10 червня 2014 року Справа № 908/2790/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді суддівДобролюбової Т.В., Гоголь Т.Г., Швеця В.О. (доповідач)
розглянувши касаційну скаргуОСОБА_4
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 12.02.14
у справі№ 908/2790/13 Господарського суду Запорізької області
за позовомОСОБА_4
до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-Сервіс"; 2. Комунального підприємства "Виробничий комбінат "Тепло-Водоканал"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні другого відповідачаДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція"
провизнання недійсним договору про заміну кредитора
У судовому засіданні 05.06.14 у справі було оголошено перерву до 10.06.14. до 15 год. 30 хв.
за участю представників сторін від:
позивача: ОСОБА_5 (дов. від 07.09.13),
відповідача-1: Руденко Є.В. (дов. від 26.02.14),
відповідача-2: Куріленко О.П. (дов. від 02.06.14),
третьої особи: Нагорний Р.С. (дов. від 24.03.14)
ОСОБА_4 звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-Сервіс" та Комунального підприємства "Виробничий комбінат "Тепло-Водоканал", в якому просила визнати недійсним договір про заміну кредитора (відступлення права вимоги) № 01/06-12 від 15.06.12, укладений між відповідачами та повернути сторони у первісний стан. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний договір, сума якого перевищує 10 000 000 грн., укладений директором ТОВ "Ельдорадо-Сервіс" з перевищенням повноважень, визначених рішеннями загальних зборів учасників товариства, яке оформлене протоколом від 07.06.12. При цьому позивач посилалась на приписи статей 93, 203, 207, 215, 236 Цивільного кодексу України, статті 11 Закону України "Про господарські товариства".
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.09.13, ухваленим суддею Сушко Л.М., позов задоволено. Рішення суду вмотивоване доведеністю матеріалами справи перевищення директором ТОВ "Ельдорадо-Сервіс" повноважень, щодо підписання угод про відступлення права вимоги на суму, що перевищує 10 000 000 грн. без письмової згоди учасників товариства та порушенням у зв'язку із цим прав позивача. З огляду на що, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання спірного договору про заміну кредитора недійсним та повернення сторін договору у первісний стан. При цьому суд керувався приписами статей 93, 203, 215, 216, 227 Цивільного кодексу України, статті 11 Закону України "Про господарські товариства".
Донецький апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Склярук О.І. - головуючий, Дучал Н.М., Сгара Е.В., за апеляційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", постановою від 12.02.14 перевірене рішення місцевого господарського суду скасував, прийняв нове рішення, яким у позові відмовив. Вмотивовуючи оскаржувану постанову апеляційний суд виходив з відсутності у статуті ТОВ "Ельдорадо-Сервіс" та у відомостях, що вміщені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, обмежень керівника цього товариства. Водночас апеляційний суд дійшов висновку про відсутність у позивача права на звернення із даним позовом. При цьому керувався приписами статей 92, 203, 215 Цивільного кодексу України.
Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, ОСОБА_4 звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує на те, що не здійснення державної реєстрації змін до статуту товариства щодо обмеження повноважень директора, не свідчить про відсутність таких обмежень, які передбачені рішенням загальних зборів учасників товариства. Також позивач зазначає про помилковий висновок апеляційного суду щодо відсутності у нього права на звернення із даним позовом. При цьому посилається на порушення апеляційним судом приписів статей 92, 203, 206, 207, 227 Цивільного кодексу України, статті 47 Господарського процесуального кодексу України.
На адресу Вищого господарського суду України від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому третя особа вказала про законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим просить залишити її без змін, а касаційну скаргу позивача - без задоволення.
Також надійшов відзив на касаційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-Сервіс", в якому останнє підтримало доводи касаційної скарги, у зв'язку із чим просить її задовольнити.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представників сторін та третьої особи, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 15.06.12 між Товариством з обмеженою відповідальність "Ельдорадо-Сервіс" (первісний кредитор) та Комунальним підприємством "Виробничий комбінат "Тепло-Водоканал" (новий кредитор) укладено договір про заміну кредитора (відступлення права вимоги) № 01/06-12. За умовами пункту 1.1. договору, первісний кредитор (ТОВ "Ельдорадо-Сервіс") передає, а новий кредитор (КП "Виробничий комбінат "Тепло-Водоканал") приймає на себе право вимоги боргу відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" Державного підприємства НАЕК "Енергоатом" (боржник). У пункті 2.1. договору сторони визначили, що сума відступленого права (дебіторської заборгованості за основним договором), що переходить від первісного кредитора до нового кредитора на умовах цього договору становить 14 256 536,28 грн. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-Сервіс" та Комунального підприємства "Виробничий комбінат "Тепло-Водоканал" про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору про заміну кредитора № 01/06-12 від 15.06.12 та повернення сторін у первісний стан. Підставою позову визначено відсутність у керівника ТОВ "Ельдорадо-Сервіс" повноважень на вчинення спірного правочину та порушення у зв'язку з його вичненням прав позивача. Скасовуючи рішення у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, однак, такий висновок суду визнається помилковим, оскільки судом апеляційної інстанції обставини, що встановлені місцевим господарським судом, спростовані не були. Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним. За приписами статті 215 вказаного Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Відповідно до частин 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Отже, угода може бути визнана недійсною лише з підстав, передбаченими законом. Відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Аналогічні положення містяться і у статті 11 Закону України "Про господарські товариства", відповідно до якої учасники товариства зобов'язані, зокрема, додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства. Дослідивши обставини і зібрані у справі докази та надавши оцінку оспорюваному договору про заміну кредитора (відступлення права вимоги), місцевий господарський суд установив, що спірний договір зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-Сервіс" підписано генеральним директором Фурдуй Г.Г. Установив суд першої інстанції і те, що загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-Сервіс" прийнято рішення про обмеження права директора товариства щодо вчинення правочину. Цим рішенням (яке оформлено протоколом загальних зборів учасників від 07.06.12) передбачено, що у разі вчинення угоди на суму, яка перевищує 10 000 000 грн., необхідна згода усіх учасників товариства. Водночас місцевим господарським судом установлено, що сума вчиненого правочину значно перевищує суму, яка визначена у вказаному рішенні загальних зборів учасників товариства. При цьому із матеріалів справи убачається, що ОСОБА_4 є власником 50% Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-Сервіс". Таким чином, суд першої інстанції, і цього не спростовано апеляційним судом, установив факт порушення спірним договором прав та охоронюваних законом інтересів заінтересованої особи - позивача у справі як власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-Сервіс". Водночас колегія суддів визнає помилковим і посилання апеляційного суду на частину 3 статті 92 Цивільного кодексу України та пункт 3.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.13 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними". При цьому апеляційний суд виходив з тієї обставини, що обмеження повноважень керівника ТОВ "Ельдорадо-Сервіс" не були внесені до статуту товариства та зереєстровані у встановленому законом порядку, про що друга сторона правочину не була обізнана. Проте, колегія зазначає, що ці докази використовуються тоді, коли якась особа заперечує про наявність та обізнаність щодо обмеження повноважень представника юридичної особи. У даному випадку суд першої інстанції установив наявність обмежень керівника ТОВ "Ельдорадо-Сервіс", визначених рішенням загальних зборів учасників товариства та обізнаність сторонами спірного правочину щодо таких обмежень, про що відповідач-2 (КП "Виробничий комбінат "Тепло-Водоканал") не заперечував як під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій, так і у суді касаційної інстанції. Таким чином, суд першої інстанції, і цього не спростовано апеляційним судом, установив обставини, з якими закон пов'язує визнання недійсним правочину, з огляду на що, висновок суду про задоволення позовних вимог визнається правомірним. Проте, скасовуючи рішення у справі, суд апеляційної інстанції наведеного не врахував, що призвело до безпідставного скасування законного рішення у справі. Відтак доводи, викладені в касаційній скарзі знайшли своє підтвердження, тому постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення у справі. Судові витрати за розгляд касаційної скарги відносяться на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.14 у справі № 908/2790/13 Господарського суду Запорізької області скасувати.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 10.09.13 залишити в силі.
Головуючий суддя: Т. Добролюбова
Судді: Т. Гоголь
В. Швець