03 червня 2014 р.Справа № 820/11150/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калиновського В.А.
Суддів: Бегунца А.О. , Бенедик А.П.
за участю секретаря судового засідання Лаптій О.Ю.
Позивач - ОСОБА_1
Відповідач - Лисаков Є.С.
Відповідач - Бунякін В.О.
Представник відповідача - Бунякін В.О. Лапі Лаби О. П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2014р. по справі № 820/11150/13-а
за позовом ОСОБА_1
до Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області , Державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Лисакова Євгена Сергійовича , Начальника відділу Державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Бунякіна Віталія Олександровича
третя особа Взвод з обслуговування стаціонарного посту №1 роти ДПС ДАІ підпорядкованої УМВС України в Полтавській області
про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області, Державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Лисакова Євгена Сергійовича, Начальника відділу Державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Бунякіна Віталія Олександровича, 3-тя особа: Взвод з обслуговування стаціонарного посту №1 роти ДПС ДАІ підпорядкованої УМВС України в Полтавській області в якому просив суд, з урахуванням уточнень:
1. Визнати незаконними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Лисакова Євгена Сергійовича, пов'язані з винесенням наступних постанов:
- постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 40021217 від 30 травня 2013 року, постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №40021047 від 17 червня 2013 року;
- постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 40020620 від 17 червня 2013 року;
- постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 40020849 від 21 червня 2013 року;
- постанови про приєднання виконавчого провадження № 400212217 до зведеного виконавчого провадження № 40022240 від 17 червня 2013р.;
- постанови про приєднання виконавчого провадження № 40020620 до зведеного виконавчого провадження № 40022240 від 17 червня 2013р.;
- постанови про приєднання виконавчого провадження № 40021047 до зведеного виконавчого провадження № 40022240 від 26 червня 2013р.;
- постанови про приєднання виконавчого провадження № 40020849 до зведеного виконавчого провадження № 40022240 від 01 липня 2013р.;
- постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження за зведеним виконавчим провадженням № 39539668 від 28 серпня 2013 року;
- постанови про розшук майна від 28 серпня 2013 року за зведеним виконавчим провадженням № 39539668;
- постанови від 02 жовтня 2013 року про привід.
2. Визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 40021217 винесену Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Лисаковим Є.С. 30 травня 2013 року;
3. Визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 40021047 винесену Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Лисаковим Є.С. 17 червня 2013 року;
4. Визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 40020620 винесену Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Лисаковим Є.С. 17 червня 2013 року;
5. Визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 40020849 винесену Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Лисаковим Є.С. 21 червня 2013 року;
6. Визнати незаконною та скасувати постанову винесену Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Лисаковим Є.С. 17 червня 2013р. про приєднання виконавчого провадження № 400212217 до зведеного виконавчого провадження № 40022240;
7. Визнати незаконною та скасувати постанову винесену Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Лисаковим Є.С. 17 червня 2013р. про приєднання виконавчого провадження № 40020620 до зведеного виконавчого провадження № 40022240;
8. Визнати незаконною та скасувати постанову винесену Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Лисаковим Є.С. 26 червня 2013р. про приєднання виконавчого провадження № 40021047 до зведеного виконавчого провадження № 40022240;
9. Визнати незаконною та скасувати постанову винесену Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Лисаковим Є.С. 01 липня 2013р. про приєднання виконавчого провадження № 40020849 до зведеного виконавчого провадження № 40022240;
10. Визнати незаконною та скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесену 28 серпня 2013 року державним виконавцем ВДВС Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Лисаковим Є.С. за зведеним виконавчим провадженням № 39539668;
11. Визнати незаконною та скасувати постанову про розшук майна винесену Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Лисаковим Є.С. 28 серпня 2013 року за зведеним виконавчим провадженням № 39539668;
12. Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області повернути належний позивачу та незаконно затриманий автомобіль марки SAMAND LX, реєстраційний номер: НОМЕР_1;
13. Визнати незаконною та скасувати постанову винесену 02 жовтня 2013 року Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Лисаковим Є.С. та затверджену начальником відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Бунякіна В.О. про привід;
14. Визнати незаконними дії начальника відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Бунякіна Віталія Олександровича, які полягають у заохоченні державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Лисакова Євгена Сергійовича у його незаконній діяльності пов'язаній з винесенням наступних постанов:
- постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 40021217 від 30 травня 2013 року, постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 40021047 від 17 червня 2013 року;
- постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 40020620 від 17 червня 2013 року;
- постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 40020849 від 21 червня 2013 року;
- постанови про приєднання виконавчого провадження № 400212217 до зведеного виконавчого провадження № 40022240 від 17 червня 2013р.;
- постанови про приєднання виконавчого провадження № 40020620 до зведеного виконавчого провадження № 40022240 від 17 червня 2013р.;
- постанови про приєднання виконавчого провадження № 40021047 до зведеного виконавчого провадження № 40022240 від 26 червня 2013р.;
- постанови про приєднання виконавчого провадження № 40020849 до зведеного виконавчого провадження № 40022240 від 01 липня 2013р.;
- постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження за зведеним виконавчим провадженням № 39539668 від 28 серпня 2013 року;
- постанови про розшук майна від 28 серпня 2013 року за зведеним виконавчим провадженням № 39539668;
- постанови від 02 жовтня 2013 року про привід;
- а також дії пов'язані з безпідставною відмовою позивачу у здійсненні перевірки зазначених дій державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Лисакова Є.С. відмовою у скасуванні вищезазначених незаконних постанов та безпідставною відмовою у наданні позивачу копій матеріалів виконавчого провадження та поверненні незаконно вилученого автомобіля;
15. Стягнути за вказані незаконні дії з відповідачів спричинену позивачу моральну шкоду у розмірі 10000,00 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
16. Стягнути понесені позивачем судові витрати.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2014 року у задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач вважає, що судом першої інстанції не в повному обсязі було з'ясовано обставини по справі та порушено норми матеріального права, а саме: Закону України "Про виконавче провадження", з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідач, Відділ державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області, подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції відповідачі, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Позивач, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в період з 30.05.2013р. по 16.09.2013р. до відділу ДВС Лозівського МРУЮ Харківської області надійшло 5 постанов, виданих ВДАІ Лозівського МВ ГУМВС про стягнення з позивача - ОСОБА_1, штрафів на загальну суму 2980 грн. на користь держави (т. 1 а.с. 57,65, 73, 81, 88). Згадані постанови були передані в провадження державного виконавця відділу Лисакова Євгена Сергійовича.
30.05.2013р. державним виконавцем відділу ДВС Лозівського МРУЮ Харківської області, з посиланням на ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» (т. 1 а.с. 89) винесена спірна постанова про відкриття виконавчого провадження.
Копія вказаної вище постанови супровідним листом від 30.05.13р. за вих. № 3836-17 направлена на адресу позивача та начальника ВДАІ Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області (т. 1 а.с. 90), що підтверджується повідомленням про вручення відправлення (т. 1 а.с. 91). Дана кореспонденція за відміткою пошти доставлена в поштову скриньку після двох спроб вручення.
Оскільки відносно ОСОБА_1 до відділу ДВС Лозівського МРУЮ Харківської області надійшло п'ять постанов, виданих ВДАІ Лозівського МВ ГУМВС про стягнення з позивача - ОСОБА_1, штрафів (т. 1 а.с. 57,65, 73, 81, 88), після надходження другого виконавчого документа, з посиланням на ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено спірну постанову про об'єднання виконавчих документів у зведене виконавче провадження. По всіх наступних виконавчих документах - постановах ВДАІ, державним виконавцем відкрито виконавче провадження та виконавчі провадження приєднані до зведеного виконавчого провадження в порядку їх надходження, про що державним виконавцем винесено спірні постанови від 16.09.2013р., 24.09.2013р., 21.06.2013р., 01.07.2013р., 07.06.2013р., 26.06.2013р., 07.06.2013р., 17.06.2013р., 17.06.2013р. (т.1 а.с. 58, 61, 66, 69,74, 77, 82, 85, 92).
Відповідно до супровідних листів державного виконавця від 16.09.13р. за вих. № 6827-17, від 24.09.13р. за вих. №10109-17, від 21.06.13р. за вих. № 4692-17, від 01.07.13р. за вих. № 6852-17, від 17.06.13р. за вих. № 75, від 26.06.13р. за вих. № 6508, від 07.06.13р. за вих. № 4050-17, від 17.06.13р. за вих. № 93 (т.1 а.с. 59, 62, 67, 70, 75, 78, 83, 93) копії постанов направлені на адресу позивача та начальника ВДАІ Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області, що підтверджується квитанцією «Укрпошта» (т. 1 а.с. 60) та повідомленнями про вручення відправлення (т. 1 а.с. 68, 76, 84).
Продовжуючи виконавчі дії за зведеним виконавчим провадженням стосовно ОСОБА_1, державний виконавець Лисаков Є.С. 16.07.13р. здійснив вихід за адресою вказаною у виконавчому документі для перевірки майнового стану боржника та у присутності понятих встановив, що квартира зачинена, встановити майновий стан боржника неможливо. Також ОСОБА_1 було залишено виклик до відділу ДВС на 19.07.13р.. про що був складений відповідний акт державного виконавця (т.1 а.с. 94).
Згідно відповіді ВДАІ Лозівського МВ ГУМВС за вих. № 3645 від 19.08.2013р. (т.1 а.с. 95), за ОСОБА_1 зареєстрований транспортний засіб SAMAND LX, державний номер: НОМЕР_1.
28.08.13р. державним виконавцем відділу ДВС Лисаковим Є.С. винесені спірні постанови про арешт та оголошення заборони на відчуження та розшук автомобіля SAMAND LX, державний номер: НОМЕР_1, котрий належить ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 96, 98)
Копії вказаних постанов 28.08.13р. було запропоновано отримати ОСОБА_1 під підпис, однак у зв'язку з відмовою останнього державним виконавцем Лисаковим Є.С. був складений акт від 28.08.13р. про відмову отримати копії постанов та протоколу про роз'яснення прав та обов'язків сторін виконавчого провадження (т. 1 а.с. 101).
Супровідними листами від 28.08.13р. за вих. №№ 9451/08-27/17 та 9452/08-27/17 копії постанов про арешт та оголошення заборони на відчуження та розшук автомобіля SAMAND LX, державний номер: НОМЕР_1 були направлені державним виконавцем відділу ДВС Лисаковим Є.С. на ім'я начальника управління ДВС ГУЮ, начальника ВРЕР № 12 та ОСОБА_1 (т.1 а.с. 97, 99).
02.10.13р. та 23.10.13р., враховуючи, що боржник ОСОБА_1 на виклики та постанови державного виконавця не реагував, Лозівському МВ ГУМВС України в Харківській області було доручено здійснити привід боржника. (т.1 а.с 120-121)
Відповідно до рапорту та повідомлення ДІМ Лозівського МВ ГУ МВС України в Харківській області від 07.10.13р. (т.1 а.с 116), в ході перевірки дільничним інспектором було встановлено, що ОСОБА_1 06.10.13р. повідомлений про здійснення 07.10.13р. його привиду до відділу ДВС, але останній повідомив, що до відділу ДВС він не прибуде, оскільки в нього є адвокат. Здійснити привид 07.10.13р. ОСОБА_1 не виявилось можливим у зв'язку з його відсутністю дома.
Відповідно до рапорту та повідомлення ДІМ Лозівського МВ ГУ МВС України в Харківській області від 31.10.13р. (т.1 а.с. 122), здійснити привид 31.10.13р. ОСОБА_1 не виявилось можливим у зв'язку з його відсутністю дома.
03.10.13р. за вх. № 9890 до відділу ДВС надійшла заява ОСОБА_1 від 30.09.13р. (т.1 а.с 106-107) з копією акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, згідно якого автомобіль SAMAND LX, державний номер: НОМЕР_1, котрий належить ОСОБА_1 28.09.13р. затриманий співробітниками ДАІ та доставлений спеціальний майданчик за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе, 164.
03.10.13р. на виконання приписів п. 4 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», рекомендованою кореспонденцією за вих. № 10987 (т.1 а.с. 112), надіслано доручення до Октябрьського відділу ДВС Полтавського МУЮ про проведення перевірки вказаної вище інформації ОСОБА_1 та у разі виявлення вищевказаного автомобіля здійснити його опис та арешт.
За відсутністю будь - якої інформації від Октябрьського відділу ДВС Полтавського МУЮ, у т.ч. акту опису та арешту майна, відділом ДВС Лозівського МРУЮ У Харківській області 21.01.14р. на адресу Октябрьського відділу ДВС Полтавського МУЮ рекомендованою кореспонденцією направлено запит щодо ходу виконання постанови про надання доручення (т.2 а.с. 93-94).
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що спірні дії відповідачів були вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, котрі передбачені законом, а спірні постанови задовольняють вимогам ч.3 ст.2 КАС України і жодним чином не порушують прав та охоронюваних законом інтересів позивача в публічно-правових відносинах.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п.5 ст.25, п.4 ст.40, п.4 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» (у подальшому Закон) постанови про відкриття, розшук та арешт майна боржника можуть бути оскаржені сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленого цим законом.
Позивач не скористався наданим йому правом та не оскаржив жодний процесуальний документ у встановлений термін.
Статтею 11 Закону встановлено вичерпний перелік прав та обов'язків державних виконавців, зокрема п.2 ч. 2 цієї статті встановлено, що державний виконавець надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження.
Статтею 12 Закону встановлено вичерпний перелік прав і обов'язків сторін та інших учасників виконавчого провадження, відповідно до якої сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії і тому подібне.
Враховуючи вищенаведене, на державного виконавця не покладено обов'язок виготовлення сторонам виконавчого провадження та їх представникам копій виконавчого провадження, а Законом лише надано право сторонам виконавчого провадження знімати копії виконавчого провадження.
07.10.2013 року на виконання письмової заяви позивача від 30.09.2013 року, державним виконавцем відділу ДВС була надана можливість представнику позивача (адвокату - Ґрунській JI.A.) ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження та застосовувати засоби фото фіксації.
Після проведення зазначених дій представником позивача було власноруч написано заяву про те, що вона з матеріалами зведеного виконавчого провадження ознайомлена у повному обсязі, копії матеріалів виконавчого провадження отримала за допомогою фотофіксації.
Також із змісту заяви позивача від 30.09.2013 року вбачається, що про існування постанови про арешт майна та постанови про розшук майна боржника йому стало відомо 28.09.2013 року.
Окрім цього, 28.08.2013 року в приміщенні відділу ДВС державним виконавцем було повідомлено позивачу про винесення постанови про арешт майна боржника від 28.08.2013 року, якою було накладено арешт на автомобіль SAMAND LX, державний номер НОМЕР_1 та постанови про розшук майна боржника від 28.08.2013 року, якою було оголошено автомобіль SAMAND LX у розшук та запропоновано отримати копії зазначених постанов.
Позивач відмовився від отримання даних копій, про що складено акт державного виконавця.
Позивач з посиланням на норми ст.ст. 22 та 24 Закону, вважає що державним виконавцем було прийнято до виконання виконавчі документи по яким нібито сплинув строк пред'явлення їх до виконання та зазначає, що матеріали виконавчого провадження не містять доказів поновлення строку пред'явлення їх до виконання. З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 1 ч. ст. 23 Закону встановлено, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання. Частиною 2 цієї статті встановлено, що після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
В матеріалах виконавчих проваджень на зворотній стороні постанов в справах про адміністративні правопорушення містяться відмітки державного виконавця, які свідчать про перебування даних постанов на виконанні у відділі ДВС до повторного пред'явлення відділом ДАІ цих постанов до виконання. Також у верхньому правому куті заяв про відкриття виконавчих проваджень зазначено, що данні постанови повторно пред'являються відділом ДАІ до виконання.
Таким чином, відсутні підстави вважати що сплинув термін для повторного пред'явлення цих виконавчих документів до виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано будь-яких доказів, які-б свідчили про закінчення строку пред'явлення цих постанов до виконання, доказів про невідповідність їх вимогам Закону або доказів про пред'явлення постанов до невідповідного органу державної виконавчої служби.
Враховуючи вищевикладене, постанови про відкриття виконавчих проваджень за зазначеними постановами в справах про адміністративні правопорушення повністю відповідають вимогам Закону та відсутні правові підстави для визнання їх незаконними та скасування.
Статтею 33 Закону встановлено, що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження.
Матеріали справи свідчать, що відносно позивача до відділу ДВС надійшло п'ять виконавчих документів. Після надходження другого виконавчого документа, керуючись ст. 33 Закону, державним виконавцем було винесено постанову про об'єднання виконавчих документів у зведене виконавче провадження, вісі наступні виконавчі документи були приєднані до зведеного виконавчого провадження в порядку надходження, про що було винесено відповідні постанови.
Позивачем також не було надано будь-яких доказів, які-б свідчили про невідповідність даних постанов нормам Закону та відсутні правові підстави для визнання їх незаконними та скасування.
Статтею 57 Закону визначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Відповідно до ч. 2 цієї статті арешт на майно боржника може накладатися як шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження так і шляхом складання акту опису й арешту майна боржника.
Тобто, законодавцем надано державному виконавцю право вибору шляху яким буде накладено арешт на майно боржника.
Таким чином, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на невиконання державним виконавцем вимог ч. 5 ст. 57 та ч. 1 ст. 59 Закону, оскільки постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.08.2013 року повністю відповідає вимогам Закону та відсутні правові підстави для визнання її незаконною та скасування.
Також, позивач звертає увагу суду на те, що жодних викликів, постанов або інших документів від відділу ДВС він не отримував. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 31 Закону встановлено порядок надсилання документів виконавчого провадження. Частиною 1 даної статті встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 4 7 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Відповідно до постанов в справах про адміністративні правопорушення, які є виконавчими документами, як адресу боржника зазначено: м. Лозова, мікрорайон 3, б. 1, кв. 37.
За зазначеною адресою, відповідно до вимог Закону, державним виконавцем були направлені копії постанов про відкриття виконавчих проваджень та копія постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, про що свідчать відповідні повідомлення ТОВ «Укркур'єр» та квитанція «Укрпошта» про сплату за відправлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до повідомлень ТОВ «Укркур'єр», за чотирма випадками, після двох спроб вручення по кожному, копії постанов про відкриття виконавчого провадження було доставлено в поштову скриньку боржника.
16.07.2013 року при виході державного виконавця за адресою вказаною в виконавчому документі для перевірки майнового стану у присутності понятих було встановлено, що квартира зачинена, майновий стан боржника перевірити неможливо. Залишено виклик до відділу ДВС на 19.07.2013 року, про що було складено відповідний акт державного виконавця.
28.08.2013 року державним виконавцем відділу ДВС Лозівського міськрайонного управління юстиції Лисаковим Є.С. були винесено постанови про розшук та арешт автомобіля SAMAND LX, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, копію яких згідно п.4 ст.31 Закону цього ж дня було запропоновано позивачу отримати під підпис в приміщенні відділу ДВС.
В зв'язку з тим, що позивач від отримання копій постанови про арешт та постанови про розшук автомобіля LX SAMAND відмовився, про даний факт було складено відповідний акт державного виконавця, а копії зазначених постанов згідно п.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» було надіслані поштовою кореспонденцією разом із супровідними листами за вих. № 9452, № 9451 на адресу вказану в виконавчому документі.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що державним виконавцем в повному обсязі було виконано вимоги Закону щодо повідомлення боржника про відкриття виконавчих проваджень та накладення арешту на його майно, а боржник ухилявся від отримання відповідних постанов, що свідчить про його небажання виконувати вимоги Закону та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Частиною 1 ст. 40 Закону, дійсно передбачено, що у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ.
Статтею 11 Закону встановлено права та обов'язки державного виконавця. Зокрема, державний виконавець має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку та здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.
Тобто, розшук транспортного засобу боржника не встановлено законодавцем як крайній захід, для якого обов'язково повинна бути присутня необхідність, а є лише правом державного виконавця, яким він і скористався.
Таким чином, постанова про розшук автотранспортного засобу від 28.08.2013 року винесена у відповідності до норм Закону та відсутні правові підстави для визнання її незаконною та скасування.
Письмові докази свідчать, що постановами від 02.10.2013 року та 23.10.2013 року Лозівському MB ГУМВС України в Харківській області було доручено здійснити привід боржника.
Відповідно до рапорту та повідомлення ДІМ Лозівського MB ГУМВС України в Харківській області від 07.10.2013 року, було повідомлено, що в ході перевірки дільничним інспектором було встановлено, що боржник 06.10.2013 року був повідомлений про здійснення 07.10.2013 року його приводу до відділу ДВС, але боржник повідомив що до відділу ДВС він не прибуде, оскільки в нього є адвокат. Здійснити 07.10.2013 року привід боржника не представилось можливим, оскільки 07.10.2013 року його дома не було.
Відповідно до рапорту та повідомлення ДІМ Лозівського MB ГУМВС України в Харківській області від 31.10.2013 року, здійснити привід боржника не представилось можливим, так як за адресою: м. Лозова, мікрорайон 3, б. 1, кв. 37 його не було вдома, двері відкрив його батько - ОСОБА_5, який зобов'язався повідомити сина, як тільки він з'явиться дома та повідомив що останній на телефонні дзвінки не відповідає.
Вищевикладене також підтверджує ухилення позивача від виконання вимог Закону та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Ствердження позивача про те, що його заяви від 03.10.2013 року, 14.11.2013 року та 21.11.2013 року начальником відділу ДВС були залишені без уваги є безпідставними та необгрунтованими, оскільки вони були розглянуті в строк передбачений законом та ґрунтовні відповіді були надіслані на адресу заявника за вих. № 11382 від 17.10.2013 року та вих. № 13738 від 22.11.2013 року.
Враховуючи вищенаведене, дії державного виконавця та начальника відділу ДВС повністю відповідають вимогам чинного законодавства, а всі постанови державного виконавця винесені під час виконання зазначених виконавчих документів відповідають вимогам Закону.
Слід також відзначити, що 30.01.2014 року позивач звернувся до Лозівського MB ГУМВС України в Харківській області, відкрито кримінальне провадження та проведено досудове слідство, в ході якого встановлено, що дії державного виконавця відділу ДВС - Лисакова С.С. та начальника відділу ДВС - Бунякіна В.О. відповідають вимогам чинного законодавства та під час їх проведення не було будь-кому завдано шкоди, та виходячи з цього кримінальне провадження підлягає закриттю за відсутністю складу злочину.
Під час проведення досудового слідства, постановою слідчого від 26.01.2014 року було призначено службову перевірку, яку було проведено управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області.
Під час проведення службової перевірки управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області порушень з боку державного виконавця відділу ДВС - Лисакова С.С. та начальника відділу ДВС - Бунякіна В.О. при виконанні виконавчих проваджень за якими боржником є ОСОБА_1 виявлено не було.
Щодо вимог апелянта про стягнення моральної немайнової шкоди, колегія суддів зазначає наступне.
Загальні підстави відшкодування моральної шкоди визначені Цивільним кодексом України.
Так, відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно зі ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру та обсягу страждань, немайнових витрат, які зазнав позивач.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем в порушення вимог ч. 1 ст. 71 КАС України не доведено передбачених ст.ст. 23, 1167 Цивільного кодексу України обставин і підстав, які зумовлюють наявність моральної шкоди, зокрема матеріали справи не містять жодних свідчень та відповідних доказів про ступінь його моральних чи фізичних страждань або шкоди завданої його здоров'ю.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2014 року по справі № 820/11150/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2014р. по справі № 820/11150/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.
Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Бенедик А.П.
Повний текст ухвали виготовлений 10.06.2014 р.