Справа № 361/2453/14-ц
Провадження № 2/361/1261/14
03.06.2014
03 червня 2014 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді Маценко Н.П.
при секретарі Телепі Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
У квітні 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із даним позовом, в якому просить суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором від 31.01.2013 року в розмірі 27374,25 грн. та судовий збір в розмірі 273,74 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 31.01.2013 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 20515,84 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
За умовами угоди погашення заборгованості здійснюється починаючи з 1 по 25 число кожного місяця шляхом надання банку грошових коштів
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана генеральна угода разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір, підтверджується підписом у заяві.
Далі зазначає, що взяті на себе зобов'язання банк виконав в повному обсязі. Щодо відповідача, то остання ухиляється від належного виконання зобов'язання по поверненню суми кредиту та відсотків за користування ним.
Станом на 09.02.2014 року її заборгованість становить 27374,25 грн. з яких заборгованість за кредитом складає 17612,39 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом 1203,07 грн., штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди 6779,06 грн., штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 1279,73 грн. З підстав стягнення заборгованості за кредитним договором банк змушений звернутися до суду.
У судовому засіданні представник позивача Откидач С.В. позовні вимоги підтримала у повному обсязі, пояснила, що 31.01.2013 року між сторонами по даній справі укладено договір реструктуризації, за умовами якого відповідачка зобов'язана була кожного місяця сплачувати на рахунок позивача 744,32 грн. У період із січня до травня 2013 року ОСОБА_1 погашала заборгованість, однак після у останньої виникла про строчка. У період з 2014 року ОСОБА_1 частково сплачувала кошти, однак умови договору реструктуризації порушила у зв'язку з чим їй нараховувалися штрафні санкції. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, пояснила, що відповідачкою своєчасно виконано всі платежі на суму 7437,10 грн. за період з грудня 2013 року, січень та лютий 2014 року. При цьому банком не здійснювалося списання з її рахунку коштів на погашення заборгованості, хоча їх було достатньо. Загальна сума боргу з відсотками має складати 13078,74 грн. Позовні вимоги щодо стягнення штрафних санкцій взагалі є безпідставними, так як платежі вносилися нею своєчасно,підстави для нарахування штрафу відсутні. Просить у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до вимог ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 31..01.2013 року між сторонами по даній справі укладено генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт згідно з п. 2.1 якої банк надає позичальнику строковий кредит у розмірі 20515,84 грн. на строк 36 місяців з 31.01.2013 року по 31.01.2016 року у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
За умовами вказаної угоди погашення заборгованості здійснюється починаючи з 1 по 25 число кожного місяця шляхом надання банку грошових коштів в сумі 744,32 грн. для погашення заборгованості по кредиту, що складається із заборгованості по кредиту, відсотків, та інших витрат згідно із умовами та правилами.
З матеріалів справи вбачається, що при укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до довідки за № 241170 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України позивач по даній справі значить зареєстрованим як ПАТ КБ «ПриватБанк».
Згідно з банківською ліцензією за №22 ПАТ КБ «ПриватБанк» надано право здійснювати банківські операції, визначені пунктами 5-11 ч. 2 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність».
Правилами ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З матеріалів справи достовірно встановлено, що відповідачка порушила свої зобов'язання щодо щомісячного повернення частини кредиту на умовах та в строк визначений кредитним договором. Так, з виписки по рахунку ОСОБА_1 вбачається, що остання здійснювала часткове погашення заборгованості у сумі, що не відповідає умовам Генеральної угоди. Таке виконання останньою взятих на себе зобов'язань є неналежним, тобто здійснених у порушення умов договору.
Відповідно до розрахунку борг ОСОБА_1 станом 09.02.2014 року складає 27374,25 грн. з яких заборгованість за кредитом - 17612,39 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом - 1203,07 грн., штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди - 6779,06 грн., штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 1279,73 грн.
Сплата штрафу в розмірі 6779,06 грн. за порушення строку погашення заборгованості передбачена умовами генеральної угоди від 31.01.2013 року, яку відповідачка особисто підписувала, відповідно визнавала її умови.
За правилами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При розгляді даної справи по суті достовірно встановлено, що відповідачка порушила взяті на себе зобов'язання щодо належного виконання кредитного договору - своєчасного погашення суми кредиту та відсотків за його користування. Сума заборгованості в розмірі 27374,25 грн. підлягає стягненню з відповідачки в повному обсязі.
Наведені представником відповідача заперечення, суд не може прийняти до уваги, так як вони жодним доказом не підтверджені та не спростовують доводів позивача щодо наявності у ОСОБА_1 заборгованості перед банком за порушення умов договору в розмірі 27374,25 грн.
Крім того, судом враховується, що відповідно до анкети-заяви, підписаної відповідачкою особисто /а. с. 4/ остання ознайомлена із Умовами, Правилами надання банківських послуг та із тарифами ПриватБанку.
Враховуючи наведені позовні вимоги є доведеними і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. З цих підстав вимоги позивача про стягнення судового збору також підлягають задоволенню в розмірі 273,74грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509-510, 525-527, 530, 611, 612, 1054-1055 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження місто Бровари, податковий номер НОМЕР_1, яка проживає за адресою АДРЕСА_1 на користь приватного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» код ЄДРПОУ 14360570 р/р 29092829003111 (для погашення заборгованості), р/р № 64993919400001 (для відшкодування судових витрат) МФО 305299 заборгованість за кредитним договором в розмірі 27374 (двадцять сім тисяч триста сімдесят чотири) грн. 25 коп. та судовий збір в розмірі 273 (двісті сімдесят три) грн. 74 коп.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Броварський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Н. П. Маценко