04 червня 2014 р. м. Житомир
справа № 806/6786/13-a
категорія 10
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Літвин О. Т.,
за участі секретаря Стралківської К. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Житомирі про стягнення 810,24 грн.,-
встановив:
У жовтні 2013 року управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області звернулося до адміністративного суду з позовом, у якому просило стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Житомирі заборгованість по витратам на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, щомісячної цільової грошової допомоги та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за липень-серпень 2013 року в загальній сумі 810,24 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала заперечення, посилаючись на які просила відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачем в липні-серпні 2013 року сплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам, які увійшли до актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Як вбачається з вказаних актів, відповідачем - відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Житомирі суми, визначені у актах щомісячної звірки, не були прийняті до заліку.
Розбіжність полягає у виплачених управлінням Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області сумах витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, щомісячної цільової грошової допомоги та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за липень-серпень 2013 року в загальній сумі 810,24 грн.
Підставою для відмови у відшкодуванні пенсій по інвалідності внаслідок отриманого каліцтва на виробництві або професійного захворювання проведених позивачем громадянам ОСОБА_1 (травма ОСОБА_2.), ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 є: виявлені недоліки у актах розслідування нещасного випадку (зокрема: відповідачем зазначено, що наявні у пенсійній справі акти розслідування нещасного випадку не відповідають вимогам нормативних актів); зазначення у таких актах обставин щодо невиробничої травми. Документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги відповідачу не передавались.
Крім того, позивачем включено суми витрат які не підлягають відшкодуванню, оскільки пенсії були призначені на підставі актів невиробничого травматизму, а тому ці акти не можуть бути підставою для взяття їх на відшкодування, а саме:
- ОСОБА_2 - невиробнича травма. Потерпілий 18.07.1956 року після роботи повертався додому і близько 23-ї години був збитий автомобілем;
- ОСОБА_3 - відсутня вина підприємства. 06.07.1996 року потерпілий проігнорував виробниче завдання і виготовляв для власних потреб дошку, знявши захисний щиток з верстака;
- ОСОБА_4 - невиробничий травматизм. Потерпіла 26.01.2000 року по дорозі на роботу близько 9-ї години була збита вантажним автомобілем;
- ОСОБА_5 - нещасний випадок стався з вини третьої особи. Повертаючись з відрядження 27.01.1989 року в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав травму. Потерпілий знаходився в автомобілі як пасажир.
Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до ст.10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється органами Пенсійного фонду України. Призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду України.
З набранням чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999року №1105-ХІУ (далі - Закон), обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності у зв'язку із втратою годувальника, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Відповідно до пункту 5 статті 24 Закону, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Згідно ст.2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Отже, якщо за законодавством СРСР або законодавством України (що діяло на момент травмування на виробництві або професійного захворювання) було встановлено право на отримання відшкодування шкоди завданої трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, то такі особи відповідно мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". У такому випадку на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань покладається обов'язок по відшкодуванню виплат, проведених пенсійним фондом, названим особам.
Якщо ж за законодавством СРСР або законодавством України (що діяло на момент травмування на виробництві або професійного захворювання) не було встановлено права на отримання відшкодування шкоди завданої трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, то такі особи, відповідно, не мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", а відповідно Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань не має обов'язку по відшкодуванню виплат, проведених Пенсійним фондом, названим особам.
Відповідно до Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, затвердженого постановою Президії ВЦСПС у 1954 році, п.1 Правил відшкодування шкоди підприємствами, установами та організаціями шкоди заподіяної робітникам і службовцям каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я пов'язаною із їх роботою", затверджених Постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати і Президії ВЦРПС від 22.12.1961року №483/25 та п. 1 Правил відшкодування шкоди підприємствами, установами та організаціями збитку заподіяного робітникам і службовцям каліцтвом або іншим ушкодженням» здоров'я пов'язаним із виконання ними трудових обов'язків", затверджених постановою Ради Міністрів СРСР №690 від 3 липня 1984 р., Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1994 року №472, що були чинними на період отримання травми потерпілими, підприємство не відшкодовувало шкоду якщо у нещасному випадку не було його вини.
Судом встановлено, що у нещасних випадках перелічених осіб вини підприємства не було, а відтак за законодавством, що діяло до прийняття Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" такі особи не набули права на відшкодування шкоди підприємством.
З врахуванням встановлених обставин справи та ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" за законодавством СРСР або законодавством України (що діяло на момент травмування на виробництві або професійного захворювання) перелічені особи не мали права на отримання відшкодування підприємством шкоди завданої трудовим каліцтвом, а відтак такі особи відповідно не мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", а відповідно Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань не має обов'язку по відшкодуванню виплат, проведених Пенсійним фондом названим особам.
Відтак вимога управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області про відшкодування відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Житомирі здійснених виплат у розмірі 810,24 грн. обумовленим вище особам не підлягає задоволенню.
Керуючись Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст.ст. 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
постановив:
У задоволенні позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Житомирі про стягнення 810,24 грн. відмовити за безпідставністю.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя О.Т. Літвин
Повний текст постанови виготовлено: 09 червня 2014 р.