Справа № 761/13319/14-к
Провадження №1-в/761/222/2014
іменем України
03 червня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
представника КВІ ОСОБА_4
засудженого: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання заступника начальника Шевченківського РВ КВІ м. Києва ОСОБА_6 про звільнення від покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році»
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, працюючого диспетчером по випуску ТРЕД №2 КП «Київпастранс», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, засудженого 01.02.2011 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч.2 ст.286 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки. Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 12.09.2012 року невідбута частина покарання замінена на виправні роботи строком на 2 роки з відрахуванням 10 % заробітку на користь держави,
встановив:
На розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання заступника начальника Шевченківського РВ КВІ м. Києва ОСОБА_6 про звільнення від подальшого відбування основного та додаткового покарання на підставі ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році» засудженого ОСОБА_5 . Клопотання обґрунтовується тим, що на день набрання чинності вказаним законом ОСОБА_5 відбув більше ? строку покарання.
В судовому засіданні представник Шевченківського РВ КВІ м. Києва ОСОБА_4 клопотання підтримав та просив звільнити ОСОБА_5 від основного та додаткового покарань на підставі п. «г» ст.4 Закону України «Про амністію у 2014 році».
Засуджений ОСОБА_5 просив звільнити його від відбування покарання на підставі п. «г» ст.4 Закону України «Про амністію у 2014 році».
Прокурор не заперечувала проти звільнення від подальшого відбування покарання засудженого ОСОБА_5 , який підпадає під дію п. «г» ст.4 Закону України «Про амністію у 2014 році».
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали особової справи засудженого ОСОБА_5 , суд знаходить можливим звільнити останнього від подальшого відбування покарання на підставі п. «в» ст.4 Закону України «Про амністію у 2014 році», виходячи з наступного.
Так, ОСОБА_5 засуджений 01.02.2011 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч.2 ст.286 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки. Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 12.09.2012 року невідбута частина покарання замінена на виправні роботи строком на 2 роки з відрахуванням 10 % заробітку на користь держави.
Згідно п.«г» ст.4 Закону України «Про амністію у 2014 році» підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, крім тих, що підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статей 1, 2 і 3 цього Закону, які засуджені за злочини, вчинені з необережності, за які законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше дванадцяти років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.
Відповідно до п. «а» ч.2 ст.9 вказаного Закону, його застосування здійснюється до осіб, яких звільнено від відбування покарання з випробуванням, та осіб, яких засуджено до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, крім покарання у виді штрафу, - за поданням органу виконання покарань, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, або за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника.
Згідно положень ст. 14 Закону України «Про амністію у 2014 році», особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений за тяжкий злочин, вчинений з необережності, який поєднаний з насильством, небезпечним для життя, вчинений до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році».
Станом на 19.04.2014 року ОСОБА_5 відбув більше половини призначеного строку основного покарання.
Таким чином, засуджений ОСОБА_5 не підлягає звільненню від покарання на підставі ст.ст. 1, 2, 3 Закону України «Про амністію у 2014 році», але є таким, що відповідно до п. «г» ст.4 цього Закону підлягає звільненню від подальшого відбування покарання.
Підстав, передбачених Законом України «Про амністію у 2014 році» та Законом України «Про застосування амністії в Україні», за яких до ОСОБА_5 неможливо було б застосувати амністію, судом не встановлено.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність звільнити ОСОБА_5 від подальшого відбування основного покарання, призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 01.02.2011 року, невідбута частина якого замінена постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 12.09.2012 року на виправні роботи строком на 2 роки з відрахуванням 10 % заробітку на користь держави, та додаткового покарання, на підставі п.«г» ст.4 Закону України «Про амністію у 2014 році».
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 4 п.«г», 9, 10, 12, 14 Закону України «Про амністію у 2014 році», ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», ст. 86 КК України, суд
Звільнити ОСОБА_5 від подальшого відбування основного покарання, призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 01.02.2011 року, невідбута частина якого замінена постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 12.09.2012 року на виправні роботи строком на 2 роки з відрахуванням 10 % заробітку на користь держави, та від додаткового покарання, на підставі п.«г» ст.4 Закону України «Про амністію у 2014 році».
На ухвалу суду протягом семи днів із дня її винесення можуть бути подані апеляції до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.
Суддя :