05 червня 2014 р. Справа № 903/336/14
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до відповідача: Державного комунального підприємства "Луцьктепло"
про стягнення 21 449 774,46грн.
за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ПАТ"Волиньгаз"
Суддя Слупко В.Л.
Представники сторін:
ПАТ"Національна акціонерна компанія"Нафтогаз України"- Остапенко В.М. довіреність № 14-109 від 18.04.2014р.
ДКП " Луцьктепло" - Наумчук В.А. довіреність № №27/08 від 08.01.2014р.
ПАТ по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" - Собчук Б.В., довіреність № №145/06-06 від 23.01.2014р.
В судовому засіданні 27.04.2014р. оголошувалась перерва до 05.06.2014р. до 12:00 год. для надання ПАТ"Волиньгаз" ліцензії на постачання природного газу та ознайомлення судом з актом планової перевірки дотримання ПАТ"Волиньгаз" Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу(метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу(метану) вугільних родовищ від 07.06.2013р. №44.
Суть спору: ПАТ "НАК"Нафтогаз України" 03.04.2014р. звернулось до господарського суду Волинської області з позовом, в якому просить стягнути з ДКП "Луцьктепло" 21 449 774,46 грн. із них:19 996 716,30 грн. основного боргу, 1 312 166,26 грн.-3% річних та 170 891, 91 грн. інфляційних втрат, нарахованих в зв'язку з построченням оплати основного боргу.
Як на підставу заявленого позову саме до ДКП"Луцьктепло" позивач посилається на укладений 02.11.2012р. договір № 14/6736/12 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ПАТ"Волиньгаз" відступило ПАТ"НАК"Нафтогаз України" право вимоги боргу в сумі 19 966 716,30 грн. та всіх штрафних санкцій за договором на постачання природного газу від 29.09.2011р. №6/Б0-11/12, який був укладений між ПАТ"Волиньгаз" та ДКП"Луцьктепло".
Свою правову позицію до вказаного відповідача позивач обгрунтовує нормами ст.ст.512-514 Цивільного кодексу України, відповідно до яких кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання прав іншій особі за правочином, відповідно до нового кредитора переходить право первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
ДКП"Луцьктепло" у відзиві на позов та представник в судових засіданнях позовні вимоги не визнають, мотивуючи наступним:
- відповідно до ч.2 ст. 517 Цивільного кодексу України боржник має право не виконувати свої обов'язки новому кредитору до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. До моменту отримання копії позовної заяви з додатками ДКП"Луцьктепло" не отримувало доказів переходу до позивача права вимоги сплати суми боргу - 19 966 716,30грн., який існує перед ПАТ"Волиньгаз" за договором №6/Б0-11/12 від 29.09.2011р. поставки природного газу для виробництва теплової анергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами;
- з огляду на норми ст.ст.517,612,613 Цивільного кодексу України вимоги позивача про стягнення з відповідача сум інфляційних та трьох процентів річних є безпідставними, оскільки відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України зазначені суми боржник зобов'язаний сплатити лише у разі, якщо він прострочив виконання грошового зобов'язання. В даному ж випадку факту прострочення виконання грошового зобов'язання боржник немає, так як новий кредитор не вчинив жодних дій по наданню ДКП"Луцьктепло" доказів переходу до нього прав у зобов'язанні;
- позивачем невірно визначено строк виконання зобов'язання за договором №6-Б0-11/12, так як не враховано протокол узгодження розбіжностей від 28.10.2011р., згідно умов якого остаточний розрахунок за газ здійснюється до 13-го числа наступного за місяцем поставки газу. Зміна строку розрахунку, а саме "не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим" відбулася згідно додаткової угоди від 01.08.2012р., яка не має зворотньої сили, оскільки вступила в дію з моменту її підписання;
- безпідставною є вимога позивача про стягнення трьох процентів річних з посиланням на ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, так як за умовами п.1.2 договору відступлення прав вимоги до нового кредитора(позивача по справі) переходять права вимоги всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням боржником своїх зобов'язань.
Термін "відсотки" міститься у ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання обчислюється неустойка(пеня). Умовами договору уступки не передбачено перехід до нового кредитора права вимоги процентів річних, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України.
В судовому засіданні 27.05.2014р. представник відповідача також зазначив, що договір про відступлення права вимоги є незаконним, оскільки укладений з порушенням норм Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" та порушує алгоритм розподілу коштів.
Ухвалою суду від 07.04.2014р. про порушення провадження у справі було залучено до участі у справі ПАТ"Волиньгаз" в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
ПАТ"Волиньгаз" в наданих суду письмових поясненнях повідомило наступне:
Станом на 31 жовтня 2012 року заборгованість ПАТ "Волиньгаз" перед НАК "Нафтогаз України" за Договорами на купівлю - продаж природного газу № 14/2193/11 та № 14/2218/11 від 30.09.2011 року становила 102 899 056 грн. 53 коп.. 02 листопада 2012 року між ПАТ "Волиньгаз" та НАК "Нафтогаз України" укладено Договір про відступлення права вимоги № 14/6736/12, відповідно до якого ПАТ "Волиньгаз", як Первісний Кредитор, передало, а ПАТ "НАК"Нафтогаз України", як Новий Кредитор, прийняло на себе право вимоги до боржника Первісного Кредитора - Державного комунального підприємства "Луцьктепло" за договором на постачання природного газу № 6-БО-11/12 від 29.09.2011 року заборгованості на суму 19 966 716 грн. 30 коп. На виконання умов пункту 2.1. та 2.2. Договору про відступлення права вимоги № 14/6736/12 від 02.11.2012 року, фактична передача оригіналів документів Новому кредитору, що підтверджують право вимоги до Боржника, відбулась 05 листопада 2012 року, про що свідчить Акт приймання - передачі документів.
06 листопада 2012 року, на виконання вимог пункту 2.3. Договору про відступлення права вимоги № 14/6736/12 від 02.11.2012 року, ПАТ "Волиньгаз" письмово повідомило ДКП "Луцьктепло" про відступлення на користь ПАТ "НАК"Нафтогаз України" права вимоги боргу за Договором на постачання природного газу № 6-БО-11/12 від 29.09.2011 року на суму 19 966 716 грн. 30 коп., про що свідчить опис поштового відправлення рекомендованого (цінного) листа.
04 грудня 2012 року, на виконання вимог пункту 2.4. та 2.5. Договору про відступлення права вимоги № 14/6736/12 від 02.11.2012 року, відповідно до ст. 601 ЦК України, ПАТ "Волиньгаз" було заявлено про припинення зобов'язань перед НАК "Нафтогаз України" шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, в тому числі і на суму права вимоги до ДКП "Луцьктепло" в розмірі 19 966 716,30 грн., що виникла перед Товариством як Первісним Кредитором на підставі Договору на постачання природного газу № 6-БО-11/12 від 29.09.2011 року та була переуступлена НАК "Нафтогаз України" як Новому Кредитору згідно договору № 14/6736/12 від 02.11.2012 року.
05 грудня 2012 року ПАТ "Волиньгаз" та НАК "Нафтогаз України" було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог, в тому числі і на суму права вимоги НАК "Нафтогаз України" як Нового Кредитора до ДКП "Луцьктепло" як Боржника в розмірі 19 966 716,30 грн.
З ціллю з'ясування правомірності укладення договору про відступлення права вимоги, на підставі якого заявлено позовні вимоги до ДКП"Луцьктепло", від ПАТ "НАК"Нафтогаз України" ухвалами суду від 07.04.2014р. та 24.04.2014р. витребовувались всі документи в підтвердження виконання пунктів 2.4 та 2.5 договору про відступлення права вимоги, в тому числі договорів, по яких здійснювалось зарахування зустрічних однорідних вимог.
Однак позивач проігнорував вимоги суду, жодних доказів не надав.
У наданих суду 27.05.2014р. письмових "Поясненнях по справі" за підписом представника Мельника В.(а.с.152-157) позивач зазначає наступне:
- належність (не належність) виконання п. 2.4 та п. 2.5 договору від 02.11.12 №14/6736/12 не є предметом позовних вимог, що розглядаються у даній справі, а також не ставляться під сумнів жодною зі сторін даного спору;
- в поясненнях ПАТ "Волиньгаз" від 18.04.14 № 766/06-06 останній підтверджує факт належного виконання обома сторонами як всього договору від 02.11.12 №14/6736/12 так і пунктів 2.4 та 2.5, підтверджуючи зазначене письмово та додаючи копію відповідного листа (заяви) про зарахування зустрічних однорідних вимог від 04.12.12 № 2516/06-03. До вказаних пояснень додано копії договорів купівлі продажу природного газу від 30.09.11 № 14/2193/11 та від 30.09.11 №14/2218/14, копії яких вимагалися у позивача ухвалою суду про порушення провадження у справі;
- предметом розгляду у даній справі є стягнення заборгованості та штрафних санкцій у зв'язку з неналежним виконанням умов договору від 29.09.11 № 6-БО-11/12 право вимоги на які відступлено згідно з договором від 02.11.12 №14/6736/12;
- доцільність, обгрунтованість, законність укладення чи належний порядок виконання умов договору від 30.09.2011р. №14/2193/11 не є предметом розгляду у даній справі;
- на даний момент немає рішення суду, яке набрало законної сили про визнання будь-якого правочину, що стосується даного спору недійсним, нормами чинного законодавства України не встановлено заборони щодо можливості заміни кредитора у зобов'язанні, в тому числі шляхом укладення договору про відступлення права вимоги, а умови договорів купівлі-продажу природного газу укладених між ПАТ "Волиньгаз" та ПАТ "НАК"Нафтогаз України" так само і п.6.1 вказаних договорів не забороняють відступлення права вимоги, а тому відступлення права вимоги за договором від 29.09.2011р. №6-БО-11/12 є законним та не порушує жодних норм чинного законодавства та інших договорів, які могли б вплинути на його виконання.
Крім того, позивач та ПАТ "Волиньгаз" зазначили, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про визначення гарантованих постачальників природного газу" №705 від 25.07.2012р. гарантованим постачальником природного газу для підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії, є виключно ПАТ "НАК"Нафтогаз України". Оскільки ПАТ "Волиньгаз" було позбавлено функції постачальника природного газу для ДКП"Луцьктепло", товариство втратило необхідні важилі впливу на даного контрагента з метою стимулювання останнього до належного виконання зобов'язань за договором постачання природного газу №6-БО-11/12 від 29.09.2011р.(вчинення дій щодо припинення/обмеження газопостачання у разі порушення строків розрахунків за спожитий природний газ, передбачені п.3.3.10, п.3.4, п.3.6 вищезазначеного договору). Зміна постачальника природного газу змінила порядок проведення розрахунків за природний газ(розрахунки за газ здійснюються з ПАТ "НАК"Нафтогаз України" та умови відповідальності за неналежне виконання зобов'язань (право на стягнення господарсько-правових санкцій також перейшли до ПАТ "НАК "Нафтогаз України").
Заслухавши у відкритих судових засіданнях пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи судом встановлено наступне:
30.09.2011р. між ПАТ "НАК"Нафтогаз України" та ПАТ"Волиньгаз" укладені договори на купівлю-продаж природного газу у IV кварталі 2011року та у 2012 році:
№14/2193/11 для потреб суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію виключно для населення та релігійних організацій(далі-Договір 1)(а.с.101-105);
№14/2218/11 для потреб суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію виключно для бюджетних установ та організацій(далі-Договір 2)(а.с.117-125).
Згідно п.6.1 вказаних договорів оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки.
29.09.2011р. між ПАТ"Волиньгаз" та ДКП"Луцьктепло" було укладено договір №6-Б0-11/12 поставки природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами на поставку газу у IV кварталі 2011року та у 2012 році(далі-Договір 3)(а.с.16-21), який 01.08.2012р. згідно додаткової угоди №5 був викладений в новій редакції(а.с.28-32).
Згідно п.4.7 вказаного договору оплата вартості послуг з постачання газу за договором здійснюється виключно грошовими коштами, що переховуються на поточний рахунок із спеціальними режимом використання.
Згідно акта звіряння розрахунків між ПАТ "НАК"Нафтогаз України" та ПАТ"Волиньгаз" станом на 31.10.2012р. борг ПАТ"Волиньгаз"по Договору 1 та Договору 2 на користь "Нафтогаз України" становив 102 899 056,53 грн.(75 808 659,50+27 098 220,28) (а.с.127).
02.11.2012р. між ПАТ "Волиньгаз" та ПАТ "НАК"Нафтогаз України" укладено договір №14/6736/12 про відступлення права вимоги(а.с.128-129), відповідно до умов якого ПАТ "НАК"Нафтогаз України" як новий кредитор взяло на себе право вимоги до ДКП"Луцьктепло" на суму 19 966 716,30грн., що складало борг останнього перед ПАТ "Волиньгаз" по Договору 3.
Відповідно до пунктів 2.4 та 2.5 договору про відступлення права вимоги сторони узгодили, що розрахунки за цим договором на суму права вимоги здійснюються шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог згідно ст.601 ЦК України після підписання сторонами акта приймання-передачі документів. Зарахування зустрічних однорідних вимог підтверджується договорами про припинення зобов'язань та/або заявами про зарахування вимог.
Акт приймання-передачі документів було складено 05.11.2012р.(а.с.130).
Згідно заяви ПАТ"Волиньгаз" від 04.12.2012р. №2516/06-03 на адресу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" заборгованість ПАТ"Волиньгаз" по Договору 1 та Договору2 становить 102 899 056,53 грн.(відповідно 75 800 836,25 та 27 098 220,28), а "ПАТ "НАК"Нафтогаз України" має заборгованість перед ПАТ"Волиньгаз" за договорами про відступлення права вимоги на суму 90 646 017,65грн., в тому числі по договору відступлення права вимоги №14/6736/12 на суму 19 966 716,30грн". Всього у вказаній заяві перераховано 17 договорів відступлення права вимоги.
ПАТ"Волиньгаз" у вказаному листі заявило позивачу про припинення своїх зобов'язань за Договорами 1 та 2 на суму 90 646 017,65грн. та 05.12.2012р. між ПАТ "НАК"Нафтогаз України" та ПАТ"Волиньгаз" було підписано акт звіряння розрахунків, згідно якого борг ПАТ "НАК"Нафтогаз України" становить 12 253 038,88 грн.(а.с.133-135).
ПАТ "НАК"Нафтогаз України" у поясненнях у справі підтвердило зарахування зустрічних однорідних вимог згідно наведених доказів на суму 90 646 017,65грн.
Як зазначалось вище, позовні вимоги ПАТ "НАК"Нафтогаз України" грунтуються на договорі відступлення права вимоги №14/6736/12 від 02.11.2012р.
Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу визначені Законом України"Про засади функціонування ринку природного газу" від 08.07.2010р. №2467-VI(далі Закон №2467-VI).
Відповідно до п.20 ст.1 вказаного Закону ринок природного газу це сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу природного газу, надання послуг з його транспортування, зберігання, розподілу та постачання.
Статтею 2 вказаного Закону регламентовано, що правову основу функціонування ринку природного газу становлять Конституція України, цей Закон, Кодекс України про надра, закони України "Про трубопровідний транспорт", "Про природні монополії", "Про нафту і газ", "Про енергозбереження", "Про угоди про розподіл продукції", "Про захист економічної конкуренції", "Про газ (метан) вугільних родовищ", "Про охорону навколишнього природного середовища", міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства.
Згідно пунктів 1,2 ст. 12 Закону №2467-VI постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач зобов'язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Обов'язкові умови договору між гарантованим постачальником та споживачем природного газу за регульованим тарифом встановлюються в типовому договорі про постачання природного газу.
Типовий договір на постачання природного газу за регульованим тарифом був затверджений постановою НКРЕ 22.09.2011р. №1580(зареєстрований в Мінюсті України 07.10.2011р. №1155/49893), відповідно до пункту 4.7 якого оплата вартості послуг з постачання газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника, що відповідає вимогам ст.18 Закону №2467-VI.
У пункті 3 ст.18 вказаного закону міститься імперативна норма щодо заборони зарахування коштів за природний газ, спожитий усіма категоріями споживачів на інші розрахунки.
Діючою також є постанова Кабінету Міністрів України від 26.03.2008р. №247 "Про вдосконалення порядку розрахунків за спожитий природний газ ", якою визначено уповноважені банки, які обслуговують поточні рахунки із спеціальним режимом використання гарантованих постачальників та затверджено Порядок відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ та Порядок проведення розрахунків за природний газ, положення яких є обов'язковими для суб'єктів ринку природного газу.
ПАТ"Волиньгаз" здійснює діяльність з постачання газу на підставі виданої НКРЕ ліцензії серії АТ №507323 зі строком дії з 26.04.2010р. по 25.04.2015р. Відповідно на провадження господарської діяльності з постачання природного газу поширюється дія Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу(метану), вугільних родовищ за регульованим тарифом, затверджених постановою НКРЕ №11 від 13.01.2010р. зареєстрованих в Мінюсті України 15.01.2010р. за № 28/17323.
Згідно п.2.2.2 вказаних Ліцензійних умов Ліцензіат не має права передоручати будь-кому обов'язок щодо отримання плати за реалізований споживачем газ.
Відповідно до п.2 ст.23 Закону №2467-VI правопорушенням на ринку природного газу є порушення ліцензіатом відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності.
Оскільки положення Закону України"Про засади функціонування ринку природного газу" від 08.07.2010р. №2467-VI за колом суб'єктів є спеціальними, відповідно до правовідносин сторін у даній справі повинні застосовуватись спеціальні норми нормативно - правових актів, які прийняті на виконання вказаного Закону.
За таких обставин є необгрунтованим посилання позивача на положення Цивільного кодексу України, зокрема ст.512-517, щодо правомірності укладення 02.11.2012р. з ПАТ"Волиньгаз"договору відступлення права вимоги №14/6736/12, згідно якого ПАТ "НАК "Нафтогаз України" став новим кредитором ДКП"Луцьктепло".
При цьому суд зазначає, що цивільне законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин, або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Частиною першою ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог ч.1 ст.203 ЦК України є підставою недійсності правочину.
Пленум Вищого господарського суду України в постанові №11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначив, якщо, вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 ГПК України, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності наслідків визнання недійсним нікчемного правочину(абзац другий частини п'ятої статті 216 ЦК України).
Реалізація господарським судом цього права здійснюється незалежно від наявності відповідного клопотання сторони.
Оскільки договір відступлення права вимоги від 02.11.2012р. №14/6736/12 укладений всупереч наведеним спеціальним нормам, а тому в силу ч.1 ст. 83 ГПК України суд приходить до висновку про необхідність в порядку ст. 215 ЦК України визнати його недійсним.
Не заслуговує на увагу суду посилання позивача та ПАТ"Волиньгаз" на постанову Кабінету Міністрів України"Про визнання гарантованих постачальників природного газу" від 25.07.2012р. №705 як на підставу укладення договору про відступлення права вимоги, оскільки зазначена постанова жодним чином не змінює наведений вище порядок розрахунків за поставлений природний газ, передбачений перерахованими спеціальними нормами законодавства, тим більше, не має зворотної сили до укладених до її прийняття договорів.
З огляду на вищевикладене також незаконними є зарахування "зустрічних однорідних вимог", проведені між ПАТ "НАК"Нафтогаз України" та ПАТ"Волиньгаз" по Договіру 1 та Договору 2 згідно листа ПАТ"Волиньгаз" від 04.12.2012р. № 2516/0603, оскільки за вказаними договорами ПАТ"Волиньгаз" зобов'язане провести оплату ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за куплений газ виключно грошовими коштами, як і ДКП"Луцьктепло" зобов'язане розрахуватися з ПАТ"Волиньгаз" виключно грошовими коштами.
Керуючись Законом України"Про засади функціонування ринку природного газу", постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008р. №247 "Про вдосконалення порядку розрахунків за спожитий природний газ ", ст.ст.203, 215, 216 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
господарський суд,-
вирішив:
1.В позові відмовити.
2.Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги №14/6736/12, укладений 02.11.2012р. між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на суму 19 966 716,30грн.
Повний текст рішення складено
10.06.14
Суддя В. Л. Слупко