11.06.2014р. Справа № 907/355/14
За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз", м. Ужгород
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Магазин „Взуття", м. Ужгород
про стягнення загальної суми 13 160,63грн. (в тому числі сума 12 053,98грн. - основний борг, сума 809,43грн. - нарахована пеня та сума 297,22грн. - три проценти річних).
Суддя В.І. Карпинець
За участю представників сторін:
від позивача : Коцур Т.Б. - начальник відділу претензійно - позовної роботи ПАТ „Закарпатгаз" за дов. від 21.11.2013р.
від відповідача: не з"явився.
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз", м. Ужгород (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Магазин „Взуття", м. Ужгород (далі - відповідач) про стягнення загальної суми 13 160,63грн. (в тому числі сума 12 053,98грн. - основний борг, сума 809,43грн. - нарахована пеня та сума 297,22грн. - три проценти річних).
Представник позивача у даному судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві (а.с. 4-6) та з посиланням на підтвердження позовних вимог долученими до матеріалів справи доказами та додатково зазначила про відсутність доказів сплати відповідачем на користь позивача заявленої до стягнення суми позовних вимог, у підтвердження чого подано бухгалтерську довідку від 11.06.2014р. (а.с. 31).
Відповідач повторно, при наявності, письмовий відзив на позов з доказами в його обґрунтування не подав та свого уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не направив. Ухвала суду від 30.05.2014р. про відкладення розгляду справи №907/355/14, була надіслана судом на юридичну адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві: м. Ужгород, вул. Корзо, 17, яка є ідентичною адресі, зазначеній у витязі з ЄДРЮО та ФОП (а.с. 26-27), на адресу суду не поверталась, що засвідчує обставину її (даної ухвали суду) отримання відповідачем.
Суд також зазначає, що ухвала суду від 16.04.2014р. про порушення провадження у справі №907/355/14, яка була надіслана судом відповідачеві на юридичну адресу, зазначену позивачем у позовній заяві: м. Ужгород, вул. Корзо, 17, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, була отримана відповідачем за даною адресою, що підтверджено повідомленням про вручення 18.04.2014р. відповідачеві вищезазначеної кореспонденції суду (а.с.3). Дана обставина також засвідчує той факт, що відповідачеві відомо про наявність даного спору по даній справі.
За вищенаведених обставин, судом вжито достатніх заходів щодо повідомлення учасників судового процесу (в тому числі і відповідача) про вчинення вищезазначених процесуальних дій по даній справі, а тому спір по даній справі у даному судовому засіданні вирішується, з урахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України, на підставі наявних у справі матеріалів в порядку ст. 75 ГПК України.
Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.
Вивчивши та проаналізувавши подані по справі доказові матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Як вбачається з матеріалів справи, між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз", м. Ужгород, як Постачальником (далі - позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Магазин „Взуття", м. Ужгород, як Споживачем (далі - відповідачем) було укладено Договір №1325/У від 03.01.2012р. на постачання природного газу за регульованим тарифом (далі - Договір, а.с.16-18).
Відповідно до п.п.1.1 р. 1 Договору, Постачальник постачає природний газ Споживачу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором. Відповідно до р.2 даного Договору послуги з постачання газу підтверджуються підписаним Сторонами актом приймання - передачі газу.
Позивачем, у відповідності до вищезазначеного Договору, у періоді травень місяць 2013р., було поставлено відповідачеві природного газу у кількості 2 553,00 куб. м., з урахуванням вартості послуг з постачання газу, по об"єкту споживання за адресою м. Ужгород, вул. Корзо, 17, на загальну суму 12 053,98грн. та факт прийняття відповідачем від позивача вищезазначеної кількості поставленого газу, підтверджується Актом №5655 від 31.05.2013р. приймання - передачі природного газу, підписаним у двосторонньому порядку та скріпленим печатками сторін (а.с. 21).
Підпунктом 4.7 розділу 4 Договору передбачено, що оплата за газ здійснюється Покупцем шляхом 100% передоплати вартості запланованих місячних обсягів до 25 числа місяця попереднього місяця поставки. Остаточний розрахунок за звітний місяць здійснюється на підставі двохстороннього акту приймання - передачі газу до 5 числа місяця, наступного за звітним місяцем поставки газу.
Відповідачем у вищезазначений термін не було здійснено оплату отриманого природного газу у вищезазначеній кількості, а тому у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 12 053,98грн..
Суд зазначає, що позивачем вживалися заходи щодо можливості погашення відповідачем наявної суми 12 053,98грн. боргу, шляхом надсилання відповідачеві письмової вимоги від 12.08.2013р. №07/2280 про сплату заборгованості за спожитий природний газ (а.с. 11), що підтверджується описом від 12.08.2013р. вкладення у цінний конверт та поштовою квитанцією від 12.08.2013р. №3434 (а.с.9), яка залишена відповідачем без задоволення.
Відповідачем не було погашено дану заборгованість, тому на день подання позивачем позову є наявна заборгованість у сумі 12 053,98грн..
Докази, які б засвідчували факт погашення відповідачем заявленої позивачем до стягнення суми 12 053,98грн. основного боргу, на день вирішення судом спору по суті, у даному судовому засіданні - відсутні та дана обставина також підтверджується додатково поданою бухгалтерською довідкою позивача від 11.06.2014р. (а.с. 31).
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За вищенаведених обставин, у відповідача наявна перед позивачем заборгованість у сумі 12 053,98грн. основного боргу, тому, з урахуванням вищезазначених норм ЦК України та ГК України, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 12 053,98грн., є такими, що належним чином відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами, не спростовані відповідачем, а тому вказана сума боргу підлягає до стягнення з відповідача в примусовому порядку на користь позивача.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв"язку з вищенаведеною нормою, є правомірним нарахування позивачем відповідачеві трьох процентів річних у сумі 297,22грн., яка зазначена у позовній заяві та обґрунтований розрахунок якої наведено у розрахунку (а.с.13), та який перевірено судом, а тому дана сума також підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку на користь позивача.
Відповідно до вимог п.2 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки (штрафу, пені), встановлюється Договором.
Вимогами п.п. 6.2.2 Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Позивачем заявлена до стягнення з відповідача нарахована пеня у сумі 809,43 грн., яка зазначена у позовній заяві та обґрунтований розрахунок якої, відповідно до вимог п. 6.2.2 Договору та з урахуванням вимог п.6 ст.232 ГК України, наведено у розрахунку (а.с.14) та який перевірено судом, а тому дана сума також підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку на користь позивача.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача суми 1 827,00 грн. понесених витрат по оплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 193, 232 п.6 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 546 п.1, 551 п.2, 549, 625 ч.2 Цивільного кодексу України та ст.ст. 4, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 75, 77, 82 - 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Магазин „Взуття" / м. Ужгород, вул. Корзо, 17, код ЄДРПОУ 13599139 / на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз" /м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2, код ЄДРПОУ 05448610/ загальну суму 13 160,63грн. (в тому числі сума 12 053,98грн. - основний борг, сума 809,43грн. - нарахована пеня та сума 297,22грн. - три проценти річних) та суму 1 827,00 грн. у відшкодування витрат по сплаченому судовому збору. Видати наказ. 3. Рішення суду набирає законної сили в порядку встановленому відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені вимогами ст. 93 ГПК України.
Суддя В.І. Карпинець