125/1253/14-а
2-а/125/47/14
30.05.2014 м. Бар Вінницької області
Барський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Питель О.В.,
за участі секретаря Крикливої О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Барського районного суду Вінницької області з позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. Свої вимоги мотивував тим, що звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області з заявою про призначення пільгової пенсії за віком як трактористу, однак, у призначенні пенсії відповідач відмовив, мотивуючи відмову відсутністю необхідного стажу.
Такі дії відповідача позивач вважає протиправними, оскільки відповідне право позивача належно підтверджено відповідними записами у трудовій книжці, даними архівних довідок та рішенням Барського районного суду Вінницької області від 27.01.2014, а тому звернувся до суду та просив визнати дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії протиправними та зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах.
У судове засідання представник позивача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності від 14.04.2014 (а.с. 11), не з'явилася, подала до суду заяву про те, що позов підтримує, просить задовольнити його у повному обсязі та розглянути справу у її відсутність (а.с. 43).
Представник відповідача Бухтяк С.М., який діє на підставі довіреності №938/06-28/02 від 20.05.2014 (а.с. 45), у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про те, що просить розглядати справу у його відсутності (а.с. 44).
Відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
Дослідивши матеріали справи, ураховуючи заяви представників сторін, оцінивши докази у сукупності, судом було встановлено наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Згідно з даними копії трудової книжки серії УКР №2163494 від 15.05.1989, трудовий стаж позивача на посаді тракториста-машиніста становить 19 років 10 місяців 10 днів (а.с. 27-31), наведене також підтверджується даними копії протоколу №262 від 10.04.2014 (а.с. 16).
Відповідно до даних копії протоколу №262 від 10.04.2014 позивачу відмовлено у призначені пенсії згідно з п. «в» ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи (а.с. 16).
Згідно з даними копії рішення Барського районного суду Вінницької області від 27.01.2014 було встановлено факт, що має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_1 працював на посаді тракториста зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового сезону у рослинництві у колгоспі ім. Калініна с. Митки Барського району Вінницької області у період з 10.06.1976 по 23.09.1976. Рішення суду набрало законної сили 07.02.2014 (а.с. 15).
Відповідно до даних копії архівної довідки №211-2 від 18.04.2013, фонд СВАТ «Мир» с. Киянівка Барського району відбулися зміни у назві: 1952-1992 - колгосп ім. Калініна с. Митки; 1992-1997 - Держгосп «Мир» с. Киянівка; 1997-2009 - СВАТ «Мир» с. Киянівка (а.с. 24).
Відповідно до даних копій архівних довідок від 18.04.2013 у книгах нарахування заробітної плати колгоспу ім. Калініна с. Митки, пізніше колгоспу ім. Калініна с. Митки та КСГП «Нива» с. Митки, з грудня 1978 року по квітень 2000 року значиться ОСОБА_1 та вказано розмір заробітної плати останнього за вказаний період (а.с. 17-21).
Право на призначення пільгової пенсії за віком, передбаченої пунктом «в» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» мають трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений Постановою КМУ від 12.08.1993 №637, передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, судом було встановлено, що трудовий стаж позивача на посаді тракториста-машиніста становить 19 років 10 місяців 10 днів, що підтверджується даними трудової книжки та архівних довідок, та не оспорювалося сторонами. Крім того, рішенням Барського районного суду Вінницької області від 27.01.2014 було встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді тракториста зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового сезону у рослинництві у колгоспі ім. Калініна с. Митки Барського району Вінницької області у період з 10.06.1976 по 23.09.1976, тобто ще 3 місяці та 13 днів, оскільки рішення суду набрало законної сили, то обставини, що ним встановлені не потребують доказування. Таким чином, загальний трудовий стаж позивача на посаді тракториста-машиніста становить 20 років 1 місяць 23 дні, що дає право позивачу на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. «в» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Крім того, відповідач відмовив позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах посилаючись на п. «в» ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 16), однак, ст. 17 вказаного Закону регламентує порядок призначення пенсії за віком багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства, що не має до позивача жодного відношення.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно не зарахував до стажу позивача, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, стаж, що встановлений рішенням суду, тому рішення Управління ПФУ у Барському районі Вінницької області про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, оформлене протоколом №262 від 10.04.2014 є протиправним, відповідача слід зобов'язати призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд дійшов висновку, що позивачу слід повернути частину судового збору у розмірі 170,52 грн, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається у разі внесення судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відповідно до пп 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за звернення до адміністративного суду з позовом немайнового характеру становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду, таким чином, судовий збір, за звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом складає 73,08 грн (1218 грн * 0,06). Оскільки відповідно до даних квитанції від 24.04.2014 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 243,60 грн, то йому слід повернути 170,52 грн, тобто частину судового збору, що сплачений у більшому розмірі (243,60 грн - 73,08 грн).
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАСУ, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Відповідно до ч. 1 ст. 87 КАСУ судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 3 ст. 87 КАСУ до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу.
Як зазначалося вище, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 73,08 грн, який слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.
Крім того, відповідно до даних квитанції №85 від 24.04.2014 (а.с. 8), позивач поніс витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн, тому з огляду на наведені вище положення закону витрати на правову допомогу також слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача, оскільки вони відповідають граничним розмірам витрат на правову допомогу, що підтверджується відповідним розрахунком.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7-12, 17, 71, 72, 159-163, 186 КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницькій області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Повернути ОСОБА_1 частину судового збору у розмірі 170,52 грн (сто сімдесят гривень п'ятдесят дві копійки), що сплачений на підставі квитанції №102480.154.1 від 24.04.2014, як судовий збір, що сплачений у більшому розмірі.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1073,08 грн (одну тисячу сімдесят три гривні вісім копійок) судових витрат.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Барський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: