Провадження №11- кп /774/231/к/14 Суддя 1 інстанції ОСОБА_1
Категорія ч. 2 ст. 297 КК України Доповідач суддя ОСОБА_2
10 червня 2014 р. м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Кривому Розі апеляційну скаргу обвинуваченого у кримінальному провадженні № 12013040720004075 на вирок суду Довгинцівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 березня 2014 року відносно:
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ромни,
Сумської області, який проживає
за адресою:
АДРЕСА_1 ,
раніше судимого:
04.10.2013 р. судом Жовтневого району
м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
за ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України до
покарання у виді позбавлення волі строком
на 3 р., на підставі ст. 75 КК України звільненого
від відбування покарання з випробуванням з
іспитовим строком тривалістю 2 р.
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.2
ст. 297 КК України, з призначенням покарання у виді позбавлення волі строком на 3 р.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком суду Жовтневого району м. Кривого Рогу від 04.10.2013 р. остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 р. 6 міс.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_7
потерпіла ОСОБА_8
обвинувачений ОСОБА_6 .
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить змінити вирок суду, призначивши менш суворе покарання, застосувавши ст. 69 КК України.
За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим, в тому, що він 25 жовтня 2013 р. приблизно о 10.00 год., знаходячись на території кладовища «Центральне» в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з метою викрадення предметів з могили, прийшов до могили ОСОБА_9 , за допомогою металевої кувалди демонтував три металеві ланцюги довжиною по 1 м. кожна, вартістю 400 грн. за 1 м. ланцюга, чим завдав майнову шкоду дочці померлого ОСОБА_8 , на суму 1200 грн.
Довести злочин до кінця обвинувачений не зміг, з причин, які не залежали від його волі, так як був затриманий на місці вчинення злочину громадянами.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги обвинувачений посилається на те, що судом першої інстанції при призначенні міри покарання не були враховані обставини, за якими йому можливо призначити покарання, з застосуванням ст.. 69 КК України, а саме, що він є сиротою, має хронічні захворювання, переніс дві операції і потребує подальшого лікування.
В судовому засіданні при апеляційному розгляді обвинувачений підтримав свою апеляційну скаргу, просив колегію суддів задовольнити її в повному обсязі, застосувавши до нього ст.69 КК України, призначивши менш суворе покарання, а також просив звільнити його від відбування покарання застосувавши Закон України «Про амністію».
Прокурор в судовому засіданні при апеляційному розгляді провадження заперечував проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_6 , просив залишити її без задоволення, а вирок суду без змін.
Окрім того, прокурор вважав, що заява обвинуваченого про застосування амністії не може бути задоволена, оскільки підстав для цього не встановлено.
Потерпіла ОСОБА_8 в судове засідання, при апеляційному розгляді провадження не з'явилася, про дату час і місце апеляційного розгляду повідомлена належним чином, однак про поважні причини свого неприбуття не повідомила.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Керуючись ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги обвинуваченого, та заяву про застосування амністії, колегія суддів дійшла висновку що вони є необґрунтованими.
Так, стосовно призначеного покарання колегія судів вважає, що воно призначено відповідно до вимог ст.65 КК України, з ураховуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
У відповідності до ч.1 ст.69 КК України за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з огляду на особу винного, суд, умотивувавши своє рішення, може за особливо тяжкий, тяжкий злочин або злочин середньої тяжкості призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини КК, або перейти до більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин.
Відповідно до положень п.8 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» зі змінами, внесеними згідно з Постановами Верховного Суду України № 18 від 10.12.2004 р., № 8 від 12.06.2009 р., № 11 від 06.11.2009 р.», призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого більш м'якого виду основного покарання, або не призначення обов'язкового додаткового покарання може мати місце лише за наявності декількох ( не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, підстав, які б свідчили, що покарання обвинуваченому, призначено з порушеннями визначених законом загальних засад, не має.
При призначенні покарання ОСОБА_6 , суд першої інстанції в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання і призначив обвинуваченому мінімальне покарання, передбачене санкцією статті 297 КК України та за сукупністю вироків, з урахуванням ст.71 КК України, частково приєднав не відбуту частину покарання за попереднім вироком у виді 6 міс. позбавлення волі і остаточно призначив покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Суд першої інстанції врахував, що злочин скоєний ОСОБА_6 , у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, що він задовільно характеризується за місцем проживання (а.кр. пр. 66), до обставин, які пом'якшують покарання, суд законно відніс щире каяття обвинуваченого, до обставин, які обтяжують покарання суд відніс рецидив злочинів (а.кр. пр. 60-62), а також що злочин скоєно у період іспитового строку, у зв'язку з чим, йому призначено покарання з урахуванням ст. 71 КК України.
Доводи обвинуваченого про обставини, які дають йому право на застосування ст.69 КК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки суд визнав їх обставинами, які пом'якшують покарання.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_6 покарання, його вид і строк визначені судом правильно без порушення вимог ст. 65-67 КК України, воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69 КК України та його пом'якшення не вбачає.
У судовому засіданні обвинувачений заявив клопотання про застосування Закону України « Про амністію» 2014р., колегія судів вислухавши думку сторін, вважає що воно не підлягає задоволенню, оскільки суперечить ст.ст. 1,2, 3, 4 зазначеного Закону.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого - залишити без задоволення, а вирок суду Довгинцівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 березня 2014 р., яким засуджено ОСОБА_6 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 297 КК України - без змін.
Клопотання про застосування Закону України « Про амністію у 2014р.» залишити без задоволення.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4