Справа № 344/10817/13-а
Провадження № 2-а/344/249/14
03 червня 2014 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Бойчука О.В.
секретаря Кондратів Х.І.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Деренько Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі про визнання неправомірною та скасування постанови № 55 від 09 липня 2013 року про притягнення його до адміністративної відповідальності,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі про визнання неправомірною та скасування постанови № 55 від 09 липня 2013 року про притягнення його до адміністративної відповідальності.
У судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Суду пояснив, що був керівником філії, а тому не може нести відповідальності за несплату коштів. Вважає, що у цьому винен керівник підприємства, який не забезпечив філію належною кількістю коштів. Вказав, що знав про обов'язок сплати коштів і звертався до керівництва підприємства усно. Жодних доповідних з цього приводу не писав. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, викладених у поданому нею суду письмовому запереченні. Суду пояснила, що позивач працював керівником філії, яка звітує перед районним управлінням Пенсійного фонду України, оскільки там зареєстрована. Саме керівник підрозділу несе відповідальність за подання звітності та сплату платежів виключно по ввіреному йому підрозділу. Просила у задоволенні позову відмовити.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 165-1 КУпАП.
Розглянувши подані позивачем та представником відповідача документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов є необґрунтованим з наступних підстав.
Постановою № 55 від 09.07.2013 року начальником управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області ОСОБА_1. було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 165-1 КУпАП та притягнуто до відповідальності - накладено штраф (а.с. 4).
За нормами п. 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Суд вважає, що представником відповідача, згідно вимог ч. 2 ст.71 КАС України, у судовому засіданні доведено обов'язок ОСОБА_1 на посаді керівника філії «МЕД» ДП «Івано-Франківський облавтодор» дотримуватися обов'язку здійснювати сплату єдиного внеску, тобто доведено наявність у зазначеної філії статусу платника такого внеску. Доводи позивача що відсутності коштів, як причини несплати єдиного внеску, суд вважає безпідставними, оскільки позивачем не підтверджено вжиття ним заходів щодо отримання таких коштів для сплати єдиного внеску, у зв'язку з чим вина ОСОБА_1 у бездіяльності щодо його сплати не підлягає розумному сумніву.
Таким чином, перевіривши чи діяла посадова особа управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі відповідно до законодавства, чи оскаржувана постанова прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням посадовою особою наданого їй повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд вважає необґрунтованими доводи сторони позивача щодо незаконності постанови про накладення штрафу з огляду на доведення правомірності постанови відповідачем, а також на не представлення доказів, які підтверджують обставини, зазначені у позовній заяві, та спростовують факти, викладені в постанові, а тому дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі наведеного, ст.ст. 8, 19, 55, 124 Конституції України, п. 1 ч. 1 ст. 288 КУпАП, п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», керуючись ст.ст. 71, 128, 158-163, 167 КАС України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі про визнання неправомірною та скасування постанови № 55 від 09 липня 2013 року про притягнення його до адміністративної відповідальності - відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Бойчук О.В.