ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 40/414 05.06.14
За заявою Державного підприємства «Вугілля України»
Про відстрочку виконання рішення
За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенерголізинг»
(далі - позивач за первісним позовом)
До Державного підприємства «Вугілля України» (далі - відповідач за первісним позовом)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Державне підприємство «Антрацит» (далі - третя особа за первісним позовом)
Про стягнення 20 002 842,68 грн.
За зустрічним позовом Державного підприємства «Вугілля України»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенерголізинг»
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Державне підприємство «Антрацит»
Про визнання недійсним договору фінансового лізингу та застосування наслідків
його недійсності
Головуючий суддя Ващенко Т.М.
Судді: Бойко Р.В.
Смирнова Ю.М.
Представники учасників судового процесу:
Від Державного підприємства «Вугілля України» (заявника): Андрусенко Ю.С. - представник за довіреністю № 24-12/115-Д від 24.12.12.; Литвищенко М.Є. - пред. за дов. № 22-04/140-Д від 22.04.14.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенерголізинг»: Швець Р.П. - представник за довіреністю № б/н від 11.02.14.
Від Державне підприємство «Антрацит»: не з'явився
Обставини справи:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.07.12. у справі № 40/414 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенерголізинг» задовольнити повністю. Стягнуто з Державного підприємства «Вугілля України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенерголізинг» 20 002 842,68 грн. - основного боргу, 25 500,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні зустрічного позову Державного підприємства «Вугілля України» відмовлено повністю.
10.09.12. на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва були видані відповідний наказ.
15.05.14. до Господарського суду міста Києва через відділ діловодства від Державного підприємства «Вугілля України» надійшла заява, відповідно до якої заявник просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.12. у справі № 40/414 строком на три роки.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.05.14. заяву Державного підприємства «Вугілля України» про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.12. у справі № 40/414 призначено до розгляду на 29.05.14. 12-30.
Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 29.05.14. у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному, склад колегії суддів по розгляду вищевказаної заяви змінено, та передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Ващенко Т.М., суддя Бойко Р.В., суддя Смирнова Ю.М.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.05.14. вищевказаною колегією суддів прийнято до розгляду заяву Державного підприємства «Вугілля України» про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.12. у справі № 40/414.
В судовому засіданні 29.05.14. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 05.06.14. о 12-30.
05.06.14. представник Державного підприємства «Вугілля України» через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав заяву, відповідно до якої просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.12. у справі № 40/414 строком на вісімнадцять місяців.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенерголізинг» в судовому засіданні в усній формі заперечує проти задоволення вищевказаної заяви в повному обсязі.
Представник Державного підприємства «Антрацит» в судове засідання 29.05.14. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Таким чином, ухвала про відстрочку виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.
При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.
Згідно з вказівками, що містяться в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Вищезазначені норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. Проте, нормами чинного законодавства, зокрема Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому, суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення чи постанови.
Заява Державного підприємства «Вугілля України» про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.12. у справі № 40/414 обґрунтована наступними обставинами.
За результатами діяльності заявника у 2013 р. понесені збитки у розмірі 9 026 млн. грн., в першому кварталі 2014 р. розмір понесених збитків сягнув 133 935 млн. грн., що підтверджується консолідованим звітом про фінансові результати за 2013 р. та за І квартал 2014 р.
Судом враховано, що консолідована фінансова звітність - це фінансова звітність, яка відображає фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці (ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні), тобто надає правдиву та неупереджену інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
При цьому, заявник просить суд звернути увагу на те, що Державне підприємство «Вугілля України» створене відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України № 669 від 14.11.2003 р. з метою державного регулювання балансу ринку вугілля та спрямування фінансових потоків до державних вугледобувних підприємств для забезпечення їх стабільної безперебійної роботи. Так, на сьогоднішній день, заявник є оператором Оптового ринку вугільної продукції України, створеного 28.12.06., що підтверджується Договором між учасниками Оптового ринку вугільної продукції України. На сьогоднішній день загальний обсяг вугілля, що реалізується в Україні для потреб теплових електростанцій становить 84 млн. тонн в рік, (93% від загального обсягу поставки відвантажується через ДП «Вугілля України») з яких 97 % вугілля видобутку Донецького басейну.
Крім того, заявник зазначає, що у разі примусового виконання рішення № 40/414 на умовах визначених судом в рішенні від 31.07.2012 р., робота Державного підприємства «Вугілля України» буде повністю заблокована. Беручи до уваги те, останній є оператором оптового ринку вугільної продукції України, ситуація із блокуванням його роботи призведе до негативних наслідків по зупинці відвантаження енергетичного вугілля до ТЕС енергогенеруючих компаній, що по суті буде підривом енергетичної безпеки країни в умовах обмеженості газових ресурсів.
Разом з тим, Державне підприємство «Вугілля України» зазначає, що постійно провадить дії по стягненню в судовому порядку заборгованості із своїх боржників та станом на дату подачі заяви про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.12. у справі № 40/414, господарськими судами задоволено вимоги заявника та винесено рішення про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Західенерго» загальної суми у розмірі більше 486 003 млн. грн. яку було розстрочено на двадцять років.
Приписами ч. ч. 1, 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Судом враховано, що господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконання рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання, а тому, розглянувши мотиви поданої заяви, врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, дослідивши наявні докази, суд дійшов висновку, що відстрочення наявної у відповідача заборгованості забезпечить виконання рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.12. у справі № 40/414 і у майбутньому надасть можливість заявнику акумулювати необхідну грошову суму на виконання рішення без створення ризику визнання його банкрутом, внаслідок чого заява Державного підприємства «Вугілля України» відстрочку виконання рішення підлягає задоволенню.
Отже, виконання рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.12. у справі № 40/414 підлягає відстроченню на вісімнадцять місяців.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Заяву Державного підприємства «Вугілля України» про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.12. у справі № 40/414 задовольнити.
2. Відстрочити на вісімнадцять місяців виконання рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.12. у справі № 40/414.
Головуючий суддя Т.М. Ващенко
Судді Р.В. Бойко
Ю.М. Смирнова