ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/3801/14 20.05.14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомтрейд-Альянс»
До Публічного акціонерного товариства «Фідобанк»
Про стягнення 464 141,00 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача: Марченко Ю.А. представник за довіреністю № б/н від 04.04.14.
Від відповідача: Журавель Л.В. представник за довіреністю № 795 від 04.11.13.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомтрейд-Альянс» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Фідокомбанк» (далі - відповідач) про стягнення 464 141,00 грн.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідачем не було виконано свого обов'язку по наданню реєстратору заяви про припинення обтяження придбаних позивачем на торгах транспортних засобів заставою, записи про припинення обтяження в Державний реєстр обтяжень рухомого майна реєстратором внесені не були. Внаслідок вказаного позивач був позбавлений можливості виконати свої зобов'язання за Договором купівлі-продажу від 12.12.12. в частині звільнення майна від будь-яких обтяжень в термін до 20 грудня 2012 року, та був змушений за судовим рішенням сплатити контрагенту за Договором купівлі-продажу від 12.12.12. грошові кошти в розмірі 460 700,00 грн., судовий збір в розмірі 3 441,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.14. порушено провадження в даній справі та призначено її до розгляду на 10.04.14.
В судовому засіданні 10.04.14. представником позивача було подано заяву про заміну неналежного відповідача, яку позивач попросив залишити без розгляду заявою, поданою в судовому засіданні 22.04.14., та яку судом задоволено.
В судовому засіданні 10.04.14. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 22.04.14.
В судовому засіданні 22.04.14. представником позивача подано клопотання про здійснення процесуального правонаступництва відповідача, яке судом задоволено, внаслідок чого ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.14. здійснено процесуальне правонаступництво відповідача у справі № 910/3801/14 - Публічного акціонерного товариства «Фідокомбанк», та замінено його правонаступником - Публічним акціонерним товариством «Фідобанк».
В судовому засіданні 22.04.14. представником відповідача було подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечував з підстав, викладених в відзиві.
В судових засіданнях 22.04.14., 24.04.14., 15.05.14. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошувались перерви до 24.04.14., 15.05.14., 20.05.14., про що сторони були повідомлені під розписки.
При цьому в судових засіданнях 24.04.14. та 15.05.14. представником позивача було подано письмові пояснення по справі та ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.14. на підставі ст. 69 ГПК України за заявою позивача було продовжено строк вирішення спору в даній справі на п'ятнадцять днів.
В судовому засіданні 20.05.14. представником позивача підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 20.05.14. проти позову заперечував.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/3801/14.
В судовому засіданні 20.05.14. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
16.11.12. Кіровоградською філією Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «ЕЛІТ СЕРВІС» проводився аукціон із реалізації арештованого на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Фідобанк», що встановлено ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.14. в даній справі) заставного майна, що належало його боржнику - Приватному підприємству «Агроконтакт».
Позивач приймав участь у вказаному аукціоні та у відповідності до наявних в матеріалах справи протоколів про проведення аукціону з реалізації арештованого майна: № 10-0150/12-39, № 10-0150/12-40, № 10-0150/12-41, № 10-0150/12-45, № 10-0150/12-51, № 10-0150/12-52, № 10-0150/12-53, № 10-0150/12-54, № 10-0150/12-59, актів про проведення прилюдних торгів, став переможцем торгів по частині із виставлених лотів, а саме:
- автомобіль КАМАЗ 55102, самоскид, рік випуску - 2005 року, шасі № (кузов) НОМЕР_4, реєстраційний № НОМЕР_1, зареєстрований Кіровоградським МРЕВ ДАІ 28.04.05., Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5;
- автомобіль КАМАЗ 55102, самоскид, рік випуску - 2005 року, шасі № (кузов) НОМЕР_6, реєстраційний № НОМЕР_2, зареєстрований Кіровоградським МРЕВ ДАІ 28.04.05., Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_7;
- автомобіль КАМАЗ 55102 053, самоскид, рік випуску 2004 року, шасі № (кузов) НОМЕР_8, реєстраційний № НОМЕР_3, зареєстрований Кіровоградським МРЕВ ДАІ 17.05.05., Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія
НОМЕР_9;
- автомобіль КАМАЗ 55102, самоскид, рік випуску - 2005 року, шасі №(кузов) № НОМЕР_10, реєстраційний НОМЕР_11, зареєстрований Кіровоградським МРЕВ ДАІ 28.04.2005 року, Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_12;
- автомобіль КАМАЗ 55102, вантажний - С, рік випуску - 1988 року, шасі № (кузов) НОМЕР_13, реєстраційний НОМЕР_18, зареєстрований Кіровоградським МРЕВ ДАІ 27.03.03., Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_23;
- причіп СЗАП 85514, причіп-самоскид-Е, рік випуску - 2004 року, шасі № (кузов) НОМЕР_14 реєстраційний НОМЕР_19, зареєстрований Кіровоградським МРЕВ ДАІ 28.04.05., Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_24;
- причіп СЗАП 85514, причіп-самоскид-Е, рік випуску - 2004 року, шасі № (кузов) НОМЕР_15, реєстраційний НОМЕР_20, зареєстрований Кіровоградським МРЕВ ДАІ 28.04.05., Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_25;
- причіп СЗАП 85514, причіп-самоскид-Е, рік випуску - 2005 року, шасі № (кузов) НОМЕР_16, реєстраційний НОМЕР_21, зареєстрований Кіровоградським МРЕВ ДАІ 17.05.05., Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_26;
- причіп СЗАП 85514, причіп-самоскид-Е, рік випуску - 2004 року, шасі № (кузов) НОМЕР_17, реєстраційний НОМЕР_22, зареєстрований Кіровоградським МРЕВ ДАІ 28.04.05., Свідоцтво, про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_27, (далі - Майно).
Далі, відповідно до Договору купівлі-продажу від 12.12.12., що був укладений між позивачем як Продавцем та фізичною особою ОСОБА_4 як Покупцем, Продавець зобов'язався продати та передати Покупцю, а Покупець купити та прийняти від Продавця Майно.
Рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 12.11.13. у справі № 405/4792/13-ц встановлено наступне.
Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 39458181 від 20.12.12. за даними параметрами запиту в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна знайдено записи про приватне обтяження, тип обтяження: застава рухомого майна, обтяжував: ПАТ «Ерсте Банк», об'єкт обтяження: автомобіль вантажний, Камаз 55102, 2005 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_1; автомобіль вантажний Камаз 55102, 2005 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_2; автомобіль вантажний Камаз 55102, 2004 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_3; автомобіль вантажний Камаз 55102, 2005 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_28; автомобіль вантажний Камаз 55102, 1988 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_29; а також причеп СЗАП 85514, причіп-самоскид-Е, номер державної реєстрації НОМЕР_30; причіп СЗАП 85514, причіп-самоскид-Е, номер державної реєстрації НОМЕР_31; причіп СЗАП 85514, причіп-самоскид-Е, номер державної реєстрації НОМЕР_32; причіп СЗАП 85514, причіп-самоскид-Е, номер державної реєстрації НОМЕР_33.
24.12.12. Покупець в порядку п. 16 Договору купівлі-продажу від 12.12.12. звернувся з заявою до ТОВ «Агрокомтрейд-Альянс» з вимогою про повернення йому в строк до 27.12.12. внесеного за договором купівлі-продажу від 12.12.12. завдатку в розмірі 460 700 грн. 00 коп. та додаткової сплати завдатку в розмірі 460 700 грн. 00 коп. у зв'язку з невиконанням ТОВ «Агрокомтрейд-Альянс» своїх зобов'язань, передбачених п. п.1, 3, 12 Договору.
Відповідно до видаткового касового ордеру від 28.12.12. ТОВ «Агрокомтрейд-Альянс» повернуло Покупцю внесений ним завдаток згідно договору купівлі-продажу від 12.12.12. в розмірі 460 700 грн. 00 коп.
Вказаним рішенням встановлено, що в разі порушення Продавцем своїх зобов'язань, передбачених п.п.1, 3, 12 Договору, щодо звільнення майна від будь-яких обтяжень в термін до 20 грудня 2012 року із наданням витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, підтверджуючого відсутність у реєстрі записів про будь-які обтяження, та своєчасної передачі Покупцеві майна у належному стані, Продавець зобов'язаний протягом 3-ох банківських днів з дня допущення порушення повернути Покупцеві завдаток та додатково сплатити суму в розмірі отриманого завдатку.
Таким чином, рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 12.11.13. у справі № 405/4792/13-ц розірвано договір купівлі-продажу від 12 грудня 2012 року, укладений між Продавцем та Покупцем та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомтрейд-Альянс" на користь фізичної особи ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 460 700,00 грн. судовий збір в розмірі 3 441,00 грн.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір. (п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Оскільки, на момент розгляду даної справи набрало законної сили та діє рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 12.11.13. у справі № 405/4792/13-ц, то встановлені у ньому факти мають обов'язкову силу для вирішення даної справи.
Вказане спростовує твердження відповідача про те, що неможливо дійти висновку про правомірність укладення між Покупцем та Продавцем Договору купівлі-продажу від 12.12.12.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідачем не було виконано свого обов'язку по наданню реєстратору заяви про припинення обтяження придбаних позивачем на торгах транспортних засобів заставою, записи про припинення обтяження в Державний реєстр обтяжень рухомого майна реєстратором внесені не були. Внаслідок вказаного позивач був позбавлений можливості виконати свої зобов'язання за Договором купівлі-продажу від 12.12.12. в частині звільнення майна від будь-яких обтяжень в термін до 20 грудня 2012 року, та був змушений за судовим рішенням сплатити контрагенту за Договором купівлі-продажу від 12.12.12. грошові кошти в розмірі 460 700,00 грн., судовий збір в розмірі 3 441,00 грн.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже, суд дає самостійну оцінку доказам на підставі чинного законодавства і не зв'язаний позицією сторін.
Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі реалізації предмета застави.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про заставу», застава припиняється, зокрема, в разі примусового продажу заставленого майна.
Приписами ч. 3 ст. 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.
Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.04. № 830, передбачено, що відомості про припинення обтяження реєструються на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи. Після припинення обтяження обтяжувач самостійно, на письмову вимогу вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати реєстратору заяву про припинення обтяження і виключення його з Реєстру (п. 24). Реєстратор вносить до Реєстру відомості про припинення обтяження в день надходження заяви чи рішення уповноваженого органу (п. 25).
Таким чином відповідач був зобов'язаний ще до грудня 2012 року самостійно подати реєстратору заяву про припинення обтяження заставою і забороною відчуження придбаного позивачем на торгах Майна та виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна наявних в ньому записів в частині обтяження придбаного Майна.
Вказаних зобов'язань відповідачем самостійно виконано не було, зазначене Публічним акціонерним товариство «Фідобанк» не спростовано.
В зв'язку з зазначеним позивач 12.12.12. звернувся до відповідача з листом № 127 від 12.12.12. з вимогою вилучити з Реєстру внесені записи про обтяження придбаного Майна.
Разом з тим, всупереч вимогам законодавства заяву про припинення обтяження заставою придбаних позивачем на торгах транспортних засобів відповідач реєстратору не подав, записи про припинення обтяження в Державний реєстр обтяжень рухомого майна реєстратором внесені не були.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Як вбачається зі змісту ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у певних витратах.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За змістом ст. 623 Цивільного кодексу України вбачається, що відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності.
Таким чином, для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.
Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (постанова Верховного Суду України у справі № 42/266-6/492 від 30.05.2006 р.).
Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності порушення відповідача покладено на позивача, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками.
При цьому, встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків.
Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Частиною 3 ст. 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків у разі невиконання обов'язку після припинення обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру.
Судом встановлено, що всупереч вимогам законодавства України, відповідач заяву про припинення обтяження заставою придбаних позивачем на торгах транспортних засобів реєстратору до 18.12.12. не подав, записи про припинення обтяження в Державний реєстр обтяжень рухомого майна реєстратором внесені не були.
Вказане стало підставою для розірвання Покупцем Договору купівлі-продажу та стягнення з позивача 460 700,00 грн. за невиконання зобов'язань за вказаним Договором в частині звільнення Майна від будь-яких обтяжень в термін до 20 грудня 2012 року.
При цьому, судом встановлено, що зазначені грошові кошти було сплачено Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрокомтрейд-Альянс» фізичній особі ОСОБА_4 видатковим касовим ордером від 05.02.14.
Твердження відповідача про те, що йому не відомо коли саме Державна виконавча служба передала новому власнику - позивачеві транспортні засоби, що були придбані на аукціоні, про те, що відповідачу не було відомо чи перераховано кошти позивачем, та про отримання кошти від реалізації Майна 17.01.12., не приймається судом до уваги з огляду на те, що за приписами ст. 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обов'язок подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру в обтяжувача виникає не з моменту передачі придбаного на аукціоні майна покупцеві, не після надходження коштів на рахунок обтяжувача-стягувача у виконавчому провадженні, а з моменту припинення обтяження, як є, зокрема, реалізація предмета застави. При цьому, судом враховано, що грошові кошти надійшли на рахунок відповідача 17.01.12., внаслідок чого останній мав достатньо часу до 12.12.12. для подачі заяви на припинення обтяження як після реалізації Майна, так і після надходження до нього коштів від реалізації Майна чи після звернення позивача з листом від 12.12.12. Разом з тим, обтяження з Майна було знято 03 та 05 березня 2013 року.
Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що позивачем були понесені фактичні витрати (збитки) на суму сплачених ним грошових коштів фізичній особі ОСОБА_4 в зв'язку із невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрокомтрейд-Альянс» зобов'язань за Договором купівлі-продажу від 12.12.12. в частині звільнення Майна від будь-яких обтяжень в термін до 20 грудня 2012 року, оскільки таке невиконання є наслідком невиконання відповідачем свого обов'язку по подачі заяви про припинення обтяження заставою придбаних позивачем на торгах транспортних засобів реєстратору до 18.12.12., позовні вимоги з урахуванням усього вищенаведеного підлягають задоволенню в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» на користь позивача 460 700,00 грн. збитків.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача на свою користь 3 441,00 грн. збитків задоволенню не підлягають, оскільки зазначені грошові кошти є витратами по сплаті судового збору, що підлягають відшкодуванню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомтрейд-Альянс» за розгляд справи № 405/4792/13-ц Ленінським районним судом міста Кіровограда та обов'язок зі сплати яких міг не виникнути у позивача за умови добровільного виконання вимоги фізичної особи ОСОБА_4 про сплату грошових коштів за Договором купівлі-продажу від 12.12.12.
Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» (01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, б. 10; ідентифікаційний код 14351016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомтрейд-Альянс» (25012, м. Кіровоград, провулок Будьонного, б. 3; ідентифікаційний код 37297675) 460 700 (чотириста шістдесят тисяч сімсот) грн. 00 коп. - збитків, 9 214 (дев'ять тисяч двісті чотирнадцять) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині в позові відмовити.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 26.05.14.
Суддя Т.М. Ващенко