 квітня 2014 року, відповідно до якого у ОСОБА_4 виявлено синець слизової верхньої губи справа та поперекової ділянки справа, які виникли внаслідок дії тупих предметів з обмеженою по площі контактуючою поверхнею і по ступені тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (а.с. 24).
Обставиною, що пом'якшує покарання, є активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає, позаяк в обвинувальному акті відсутнє твердження про те, що кримінальне правопорушення було вчинене обвинуваченим в стані алкогольного сп'яніння, і жодних доказів цього не долучено до матеріалів справи.
Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень доведена повністю, його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України і він повинен нести відповідальність за даною статтею.
Твердження обвинуваченого, що він не наносив ОСОБА_4 удару в обличчя, спростовується показаннями про це потерпілого, свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та висновком експерта. Потерпілий в судовому засіданні вказав, що обвинувачений наніс йому два удари в обличчя, проте жодних доказів нанесення другого удару досудовим слідством та у судовому засіданні здобуто не було. При проведенні слідчого експерименту 8 травня 2014 року ОСОБА_4 говорив, що ОСОБА_13 наніс йому один удар рукою в обличчя, і це підтверджується висновком експерта про виявлення синця на верхній губі потерпілого.
Призначаючи покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься до категорії невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, посередньо характеризується, і вважає за можливе призначити покарання у виді громадських робіт в межах санкції статті, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Частинами 1, 2, 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Суд приходить до висновку, що злочином ОСОБА_4 була завдана моральна шкода, яка полягала в спричиненні сильного фізичного болю при нанесенні ударів, погіршенні самопочуття, пережитому нервовому стресі внаслідок злочинних дій відповідача, душевних стражданнях, які поглиблюються тим, що злочинними діями ОСОБА_7 була принижена його честь та гідність. Проте враховуючи, що обвинувачений ніде не працює, має на утриманні неповнолітню дитину, наніс потерпілому легкі тілесні ушкодження, суд вважає, що сума, названа цивільним позивачем, є завищеною і підлягає до часткового стягнення.
Також слід стягнути з обвинуваченого витрати на правову допомогу згідно договору про надання такої допомоги та квитанції до прибуткового касового ордеру № 9 від 13.05.2014 року.
Так як сплата судового збору при розгляді цивільного позову в кримінальному провадженні не передбачена, у стягненні суми збору слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 118, 128, 368, 370, 374 КПК України, ст.ст. 23, 1167 ЦК України, суд
ОСОБА_7 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 125 КК України і призначити покарання у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.
Цивільний позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 в користь ОСОБА_4 2000 грн. моральної шкоди та 250 грн. витрат на правову допомогу.
В решті позову відмовити.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з дня проголошення, у разі подання апеляційної скарги - після розгляду скарги апеляційним судом і може бути оскаржений до Апеляційного суду Волинської області протягом цього ж строку шляхом подачі апеляційної скарги через Локачинський районний суд.
Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
Головуючий /підпис/
Оригіналу відповідає
Суддя Локачинського районного суду ОСОБА_1