04 червня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/1556/14
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Костенко Г.В.,
при секретарі судового засідання - Лайко О.В.,
за участю: представника позивача - Сергієнка С.Д.,
представника відповідача - Пухлікова К.В.,
представника третьої особи - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" до Територіальної державної інспекції з питань праці у Полтавській області, треті особи - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Лохвицькому та Чорнухинському районах Полтавської області, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування припису, -
23 квітня 2014 року Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіальної державної інспекції з питань праці у Полтавській області, треті особи - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Лохвицькому та Чорнухинському районах Полтавської області, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування припису №16-17-40/60-47 від 17 жовтня 2013 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем в період з 08 жовтня 2013 року по 17 жовтня 2013 року на Червонозаводській філії Приватного акціонерного товариства "Райз - Максимко" здійснювалась позапланова перевірка з питань дотримання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкового державного страхування. За результатами проведеної перевірки, державним інспектором Карпенко І.А. було складено Акт перевірки №16-17-40/61 від 17 жовтня 2013 року. На підставі обставин, викладених в акті перевірки, головним державним інспектором праці складено припис №16-17-40/60-47 від 17 жовтня 2013 року та складено протокол про адміністративне правопорушення від 17 жовтня 2013 року №16-17-40/51. Позивач вважає припис №16-17-40/60-47 від 17 жовтня 2013 року безпідставним та необґрунтованим висновок головного державного інспектора в частині встановлення факту порушення вимог статті 24 Кодексу законів про працю України та відповідно припису щодо нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_4, а отже підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні посилаючись на те, що спірний припис прийнято у відповідності до діючого законодавства в зв'язку із встановленням порушень Приватного акціонерного товариства "Райз - Максимко" законодавства про працю.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Лохвицькому та Чорнухинському районах Полтавської області, ОСОБА_4.
Представник третьої особи - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Лохвицькому та Чорнухинському районах Полтавської області у письмових поясненнях зазначив, що позов є не обґрунтованими, не законним та таким, що не підлягає задоволенню. Зазначив що дії позивача по справі фактично позбавляють можливості на гарантований законом соціальних захист громадянина - ОСОБА_4.
Третя особа - ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, від його імені надіслано клопотання про розгляд справи без його участі, оскільки він знаходиться за кордоном на обстежені для здійснення подальшого лікування. /а.с.85/.
Судом визнано за можливе розглядати справу за даної явки на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, в порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Судом встановлено, що відповідач Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко" (ідентифікаційний код 30382533) зареєстроване юридичною особою 26.05.1999 року Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією.
Відповідно до пункту 1 "Про Положення про Державну інспекцію України з питань праці", затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 386/2011, Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Основними завданнями Держпраці України, серед іншого, є реалізація державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю та реалізація державної політики з питань контролю за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до пункту 6 Положення Держпраці України для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, здійснювати безперешкодно перевірки у виробничих, службових та адміністративних приміщеннях роботодавців, а також перевірки робочих місць працівників, розташованих поза цими приміщеннями, з метою нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, ознайомлюватися під час проведення перевірок з інформацією, документами і матеріалами та одержувати від роботодавців необхідні для виконання повноважень Держпраці України копії або витяги з документів, ведення яких передбачено законодавством про працю (у тому числі з питань, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Положення) та законодавством про зайнятість.
Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
У зв'язку з надходженням до Територіальної державної інспекції з питань праці у Полтавській області із прокуратури Лохвицького району заяви /а.с.53-65/ начальника відділення виконавчої дирекції фонду в Лохвицькому та Чорнухинському районах Полтавської області Кражана В.Г. щодо проведення перевірки стану дотримання вимог законодавства про працю адміністрацією Приватного акціонерного товариства "Райз - Максимко" в частині оформлення трудових відносин з найманим працівничок ОСОБА_7 в період з 08 жовтня 2013 року по 17 жовтня 2013 року на Червонозаводській філії Приватного акціонерного товариства "Райз - Максимко" відповідачем була проведена перевірка з питань дотримання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкового державного страхування.
За результатами проведеної перевірки, державним інспектором Карпенко І.А. було складено Акт перевірки №16-17-40/61 від 17 жовтня 2013 року, в якому зафіксовано порушення вимог законодавства про працю, а саме:
- статті 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) щодо не видання власником або уповноваженим ним органом наказу чи розпорядження про зарахування на роботу;
- статті 30 Закону України "Про оплату праці" стосовно забезпечення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та бухгалтерського обліку витрат на оплату праці;
- частина 1 статті 94 Кодексу законів про працю України та частина 1 статті Закону України "Про оплату праці" щодо невиплати заробітної плати за виконану роботу. /а.с.7-13/.
На підставі вищенаведеного акту відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення від 17 жовтня 2013 року №16-17-40/51./а.с.16-17/ та винесено оскаржуваний припис №16-17-40/60-47 від 17 жовтня 2013 року /а.с.14-15/, яким позивача зобов'язано:
1) Забезпечити дотримання вимог статті 24 КЗпП України, не допускати працівників до роботи без оформлення трудових відносин;
2) забезпечити дотримання вимоги ч.1 статті 94 КЗпП України, ч.1 статті 1, ч.2,3 статті 30 Закону України "Про оплату праці", щодо забезпечення достовірного обліку виконуваної працівником роботи бухгалтерського обліку витрат на оплату праці. Нарахувати та виплатити заробітну плату працівнику ОСОБА_4 за відпрацьований день 10 червня 2013 року;
3) забезпечити дотримання вимог ч.1,2 статті 115 КЗпП України та ч.1 статті 24 ЗУ «Про оплату праці» та проводити виплату заробітну плату не менше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата;
4) забезпечити дотримання вимоги ч.1 статті 116 КЗпП України щодо виплати працівникам в день звільнення належних від установи сум. Провести виплату звільненим працівникам заборгованості по заробітній платі;
5) забезпечити дотримання вимог ч.4 статті 115 КЗпП України, статті 21 Закону України "Про відпустки" щодо виплати працівникам заробітної плати за час відпустки, виплату проводити не пізніше ніж за три дні до її початку.
14 листопада 2013 року Приватне акціонерне товариство "Райз - Максимко" оскаржило в адміністративному порядку припис №16-17-40/60-47 від 17 жовтня 2013 року до Територіальної державної інспекції праці у Полтавській області.
Листом №5323/01-04 від 06 грудня 2013 року начальник Територіальної державної інспекції праці у Полтавській області в задоволені скарги Приватного акціонерного товариства "Райз - Максимко" №1845 від 14 листопада 2013 року відмовлено.
Приватне акціонерне товариство "Райз - Максимко" не погодившись із зазначеним звернулося до суду з вимогою про скасування припису .
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи, державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку припису Територіальної державної інспекції праці у Полтавській області №16-17-40/60-47 від 17 жовтня 2013 року, суд виходить з наступного.
Позивач вважає припис №16-17-40/60-47 від 17 жовтня 2013 року безпідставним та необґрунтованим висновок головного державного інспектора в частині встановлення факту порушення вимог статті 24 Кодексу законів про працю України та відповідно припису щодо нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_4
Так, позивач у позовній заяві вказує на те, що відповідно до ч.4 статті 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично допущено до роботи. Тобто трудовий договір вважається укладеним, якщо працівника допущено до роботи з дозволу власника чи уповноваженого ним органу, що є підставою для виплати заробітної плати, нарахування та виплати пенсійних, страхових платежів, тощо.
Позивач зазначає, що ОСОБА_4 був допущений до роботи завідуючим складом - ОСОБА_8, однак останній не є власником або уповноваженим ним органом, а отже відсутній факт укладання договору.
Суд не погоджується з даним твердженням позивача, виходячи з наступного.
В матеріалах справи містяться письмові пояснення від 08 жовтня 2013 року за №1665 директора філії Приватного акціонерного товариства "Райз - Максимко" Дериведмідя В.А. в яких зазначено, що 10 червня 2013 року ОСОБА_4 був допущений до роботи завідуючим складом ОСОБА_8, без проведення інструктажу з охорони праці., оскільки ОСОБА_4 вже працював на підприємстві. Ознайомившись з письмовими поясненнями від 08 жовтня 2013 року за №1665 судом встановлено що директор філії Приватного акціонерного товариства "Райз - Максимко" не заперечував легітимність дій завідуючого складом - ОСОБА_8
Згідно п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 1992 року №9 укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу. Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу.
Суд зазначає що прийняття на роботу чи укладання трудових відносин на законодавчому рівні покладено лише на керівництво підприємств, установ чи організацій. Однак питання щодо фактичного допуску до виконання робіт, та інших функцій (службових повноважень) таких як відсторонення від роботи працівників, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння покладається безпосередньо на керівництво та керівників структурних підрозділів - начальників відділів, цехів, тощо з подальшим повідомленням про це керівництво установи з метою оформлення відповідних розпорядчих документів в компетенції прийняті яких в дійсності покладено на керівний склад підприємства.
Погоджуватись з твердженнями позивача, що завідуючий цукровим складом ОСОБА_8 не є уповноваженою особою стосовно прийняття рішення щодо укладення трудових відносин з ОСОБА_4, та в зв'язку з чим вважати трудові відносини не були укладені - неможливо, адже на законодавчому рівні конкретно визначено трудові відносини між працівником та роботодавцем вважаються наявними з моменту фактичного допуску до роботи.
Також в матеріалах справи міститься постанова Лохвицького районного суду від 25 листопада 2013 року, в якою директора філії Приватного акціонерного товариства "Райз - Максимко" Дериведмідя В.А. визнано винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ч.1 статті 41 Кодекс України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 510,00 грн. /а.с.18/. Суд зазначає ані акт перевірки, ані протокол про адміністративне правопорушення не містять заперечень чи скарг щодо правомірності їх складання.
Згідно заяви начальника відділення виконавчої дирекції фонду в Лохвицькому та Чорнухинському районах Полтавської області Кражана В.Г. та акту від 26.06.2013 року форми Н-5 проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_7 10.06.2013 року о 17год. 30 хв., даний випадок визнаний таким, що пов'язаний з виробництвом і на нього був складений акт за формою Н-1 від 01.07.2013 року /а.с.56-64/.
Вказані акти не оскаржені, отже позивач погодився, що на виробництві стався нещасний випадок з ОСОБА_7
Враховуючи факт допущення ОСОБА_4 10 червня 2013 року до виконання роботи на виконання пункту 2 припису працівнику має бути проведено нарахування та виплата винагороди за виконану ним роботу. Статтею 43 Конституції України задеклароване право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Отже, таким чином, позивач зобов'язаний здійснити виплату заробітної плати за виконану роботу.
Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За вищевикладених обставин суд дійшов висновку, що позивач не доведено обґрунтованості своїх позовних вимог, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати не підлягають стягненню на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" до Територіальної державної інспекції з питань праці у Полтавській області, треті особи - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Лохвицькому та Чорнухинському районах Полтавської області, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування припису - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 10 червня 2014 року.
Суддя Г.В. Костенко