"10" червня 2014 р. Справа № 7/75-38
Господарський суд Волинської області у складі головуючої: судді Якушевої І.О., при секретарі судового засідання Хомич О.В.., за участю представників:
від ПАТ по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз": Гаврилюк Д.Ю. (дов. № 1690/06-06 від 01.10.2013р.),
від Першого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції: Смольська О.П. (дов. № 15378 від 18.05.2014р.),
від ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України": н/з
розглянувши скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Волиньгаз"
на дії Першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції
у справі № 7/75-38
за позовом заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, дочірньої компанії „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" від імені якого діє філія управління магістральних газопроводів „Львівтрансгаз", м. Львів
до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Волиньгаз", м. Луцьк
про стягнення 2538030,82 грн.,
22.05.2014 року публічне акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Волиньгаз" повторно звернулося до господарського суду із скаргою на дії Першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції у справі №7/75-38, в якій просить:
- поновити строк подання скарги на постанову про стягнення з ПАТ "Волиньгаз" витрат на проведення виконавчих дій від 25.01.2011р. ВП № 12084460;
- визнати недійсною постанову про стягнення з ПАТ "Волиньгаз" витрат на проведення виконавчих дій від 25.01.2011р. ВП № 12084460.
На обґрунтування скарги ПАТ "Волиньгаз" посилається на те, що у Першого відділу ДВС Луцького МУЮ не було правових підстав для прийняття постанови від 25.01.2011р. та стягнення з ПАТ "Волиньгаз" 50 грн. витрат на проведення виконавчих дій, оскільки державна виконавча служба не здійснювала примусового виконання наказу господарського суду №7/75-1 від 20.02.2009р.
На обґрунтування поновлення строку на звернення із скаргою ПАТ "Волиньгаз" посилається на те, що про існування постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 25.01.2011р. товариство дізналося лише 08.05.2014 року.
Ухвалою господарського суду від 26.05.2014р. розгляд скарги було призначено на 10.06.2014р.
Цією ж ухвалою суд відновив строк для подання скарги на дії Першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції у справі № 7/75-38.
Представник ПАТ "Волиньгаз" в судовому засіданні 10.06.2014р. скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Представник Першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції скарги не визнав, обґрунтованих пояснень на неї не подав.
Представник ДК „Укртрансгаз" НАК „Нафтогаз України" повноваженого представника в судове засідання не направила, письмові пояснення на скаргу не подала, була повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про те, що поштове відправлення суду представником отримано 02.06.2014р.
Скарга ПАТ "Волиньгаз" обґрунтована і підлягає до задоволення з огляду на таке.
Рішенням господарського суду Волинської області від 20.11.2008р. у справі №7/75-38 позов заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України дочірньої компанії „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" від імені якого діє філія управління магістральних газопроводів „Львівтрансгаз" задоволено частково: стягнуто з ПАТ по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" на користь дочірньої компанії „Укртрансгаз" в особі управління магістральних газопроводів „Львівтрансгаз" 1089142 грн. 97 коп. заборгованості.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.01.2009р. рішення господарського суду Волинської області від 20.11.2008р. у справі №7/75-38 залишено без змін.
На виконання рішення судом було видано наказ № 7/75-1 від 20.02.2009 року і 23.02.2009р. надісланого його стягувачу.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2009 року рішення господарського суду Волинської області від 20.11.2008р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.01.2009 року залишено без змін.
Отже, рішення суду від 20.11.2008р. у справі №7/75-38 про стягнення з ПАТ по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" 1089142 грн. 97 коп. заборгованості, 10891 грн. 42 коп. в доход Державного бюджету України державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу набрало законної сили і є обов'язковим до виконання згідно із ст. 4 -5 ГПК України, ч.5 ст. 124 Конституції України.
У відповідності із ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно із ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Постановою Першого відділу ДВС Луцького МУЮ від 25.03.2009 року було відкрито виконавче провадження з виконання наказу суду №7/75-1 від 20.07.2009р., встановлено строк для добровільного виконання наказу - до 01.04.2009р.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, яка діяла на час відкриття виконавчого провадження, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У відповідності із ч.ч. 2, 5 ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження" в редакції, діючій на час відкриття виконавчого провадження, державний виконавець у 3-
денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
Постанова Першого відділу ДВС Луцького МУЮ від 25.03.2009 року про відкриття виконавчого провадження була отримана боржником 06.04.2009р.
Згідно з випискою з реєстру підприємств паливно - енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 18.06.2013р. №21/6 ПАТ "Волиньгаз" внесене до Реєстру вказаних підприємств з 28.11.2005 року.
Відповідно до п.15 ч. 1 ст. 34 Закону України „Про виконавче провадження" (в редакції Закону N 606-XIV від 21.04.1999 року) на строк участі такого підприємства у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню усі виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішення щодо цього підприємства.
Отже, внесення ПАТ "Волиньгаз" до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, що беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" було обов'язковою підставою для зупинення виконавчого провадження згідно з п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України „Про виконавче провадження" в редакції Закону N 606-XIV від 21.04.1999 року.
У відповідності із ч. 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції Закону N 606-XIV від 21.04.1999 року державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених у статтях 34 і 35 цього Закону, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 34 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови надсилається у 3-денний строк сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.
07.04.2009р. Першим відділом ДВС Луцького МУЮ було прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження.
25.01.2011р. Першим відділом ДВС Луцького МУЮ було прийнято постанову про поновлення виконавчого провадження.
25.01.2011р. - прийнято постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій.
31.01.2011р. - прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження.
За заявою стягувача №10295/6 від 15.11.2013р. Першим відділом ДВС Луцького МУЮ 27.11.2013 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за наказом господарського суду Волинської області № 7/75-1 від 20.02.2009р. на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якого виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Із змісту постанови вбачається, що підставою для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження була заява дочірньої компанії „Укртрансгаз" НАК „Нафтогаз України" (кредитора) №10295/6 від 15.11.2013р., згідно з якою станом на 07.11.2013р. заборгованість ПАТ "Волиньгаз" перед ДК „Укртрансгаз" НАК „Нафтогаз України" в особі філії управління магістральних газопроводів „Львівтрансгаз" за наказом господарського суду Волинської області №7/75-1 від 20.02.2009р. погашена в повному обсязі.
Однак, судом встановлено, що фактично сума боргу була погашена частково шляхом проведення взаємозаліку, а частково - шляхом перерахування коштів.
Оскільки виконавче провадження за наказом господарського суду було відкрито у березні 2009 року, а постанова про стягнення з ПАТ "Волиньгаз" витрат на проведення виконавчих дій винесена державним виконавцем 25.01.2011р., то з врахуванням загальних положень дії актів цивільного законодавства у часі, визначених ст. 5 ЦК України, в даному випадку при вирішенні питання правомірності стягнення витрат на проведення виконавчих дій слід керуватися Законом України "Про виконавче провадження" в редакції, що діяла на той час, тобто до моменту, коли вступила в силу нова редакція Закону України "Про виконавче провадження" №2677-VІ від 04.11.2010р.
У відповідності із ст.45 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка була чинною на момент винесення постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій) витратами виконавчого провадження є витрати органів державної виконавчої служби на організацію та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень.
Кошти виконавчого провадження складаються з: коштів виконавчого збору; авансового внеску стягувачів на проведення виконавчих дій; стягнутих з боржника витрат на проведення виконавчих дій; інших надходжень, що не суперечать законодавству.
До витрат на організацію та проведення виконавчих дій належать кошти, витрачені на: 1) перевезення, зберігання і реалізацію майна боржника; 2) оплату праці експертів, перекладачів та інших осіб, залучених у встановленому порядку до провадження виконавчих дій; 3) поштовий переказ стягувачеві стягнених аліментних сум; 4) розшук боржника, його майна або розшук дитини; 5) оголошення в засобах масової інформації; 6) інші необхідні витрати для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.
За таких обставин, коли встановлено, що Перший відділ ДВС Луцького МУЮ не здійснював примусового стягнення за наказом в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", оскільки сума боргу була погашена частково шляхом проведення взаємозаліку, а частково - шляхом перерахування коштів безпосередньо стягувачу, у Першого відділу ДВС Луцького МУЮ не було правових підстав для прийняття постанови від 25.01.2011р. про стягнення з ПАТ «Волиньгаз» витрат на проведення виконавчих дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як визначено ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
В процесі судового розгляду Перший відділ ДВС Луцького МУЮ не спростував доводів заявника про те, що фактично державна виконавча служба не здійснювала примусового виконання рішення суду.
Таким чином, постанова про стягнення з ПАТ «Волиньгаз» витрат на проведення виконавчих дій від 25.01.2011р. прийнята Першим відділом ДВС Луцького МУЮ з порушенням вимог, встановлених Законом України "Про виконавче провадження".
Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.9.13 постанови №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Враховуючи роз'яснені, надані Пленумом Вищого господарського суду України та встановлені судом обставини, скарга ПАТ "Волиньгаз" підлягає до задоволення, а постанова Першого відділу ДВС Луцького МУЮ про стягнення з ПАТ «Волиньгаз» витрат на проведення виконавчих дій від 25.01.2011р. - визнанню недійсною.
Керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, Законом України "Про виконавче провадження", ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст.ст. 115, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" на дії Першого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції у справі №7/75-38 задовольнити.
2. Визнати недійсною постанову Першого відділу ДВС Луцького МУЮ про стягнення з ПАТ «Волиньгаз» витрат на проведення виконавчих дій від 25.01.2011 року.
Суддя І. О. Якушева