"10" червня 2014 р.Справа № 916/157/14
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.
(Склад колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду сформовано згідно із розпорядженням голови суду № 698 від 22.04.2014 року)
при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Онищенко І.П. (довіреність № 10/10 від 17.01.2014 року)
від відповідача: Зуйкова Ю.Р. (довіреність № 24/05-19 від 29.05.2014 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України"
на рішення господарського суду Одеської області від " 26" березня 2014 року, повний текс якого складено та підписано " 31" березня 2014 року
по справі № 916/157/14
за позовом Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України"
до відповідача Публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ"
про стягнення 703 175,67 грн.
20.11.2013 року ДК „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 703 175,67 грн., з якої: 695 462,64 грн. - сума основного боргу, 7 713,03 грн. 3 % річних та понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 14 064,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором про реструктуризацію заборгованості № 14/12-145 від 28.05.2012 року в частині розстрочення заборгованості у вигляді основного боргу, який виник у відповідача перед позивачем за Договором поставки природнього газу від 23.09.2009 року № 06/09-1573.
Рішенням господарського суду Одеської області від 26.03.2014 року по справі № 916/157/14 (суддя Желєзна С.П.) позовні вимоги задоволенні повністю. Стягнути з публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ" на користь дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" суму основного боргу в розмірі 695 462 грн. 64 коп., три відсотки річних в сумі 7 713 грн. 03 коп., судовий збір в сумі 14 064 грн. 00 коп.
Надано публічному акціонерному товариству „Одеська ТЕЦ" розстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 26.03.2014 року по справі № 916/157/14 на один рік із покладенням на публічне акціонерне товариство „Одеська ТЕЦ" обов'язку здійснювати погашення присудженої до стягнення заборгованості за наступним графіком:
- протягом періоду з квітня 2014 року по лютий 2015 року публічне акціонерне товариство „Одеська ТЕЦ" зобов'язане щомісячно перераховувати на користь дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" грошові кошти в сумі 59 769 грн. 97 коп.,
- протягом березня 2015 року публічне акціонерне товариство „Одеська ТЕЦ" зобов'язане перерахувати на користь дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" грошові кошти в сумі 59 770 грн. 00 коп.
Такий висновок суду мотивований тим, що дійсно, відповідачем були порушенні умови Договору про реструктуризацію заборгованості, щодо взятих на себе зобов'язань в частині погашення основної заборгованості за спожитий природній газ, в результаті чого утворилась заборгованість, з урахуванням 3% річних від простроченої суми. Водночас, враховуючи скрутне фінансове становище, що підтверджується відповідними доказами та важку економічну ситуацію в країни, місцевим судом надано розстрочку виконання рішення по даній справі строком на один рік
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 26.03.2014 року по справі № 916/157/14 скасувати в частині надання розстрочки строком на 12 місяців та прийняти нове, яким відмовити ПАТ „Одеська ТЕЦ" в наданні розстрочки, в іншій частині рішення залишити без змін.
Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Так, апелянт звертає увагу суду на те, що ПАТ „Одеська ТЕЦ" продовжує вести господарську діяльність, а тому посилання боржника та важкий фінансовий стан не є винятковою обставиною в розумінні 121 ГПК України.
Також за твердженням скаржника, на підтвердження тяжкого фінансового стану, ПАТ „Одеська ТЕЦ" не надано жодних доказів та довідок з банківських установ, про неможливість виконання рішення суду в частини сплати боргу за отримані послуги.
Відповідачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він та його представник в судових засіданнях просили у задоволенні апеляційної скарги ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" відмовити в повному обсязі та рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Позивачем надані доповнення до апеляційної скарги на рішення господарського суду Одеської області, відповідно до яких просив прийняти їх до уваги під час апеляційного провадження та скасувати рішення господарського суду
Одеської області від 26.03.2014 року.
В судовому засіданні 10.06.2014 року відповідачем наданий лист Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби від 23.01.2014 року № 09.1-1983/В-5, який залучений до матеріалів справи та з якого вбачається перелік відкритих виконавчих проваджень по виконанню наказів про стягнення коштів з ПАТ «Одеська ТЕЦ» на користь ДК "ГАЗ УКРАЇНИ" НАК "Нафтогаз України" та постанови відділу виконавчої служби про поновлення виконавчих проваджень по стягненню боргів з відповідача.
Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу доповнення та відзив на неї, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.
Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.05.2012 року між Дочірньою компанією "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Кредитор) та Публічним акціонерним товариством "ОДЕСЬКА ТЕЦ" (Боржник) був укладений договір №14/12-145 про реструктуризацію заборгованості, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Кредитор та Боржник домовились про розстрочення погашення заборгованості у вигляді основного боргу, що виникла у Боржника перед Кредитором за Договором поставки природного газу від 23.09.2009 року №06/09-1571 (а.с.27-33).
Згідно з положеннями п.2.1 Договору, загальна сума основного боргу, що підлягає реструктуризації відповідно до п.1.1. цього договору, складає 20 863 878,78 грн., що підтверджується Актом звірки розрахунків.
Відповідно до пункту 2.2 Договору, боржник зобов'язується сплатити у повному обсязі суму основного боргу, вказану у п. 2.1. цього Договору, шляхом сплати зобов'язання частинами відповідно до графіку погашення заборгованості, зазначеному у цьому пункті Грошові кошти по платежах поточного місяця згідно з Графіком повинні надходити від Боржника на рахунок Кредитора у сумі, визначеній цим Графіком, не пізніше останнього числа місяця, в якому платіж підлягає виконанню.
Згідно графіку погашення заборгованості, протягом 2013 календарного року, боржник повинен був щомісячно до останнього числа кожного календарного місяця періоду, сплачувати на користь кредитора кошти у сумі 86 932,83 грн.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Таким чином, ПАТ "ОДЕСЬКА ТЕЦ" повинно сплатити суму коштів на підставі ст. 526 Цивільного кодексу України ст.193 ГК України. У зв'язку з чим судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 695 462,64 грн. заборгованості.
Відповідно до частині 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши суму нарахувань 3% річних, колегія суддів погоджується з висновком суду про стягнення з відповідача 7 713,03 грн. 3 % річних за період з 01.03.2013 року по 29.11.2013 року.
Відповідно до приписів ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Відповідно до п.п. 7.1, 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо). Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Крім того, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, на підставі ст. 121 ГПК України, господарський суд повинний встановлювати матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушують матеріальні інтереси позивача та також може призвести до негативних наслідків для нього.
Розстрочку виконання рішення господарський суд повинен надавати лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом.
Наведені відповідачем підстави для розстрочення виконання судового рішення, зокрема, тяжкий фінансовий стан товариства, перебування боржника в процедурі банкротства на стадії розпорядження майном, наявність заборгованості за спожитий природній газ перед позивачем, є тими виключними обставинами, які дають підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки по-перше, важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок об'єктивних, незалежних від відповідача обставин, по-друге, скрутне фінансове становище у відповідача підтверджується наданими доказами.
В основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
Тобто, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "ОДЕСЬКА ТЕЦ" у заяві про відстрочку виконання рішення зазначило обставини, які ускладнюють його виконання.
Заявник зазначив, що за наявного фінансового стану товариства, виконання рішення суду в даний час матиме наслідки для підприємства боржника найбільш негативні, порівняно з наслідками відстрочення виконання рішення суду для кредитора.
Так, основним видом господарської діяльності боржника, є господарська діяльність як виробника теплової енергії, за рахунок якої забезпечується відповідна потреба населення міста Одеси та основним покупцем якої є КП «Теплопостачання міста Одеси», який в свою чергу через несвоєчасність розрахунків споживачів, затримує розрахунки із ПАТ "ОДЕСЬКА ТЕЦ".
Однак значне тяжке економічне становище, несвоєчасні розрахунки споживачів теплової енергії, специфіка отримання прибутку ПАТ "ОДЕСЬКА ТЕЦ" та встановлення тарифів на теплову енергію на рівні нижчому від економічно обґрунтованих втрат на її виробництво призвело до такого фінансового стану підприємства, який не дозволяє йому на даний час виконати одночасно рішення господарського суду.
Крім того як було зазначені вище, на підтвердження тяжкого фінансового стану, в процесі розгляду апеляційної скарги, відповідачем був наданий лист Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби від 23.01.2014 року, відповідно до якого вбачається поновлення виконавчих проваджень по виконанню наказів по стягненню коштів з ПАТ «Одеська ТЕЦ» на користь позивача, що підтверджується постановами про поновлення виконавчих проваджень по виконанню наказів господарських судів Одеської області.
Таким чином судова колегія доходить до висновку, що усі наведені ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" в апеляційній скарзі обставини, а саме недоведеність тяжкого фінансового стану відповідача, щодо неможливості здійснити оплату за отриманий природний газ, не заслуговують на увагу, оскільки судом встановлено, наявність обставин які ускладнюють виконання судового рішення по даній справі.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував докази в обґрунтуванні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду та керуючись вимогам ст.121 ГПК України правомірно дійшов висновку, що відстрочка сприятиме виконанню рішення, на підставі чого обґрунтовано задовольнив заяву та відстрочив виконання рішення господарського суду Одеської області строком на один рік.
Судова колегія вважає, що усі доводи, заперечення та вимоги ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України", викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.
ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги та справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підстави своїх вимог, доводів і заперечень.
Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення задоволення позовних вимог ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" та надання розстрочки виконання рішення суду на один рік.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 26.03.2014 року по справі № 916/157/14 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" - без задоволення.
Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Одеської області від „26" березня 2014 року по справі № 916/157/14 залишити без змін.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови
складено „11" червня 2014 року.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя М.С. Петров