10 червня 2014 року Справа № 904/8951/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого, Н. Волковицької, Л. Рогач
розглянувши матеріали касаційної скаргиВиконавчого комітету Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради
на постановувід 10.04.2014 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі№ 904/8951/13 господарського суду Дніпропетровської області
за позовомВиконавчого комітету Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
простягнення 22522,69 грн.
Подана Виконавчим комітетом Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради касаційна скарга № 6-17/218 від 28.04.2014 року на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 року не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно частини 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 р." № 719-VII від 16.01.2014 року мінімальна заробітна плата на 2014 рік з 01.01.2014 року встановлена в розмірі 1 218,00 грн.
Згідно підпункту "1" пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюються у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Підпунктом "5" пункту 2 частини 2 статті 4 вказаного Закону передбачено, що судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Таким чином, за подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 року у даній справі скаржник повинен був сплатити 913,50 грн.
Однак, у поданих до Вищого господарського суду України матеріалах касаційної скарги Виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради відсутні будь-які докази сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.
Отже, скаржником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, що є безумовною підставою для її повернення згідно з пунктом 4 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради на постанову від 10.04.2014 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 904/8951/13 господарського суду Дніпропетровської області повернути скаржнику.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л. Рогач